Ухвала суду № 118056306, 02.04.2024, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/2786/23

Провадження №1-кп/534/197/23

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів

здійснивши у відкритому судовому засіданні у залі суду розгляд кримінального провадження за №12023170520000646 від 19.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 2 ст.190 КК України,

встановив:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 2 ст.190 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заявив клопотання про проведення судової психологічної експертизи , на вирішення якої поставити наступні питання : у якому емоційному стані перебував ОСОБА_4 на момент скоєння інкримінованого йому діяння? Чи перебував ОСОБА_4 в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання? Чи перебував ОСОБА_4 на момент скоєння інкримінованих йому дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання? Які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_4 .? Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має ОСОБА_4 .? У якому зв?язку вони перебувають з обставинами, що досліджуються у справі? Чи могли індивідуально-психологічні особливості індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_4 суттєво вплинути на його поведінку під час скоєння ним інкримінованих дій? Проведення вказаної експертизи просив доручити експертній установі на розсуд суду.

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що під час судового розгляду справи встановлено, що в ході досудового розслідування працівниками правоохоронних органів не встановлено суб?єктивної сторони дій ОСОБА_4 в нібито «умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть» ОСОБА_6 , яка характеризується виною у формі умислу.

Питання змісту і спрямованості умислу в діях ОСОБА_4 взагалі не досліджено та не вчинено жодних дій для їх дослідження, хоча останній ( ОСОБА_4 ) неодноразово вказував на відсутність умислу щодо нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, ОСОБА_7 , а здійснював лише захист свого життя та здоров?я та здоров?я і життя оточуючих ОСОБА_8 та її малолітньої дитини від протиправних дій ОСОБА_6 .

Крім того не з?ясовано ні мотив, ні мета, ні емоційний стан, які нібито спонукали ОСОБА_4 здійснити «умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть» ОСОБА_6 на «ґрунті неприязних відносин». Правоохоронними органами під час досудового розслідування поверхнево досліджено соціальні зв?язки ОСОБА_6 серед оточення, його ( ОСОБА_6 ) взаємовідносини з законом. Не надано належної уваги систематичному порушенню законодавства ОСОБА_9 із застосуванням насильства, ведення останнім асоціального способу життя.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання про призначення експертизи з підстав зазначених у ньому, наполягав на його задоволенні.

Прокурор ОСОБА_3 проти клопотання заперечував, посилаючись на його не обґрунтованість.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, дійшов наступних висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 91 КПК України встановлено перелік обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі і форма вини, мотив, мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які характеризують особу обвинуваченого тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 244 КПК України, передбачено, що у разі якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.

Слід зазначити, що проведення експертизи є процесуальною дією, яка передбачає призначення експертизи, проведення досліджень і надання висновку експертом з питань, вирішення яких потребує спеціальних знань в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла і які поставлені перед експертом за зверненням сторони кримінального провадження, за дорученням слідчого судді чи суду, або відповіді на які надані експертом за його ініціативою, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідно використати спеціальні знання.

За правилами кримінального процесуального законодавства, передбачено, що суд задовольняє клопотання, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта.

Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд вважає, що з клопотання захисника об`єктивних підстав для проведення щодо ОСОБА_4 судово-психологічної експертизи не вбачається, оскільки 09.11.2023 у справі було проведено судово психітаричну експертизу, висновок якої долучено до матеріалів справи, де зазначено, що ОСОБА_4 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності чи недоумства, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки, а саме емоційно-нестабільного розладу особистості, імпульсивний тип. в стадії субкомпенсації, ускладнений психічними і поведінковими розладами внаслідок комбінованого вживання декількох наркотичних засобів та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності, на даний час утримання в умовах, що виключають вживання. Дані розлади не позбавляють підекспертного на даний час можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння підекспертний будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, як і не виявляв ознак недоумства.

В своєму клопотанні захисник ОСОБА_5 посилається на те, що правоохоронними органами під час досудового розслідування поверхнево дослідженні соціальні зв`язки ОСОБА_6 і серед оточення, його взаємовідносини з законом, не надано належної уваги систематичному порушенню законодавства. ОСОБА_9 із застосуванням насильства, введення останнім асоціального способу життя. При цьому захисник ОСОБА_5 пов`язує це з необхідною проведення судової психологічної експертиз.

Таким чином, суд вважає, що стороною захисту не доведено, що проведення вказаної судової психологічної експертизи має істотне значення для кримінального провадження.

Також захисник ОСОБА_5 в клопотанні про призначення експертизи не зазначає якій саме експертній установі необхідно доручити проведення експертизи.

З урахування вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про проведення судово-психологічної експертизи.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 242- 245,309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

В клопотанні захисника ОСОБА_4 - авдоката ОСОБА_5 про проведення судової - психологічної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1