Рішення № 11804717, 17.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.10 Справа № 5/88/09-12/116/10

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Лан –Інвест”, 70440, Запорізька область, Запорізький район, с. Мар’янівка, вул. Першотравнева, 2 Б

про стягнення 34 533, 37 грн.

За зустрічною

позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан –Інвест” (70440, Запорізька область, Запорізький район, с. Мар’янівка, вул. Першотравнева, 2 Б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)

третя особа Запорізька районна державна насіннєва інспекція (69089, м. Запоріжжя, вул. Кобзаря, 6)

про визнання угоди недійсною в частині та стягнення 95 056, 00 грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

Від позивача –не з’явився.

Від відповідача - Свідлова М.Г., довіреність № 2 від 16.06.2009.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2009р. (суддя Проскуряков К.В.) первісний позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" заборгованість за договором купівлі-продажу №242 –СЧО від 22.02.2008р. у сумі 15 385, 03 грн., 2 750, 57 грн. пені, 10 236, 75 грн. індексації, 3 060, 19 грн. процентів за користування товарним кредитом, розстрочивши виконання судового рішення в цій частині строком на три місяці із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно наступними частками: до 31.12.2009 –10 481 грн., до 31.01.2010 –10 481 грн. та до 28.02.2010 –10 470, 54 грн., також вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 314, 32 грн. державного мита та 284, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, в задоволенні решти позовних вимог вирішено відмовити. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними п.п. 7.5., 7.6. договору купівлі-продажу від 22.02.2008р. №242 –СЧО, а саме: “п. 7.5. Продавець не несе відповідальності за якість та кількість врожаю отриманого покупцем, при використанні товару. П. 7.6. Згідно ч. 6 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, сторони прийшли до взаємної згоди, що відповідальність продавця щодо якості товару обмежена лише вартістю товару, який визнаний неякісним". Також вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Інвест" 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено. Крім того постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан - Інвест" на користь Державного бюджету України 917, 56 грн. недоплаченого державного мита, повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан -інвест" 714, 56 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області позивач за первісним позовом звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України та просив вказане рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення 3 100, 83 грн. процентів за користування товарним кредитом, та в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсними пунктів 7.5, 7.6 договору купівлі-продажу від 22.02.2008р. №242-СЧО скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення 3 100, 83 грн. процентів за користування товарним кредитом задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсними пунктів 7.5, 7.6 договору купівлі-продажу від 22.02.2008р. №242-СЧО відмовити, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010р. по справі № 5/88/09 касаційну скаргу ТОВ “Агросфера” задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2009р. у справі № 5/88/09 в частині вирішення спору за первісним позовом про стягнення процентів за користування товарним кредитом, стягнення пені та індексації скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області О.І. Немченко від 13.05.2010 р. справу № 5/88/09 в частині вирішення спору про стягнення процентів за користування товарним кредитом, стягнення пені та втрат від інфляції передано на розгляд судді Владимиренко І.В.

Ухвалою суду від 13.05.2010р. справа № 5/88/09 прийнята до розгляду, справі присвоєно № 5/88/09-12/116/10, судове засідання призначено на 15.06.2010р.

Ухвалою суду від 15.06.2010р. розгляд справи було відкладено до 13.07.2010р.

Ухвалою в.о голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 13.07.2010р. у справі № 5/88/09-12/116/10, згідно п. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць, до 13.08.2010р.

Ухвалою суду від 13.07.2010р. розгляд справи було відкладено на 27.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2010р. за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України на один місяць для надання додаткових доказів та відкладено розгляд справи на 17.08.2010р.

Позивач в судовому засіданні 27.07.2010р. надав свої пояснення, в яких зазначає, що застосування штрафної неустойки у вигляді пені, здійснено позивачем з суворим дотриманням норм чинного законодавства та за попереднім погодженням з відповідачем, та просив суд стягнути з відповідача пеню, індексацію та проценти за користування товарним кредитом відповідно до позовної заяви.

Відповідач (заявник) надав суду відзив, в якому зазначив, що вимоги позивача про стягнення процентів за користування Товарним кредитом у сумі 6161,02 грн. є необґрунтованими та незаконними, крім того, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 50%, а саме на 1 375,29 грн.

Позивач в судове засідання 17.08.2010 р. не прибув, направив на адресу суду клопотання від 03.08.2010р., відповідно до якого просить суд розглянути спір по суті за наявними в матеріалах справи № 5/88/09-12/116/10 документами без участі в судовому засіданні уповноваженого представника.

Розглянувши заявлене клопотання позивача суд вважає, що воно відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника відповідача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 28.01.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Вищий господарський суд України постановою від 24.02.2010р. зазначив, що вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості з процентів за користування товарним кредитом потрібно дослідити чи були дотримані та виконані зазначені умови договору, зокрема, чи були нараховані проценти на суму товарного кредиту та хто мав їх нараховувати, дослідити дату фактичного відвантаження товару та дату сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту, а також дослідити чи виставляв продавець рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, як це визначено умовами договору, а відтак дати правову оцінку тій обставині, чи виник у відповідача за первісним позовом обов’язок сплатити розмір процентів за користування товарним кредитом, визначений у позові, тобто чи виникла заборгованість із цього платежу, і з урахуванням цих обставин вирішити спір в цій частині. А в частині стягнення пені та індексації рішення не мотивоване, оскільки у ньому, в порушення наведених норм права, не відображено розмір заборгованості, у зв’язку з якою і постановлено стягнути пеню та індексацію, не визначено період, за яких стягнуто пеню та індексацію.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності враховуючи наведене Вищим господарським судом України в постанові від 24.02.2010р. суд вважає, що позов в частині вирішення спору за первісним позовом про стягнення процентів за користування товарним кредитом, стягнення пені та індексації підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

22.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лан –Інвест” (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 242 - СЧО, за умовами якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець прийняти та оплатити насіннєвий матеріал, іменований надалі товар, відповідно до умов даного договору (п. 1.1. договору).

Специфікаціями № 1 та № 2 від 22.02.2008р. встановлено перелік насіннєвого матеріалу, що поставляється продавцем.

За матеріалами справи та поясненнями сторін судом встановлено, що видатковими накладними №0804144/00 від 08.04.2008р. відповідачу передано насіння на загальну суму 49 508,14 грн., № 1704329/00 від 17.04.2008р. відповідачу передано насіння на загальну суму 36 756,04 грн., №130517/02 від 13.05.2008р. передано насіння на загальну суму 24 754,07 грн.

Згідно вказаних видаткових накладних та доручень на отримання товару відповідачем отримано вказаний товар. Позивачем для оплати переданого відповідачу товару було виписано рахунки № 25858/242040 від 22.02.2008р. на суму 86 264,19 грн., № 29646/242040/ 2 від 13.05.08 на суму 24 754,07 грн.

За накладною № б/н від 14.05.2008р. відповідачем позивачу повернено товар (насіння) на загальну суму 24753,96 грн.

Згідно виписок по рахунку відповідачем здійснено часткову оплату переданого насіння, а саме 29.02.2008р. на суму 25 879,26 грн., та 25.11.2008р. на суму 45 000,00грн.

Всього відповідачем здійснено повернення насіння та часткову оплату отриманого насіння на загальну суму 95 633,22 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору товарний кредит надається на умовах сплати 0, 1% річних за користування товарним кредитом.

Нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочій день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок –фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується Акт виконаних робіт між сторонами. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному –з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару –дата вказана у видатковій накладній (п. 4.3.).

При підписанні Специфікації, де базова ціна на товар зазначена у Євро, сторони домовилися, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Євро до гривні більш ніж 2 % від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання Специфікації до договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0)х СП = ПСП, де А1 –офіційний курс Євро на дату платежу; А0 –офіційний курс Євро на дату підписання Специфікації до договору, СП –сума поточного платежу; ПСП –проіндексована сума платежу. Покупець також має право розрахуватись по даному договору достроково (п. 4.6.).

Пунктом 7.1. договору купівлі-продажу № 242 - СЧО від 22.02.2008 передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати вартості товару, згідно цього договору він оплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

Згідно п. 7.2. договору купівлі-продажу № 242 - СЧО від 22.02.2008 у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом у відповідності до п. 4.2. даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 40 % річних.

Відповідно до приписів статті 216 Господарського кодексу України, який згідно статті 4 Цивільного кодексу України є актом цивільного законодавства, за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч.1). Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 750,57 грн., з яких: з 13.05.2008р. на суму 7 426,22 грн. за 1(один) день прострочення у розмірі 4,87 грн., з 25.08.2008р. на суму 15 977,73 грн. за 61 день у розмірі 639,11 грн., з 25.10.2008р. на суму 60 385,03 грн. за 31 день у розмірі 1 227,50 грн., на суму 15 385,03 грн. за 37 днів у розмірі 373,28 грн., на суму 15 385,03 грн. за 50 днів у розмірі 505,81 грн.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними.

Але, враховуючи, що відповідач майже розрахувався з позивачем по всім боргам (згідно відзиву та доданих до нього розрахункових документів), борг ТОВ "Лан-Інвест" перед ТОВ “Агро сфера” виник з поставки неякісного товару, що встановлено при розгляді справи за зустрічною позовною заявою, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50%, а саме стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 1 375,29 грн.

Крім того позивачем стягується з відповідача також суму індексації у розмірі 10 385,03 грн. з розрахунку який міститься в матеріалах справи.

Відповідач в своїх поясненнях визнав заявлену до стягнення суму індексації у розмірі 10385,03 грн.

Разом з тим, на день розгляду спору, відповідачем суду надані письмові пояснення та докази (банківські виписки, які залучені до матеріалів справи) сплати відповідачем заборгованості за рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2009р. по справі № 5/88/09 у розмірі 20 962,00 грн., а саме платіжне доручення № 349 від 30.12.2009р. на суму 10 481,00 грн. в погашення основного боргу, який не оскаржувався та платіжне доручення №333 від 29.01.2010р. на суму 10 481,00 грн., якою погашено залишок основного боргу в сумі –4904,03 грн. та частково суму індексації у розмірі 5576,97 грн. Про сплату також підтверджено позивачем.

          Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищезазначеного в зв’язку з частковою сплатою відповідачем індексації у розмірі 5 576,97 грн. суд вважає за необхідне припинити провадження в цій частині, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору.

Таким чином, вимоги про стягнення індексації станом на день розгляду справи у розмірі 4 659,78 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення суму процентів за користування товарним кредитом у розмірі 6161,02 грн.

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 24.02.2010р. господарським судом ухвалою від 13.07.2010р. витребувано від позивача Акт виконаних робіт, рахунок -фактуру на суму нарахованих процентів.

За умовами зазначеного договору купівлі-продажу нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується Акт виконаних робіт між сторонами. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному –з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару –дата вказана у видатковій накладній (п. 4.3.).

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач не виставляв відповідачу рахунків на суму нарахованих процентів. Акти виконаних робіт сторонами не підписувались.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів за користування Товарним кредитом у сумі 6 161,02 грн. –є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан –Інвест” (70440, Запорізька область, Запорізький район, с. Марївка, вул. Першотравнева, 2 Б, р/р26007002447001 в ФЗД АТ “Індекс –банк” м. Запоріжжя, МФО 313861, код ЄДРПОУ 34591420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, р/р 26003001300072 в ВАТ “АКТАБАНК” м. Дніпропетровськ, МФО 307394, код ЄДРПОУ 31320991) пені у розмірі 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п’ять) грн. 29 коп., індексації у розмірі 4 659 (чотири тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 78 коп. Видати наказ.

В частині стягнення індексації у розмірі 5 576,97 грн. провадження припинити.

В частині стягнення процентів за користування товарним кредитом у розмірі 6 161,02 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.08.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя