Рішення № 11804543, 15.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10 Справа № 18/180/10

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячий оздоровчий центр “Волна” (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип)

до відповідача: Українського державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості та продуктів органічного синтезу (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 2)

про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою шляхом знесення будівель та споруд

суддя Носівець В.В.

За участю представників сторін:

від позивача –Вельможко О.І., довіреність б/н від 13.07.2010 р., паспорт серія АК 259197 від 31.07.1998 р.;

від відповідача –Гончаров М.В., довіреність № 116 від 17.02.2010 р., паспорт серія АЕ 259542 від 16.04.1996 р.

24.06.2010 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячий оздоровчий центр “Волна” (ТОВ “ДОЦ “Волна”) до Українського державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості та продуктів органічного синтезу (далі за тестом –УкрДІАП) про усунення перешкод у здійсненні ТОВ “ДОЦ “Волна” права користування земельною ділянкою, яка знаходиться на території коси Пересип Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, шляхом знесення 2-х самочинно побудованих будівель корпусів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2010 р. порушено провадження у справі № 18/180/10, судове засідання призначено на 15.07.2010 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. В судовому засіданні 15.07.2010 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, за погодженням з представниками сторін, вступну та резолютивну частини рішення. За клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 116, 125, 152, 158 Земельного кодексу України та ст. 376 Цивільного кодексу України і полягають в наступному. Рішенням Кирилівської селищної ради № 11 від 29.11.2005 р. позивачу в довгострокову оренду терміном на 25 років для розміщення бази відпочинку “Дніпрові зорі” надано земельну ділянку площею 1,7001 га за рахунок земель Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Крім того, рішенням Кирилівської селищної ради № 27 від 29.11.2005 р. позивачу в довгострокову оренду терміном на 25 років для розміщення бази відпочинку “Дніпрові зорі” надано земельну ділянку площею 0,8499 га за рахунок земель житлової та громадської забудови Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. На підставі зазначених рішень, 31.12.2005 р. позивачем з Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області був укладений договір № 207/АПЗД оренди земельної ділянки, площею 2,55 га, кадастровий номер –2320355400:01:005:0022; 2320355400:01:005:0023; 2320355400:01:005:0024, строком на 25 років. Згідно з умовами договору земельна ділянка передавалася для розміщення бази відпочинку. Взяті на себе, згідно умов договору №207/АПЗД від 31.12.2005 р., зобов’язання сторонами виконуються належним чином, зокрема, позивач у повному обсязі виконує зобов’язання щодо сплати орендної плати, що підтверджується довідкою ДПІ Якимівського району Запорізької області. Як зазначив позивач, на території бази відпочинку знаходяться 2-ї будівлі, що перебувають на балансі відповідача та збудовані господарським способом у 1989 –1991 роках. Ніяких договірних відносин щодо утримання чи обслуговування цих будівель позивач з відповідачем не укладав. Зазначені будівлі знаходяться в аварійному стані, відповідачем не експлуатуються та перешкоджають позивачу здійснювати свої правомочності користування та розпорядження орендованою земельною ділянкою згідно умов договору та діючого законодавства. 21.05.2007 р. господарським судом Запорізької області було винесено рішення у справі № 10/225/07, яким відповідачу було відмовлено у визнанні права власності на будівлі (корпуси), на підставі того, що корпуси збудовані на земельній ділянці, яка виділена у тимчасове користування ТОВ “ДОЦ “Волна”. Цим же судовим рішенням встановлено, що ніякого дозволу на цю забудову УкрДІАП не мав, тобто ці споруди є самовільно побудованими. Статтею 376 ЦК України встановлено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. На підставі викладеного, позивач просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, свою позицію мотивував тим, що є безпідставним твердження позивача, що будівництво корпусів, які знаходяться на належній позивачу земельній ділянці, здійснювалося без дозволу на їх будівництво. Зазначені будівлі знаходяться на балансі УкрДІАП, що підтверджується інвентарними картками, вони зведені господарським способом з дозволу колишнього власника бази відпочину “Дніпровські зорі” та введені в експлуатацію в 1988 та 1991 роках. Крім того, відповідач вважає недоведеним твердження відповідача, що будівлі знаходяться в аварійному стані, оскільки позивачем не надано жодного доказу у підтвердження цього. Невикористання спірних будівель за їх призначенням відповідач мотивував браком коштів. За таких обставин, відповідач просив суд в позові відмовити.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішень № 11 та № 27 від 29.11.2005 р. двадцять восьмої сесії, четвертого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області ТОВ “ДОЦ “Волна” (позивачем у справі) та Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області укладений Договір оренди земельної ділянки № 207АПЗД від 31.12.2005 р., зареєстрований в Запорізькій регіональній філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 13.01.2006 р. за № 040626400001.

За умовами вказаного Договору позивач прийняв в строкове (строком на 25 років, до 31.12.2030 р.) платне користування земельну ділянку площею 2,55 га для розміщення бази відпочинку, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Пересип, № 94.

Факт приймання позивачем в орендне користування зазначеної земельної ділянки підтверджується актами про передачу та прийом земельних ділянок площею 1,7001 га та площею 0,8499 га від 31.12.2005 р.

Межі земельної ділянки, що надана позивачу в оренду за Договором № 207АПЗД від 31.12.2005 р., були встановлені в натурі на місцевості та погоджені з суміжними землекористувачами (землевласниками), про що свідчать акти про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 31.12.2005 р.

Позивач взяті на себе зобов’язання по сплаті орендних платежів виконує належним чином і у повному обсязі, що підтверджується довідкою ДПІ у Якимівському районі Запорізької області № 183/2302/31463136 від 10.03.2009 р.

Статтею 3 Земельного кодексу України (ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 р. № 161-ХІV (з наступними змінами та доповненнями) орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

В ході судового вирішення спору судом встановлено, що на орендованій позивачем земельній ділянці на території бази відпочинку ТОВ “ДОЦ “Волна” знаходяться дві будівлі, які перебувають на балансі УкрДІАП.

Як вбачається з наданих відповідачем інвентарних карток групового обліку основних засобів будівля корпусу № 5 (інвентарний № 855) введена в експлуатацію в лютому 1988 року, а будівля корпусу № 3 (інвентарний № 926) введена в експлуатацію в лютому 1991 року. Вказані будівлі зведені господарським способом.

Договірних відносин щодо утримання чи обслуговування вищевказаних будівель між сторонами у справі не укладалось. Відповідач належних доказів, які б спростовували цей факт суду не надав.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2007 р. у справі № 10/225/07 за позовом УкрДІАП до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, за участю у якості третіх сторін КП “Якимівське БТІ” та ТОВ “ДОЦ “Волна” було встановлено, що двоповерхові корпуси № 3 і № 5, які розташовані на території бази відпочинку “Дніпровські зорі” ТОВ “ДОЦ ”Волна”, збудовані без відповідних дозволів, на земельній ділянці, яка передана у користування ТОВ “ДОЦ “Волна”, та є самовільно збудованими.

Відповідно до статей 116, 125 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідач, на вимогу суду, не подав правовстановлюючих (правопідтверджуючих) документів ані на будівлі корпусів № 3 і № 5, ані на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

При цьому, суд відхиляє як безпідставне посилання відповідача на факт, знаходження спірних будівель на балансі підприємства, як доказ його права власності на ці об’єкт нерухомості та доказ того, що будівництво об’єктів здійснювалося на підставі відповідних дозволів. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Таким чином, баланс підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. (Зазначена правова позиція викладена в роз’ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 р. № 02-5/225 (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі корпусів № 3 і № 5.

Згідно ст. 27 Закону України “Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

25.11.2009 р. позивачем на адресу відповідача направлявся лист за вих. № 2511/3 з проханням вирішити питання щодо демонтажу будівель корпусів № 3 і № 5 та приведенням земельної ділянки у стан, придатний для використання за призначенням.

02.04.2010 р. на адресу відповідача направлялася претензія вих. № 0204/1 аналогічного змісту.

Відповідачем зазначені лист та претензія залишені без відповіді та задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України “Про оренду землі” орендар у встановленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об’єднаннями та організаціями.

Частиною 4 ст. 376 ЦК України чітко передбачено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Статтею 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

За таких обставин, дослідивши фактичні обставини справи та проаналізувавши наведені норми законодавства у їх сукупності, суд вважає, що вимога про зобов'язання УкрДІАП звільнити земельну ділянку, яка надана в оренду ТОВ “ДОЦ “Волна” та знаходиться на території коси Пересип Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, шляхом знесення 2-х самочинно побудованих будівель корпусів є документально підтвердженою, обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування його правової позиції, суд визнав хибними.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 116, 125, 152, 158 ЗК України, ст.ст. 25, 27 Закону України “Про оренду землі”, ст. 376 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 2, код ЄДРПОУ 04687867) звільнити на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячий оздоровчий центр “Волна” (72563, Запорізька область, Якимівський район, см. Кирилівка, вул. Коса Пересип, код ЄДРПОУ 31463136) земельну ділянку, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Пересип, № 94 та надана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю “Дитячий оздоровчий центр “Волна” згідно договору оренди земельної ділянки № 207/АПЗД від 31.12.2005 р., шляхом знесення будівель корпусів № 3 і № 5. Видати наказ.

3.          Стягнути з Українського державного науково-дослідного та проектного інституту азотної промисловості та продуктів органічного синтезу (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 2, код ЄДРПОУ 04687867) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дитячий оздоровчий центр “Волна” (72563, Запорізька область, Якимівський район, см. Кирилівка, вул. Коса Пересип, код ЄДРПОУ 31463136) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України, 26 липня 2010 р.