Ухвала суду № 118041045, 28.03.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Справа № 280/2343/22 Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В. (тимчасово виконує обов`язки за дорученням судді),

представника позивача - не з`явився.,

представника відповідача - Гришун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Семенова Максима Вячеславовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу, понесених у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заяви.

12.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Семенова Максима Вячеславовича (вх.№11822), у якій він просить суд вирішити питання у порядку статті 139 КАС України про розподіл судових витрат понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу надану Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» по справі №280/2343/22 у суді першої інстанції, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

ІІ. Виклад заперечень відповідача.

21.03.2024 від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшли заперечення на заяву щодо відшкодування судових витрат у вигляді правової допомоги (вх.№13638), у яких представник контролюючого органу зазначає, що сума коштів, яку представник позивача просить стягнути на свою користь, є неспівмірною з фактично виконаними послугами та роботами. Звертає увагу, що в описі робіт не вказано, на підставі чого вираховується сума грошових коштів, яка потребує стягненню. Також зазначає про необхідність відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення книги обліку доходів і витрат, якої позивачем не надано до суду. Крім того, зауважує, що надані до матеріалів справи документи (перелік (розрахунок) наданих послуг) не дає змоги чітко відстежити, що є результатом замовлених послуг. Підкреслює, що залучення представника(ів) до розгляду справи є не обов`язком, а правом сторони. З огляду на викладене, просить відмовити у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу.

28.03.2024 надійшла заява представника позивача (вх.№14889), у якому останній просить провести розгляд заяви без його участі за наявними у справі матеріалами.

III. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справу передано на розгляд раніше визначеному складу суду, судді Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєвій К.В.

Ухвалою від 12.03.2024 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача та призначив судове засідання для її розгляду на 28.03.2024 (з урахуванням відпустки судді); запропонував учасникам справи подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат до 22.03.2024.

28.03.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини додаткового судового рішення.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082330715 у частині збільшення суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 49578,77 грн, у тому числі податкове зобов`язання - 43907,08 грн та штрафні санкції - 5671,69 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082350715 у частині збільшення суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 4131,56 грн, у тому числі податкове зобов`язання - 3658, 92 грн та штрафні санкції - 472,64 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082390715, яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на суму 10000,00 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082420715, яким збільшено суму грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 8042,12 грн, у тому числі податкове зобов`язання - 7 118,84 грн, штрафні санкції - 619,50 грн, пеня - 303,78 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082430715, яким збільшено суму грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 681,20 грн, у тому числі податкове зобов`язання - 593,24 грн, штрафні санкції - 62,65 грн, пеня - 25,31 грн;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;

ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 624,34 грн та витрати на проведення судово-економічної експертизи у сумі 20 841,92 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення, у зв`язку з чим при ухваленні рішенні суду від 07.03.2024 вказане питання не розглядалось.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі № 918/548/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VІ. Оцінка суду.

Представник позивача просить відшкодувати позивачу витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн. В обґрунтування понесених витрат у матеріалах справи наявні такі письмові докази:

- договір про надання правничої (правової) допомоги від 24.05.2021 № 27/21, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» в особі голови Семенова Максима Вячеславовича та ОСОБА_1 (далі - Договір);

- додаткова угода № 2 від 01.02.2022 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 27/21 від 24.05.2021;

- рахунок № 03/02 від 04.02.2022 на суму 8000,00 грн;

- рахунок № 16/11 від 21.11.2022 на суму 2000,00 грн;

- рахунок № 20/11 від 23.11.2022 на суму 2000,00 грн;

- рахунок № 21/12 від 15.12.2023 на суму 2000,00 грн;

- рахунок № 06/01 від 17.01.2023 на суму 2000,00 грн;

- рахунок № 03/02 від 08.02.2024 на суму 2000,00 грн;

- рахунок № 20/02 від 23.02.2024 на суму 2000,00 грн;

- акт приймання-передачі послуг від 14.02.2022;

- акт приймання-передачі послуг від 21.11.2022;

- акт приймання-передачі послуг від 23.11.2022;

- акт приймання-передачі послуг від 15.12.2022;

- акт приймання-передачі послуг від 17.01.2023;

- акт приймання-передачі послуг від 08.02.2024;

- акт приймання-передачі послуг від 23.02.2024;

- платіжна інструкція № @2PL012700 від 01.12.2022 на суму 2000,00 грн;

- платіжна інструкція № @2PL015669 від 01.12.2022 на суму 2000,00 грн;

- платіжна інструкція № @2PL551467 від 23.12.2022 на суму 2000,00 грн;

- платіжна інструкція № 410676065 від 30.01.2023 на суму 2000,00 грн;

- платіжна інструкція № 547104864 від 13.02.2024 на суму 2000,00 грн;

- платіжна інструкція № 553195331 від 27.02.2024 на суму 2000,00 грн;

Згідно з умовами Договору Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах цього Договору зобов`язується здійснити захист, представництво, а також надання Клієнтові інших видів юридичних послуг та правничої (правової) допомоги відповідно до його завдань та на умовах Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги. До Послуг, що надаються Адвокатським об`єднанням згідно з умовами цього Договору входить: організація та ведення позовної роботи Клієнта; представництво у встановленому порядку інтересів Клієнта в суді; надання усних та письмових консультацій; інформування Клієнта про зміни в законодавстві тощо.

Відповідно до підпунктів 4.1, 4.3 пункту 4 Договору за надання Послуг, що надаються Адвокатським об`єднанням, Клієнт сплачує гонорар та компенсує фактичні витрати із наданням Послуг та необхідні для виконання цього Договору. Гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) за надання Послуг за цим Договором встановлюється в залежності від виду та обсягу послуг, що надаються та узгоджуються Сторонами в Актах приймання-передачі послуг. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) за надання Послуг, що пов`язані із позовною роботою та представництвом інтересів Клієнта в суді встановлюється шляхом підписання додаткових угод до Договору.

За пунктом 4.6 пункту 4 Договору Клієнт сплачує гонорар та фактичні витрати у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений у даному Договорі, на підставі рахунку виставленого Адвокатським об`єднанням.

Згідно з Додатковою угодою № 2 до Договору від 01.02.2022 Адвокатське об`єднання зобов`язується надати додатково Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021. Сторони домовились, що гонорар за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, складається з вартості правничої (правової) допомоги у фіксованому розмірі та становить, зокрема: підготовка тексту позовної заяви 8000,00 грн, участь в одному судовому засіданні у суді першої інстанції 2000,00 грн.

Таким чином, сума понесених витрат позивача на правничу допомогу Адвокатського об`єднання «ЛЕГЕС» по справі №280/2343/22 на момент розгляду справи у суді першої інстанції становить 20 000,00 грн, з яких: 8000,00 грн - вартість підготовки тексту позовної заяви та подання її до суду; 12000,00 грн - вартість представництва інтересів Клієнта у судових засіданнях, призначених на 21.11.2022, 23.11.2022, 15.12.2022, 17.01.2023, 08.02.2024, 22.02.2024.

Суд зазначає, що у матеріалах справи містяться належні докази на підтвердження оплати заявленої суми витрат, а саме відповідні рахунки на оплату, акти приймання-передачі послуг та платіжні інструкції.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 922/902/19.

Відтак суд звертає увагу представника відповідача, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом та в даному випадку опис робіт, виконаних адвокатом не є обов`язковим.

Крім того, щодо доводів відповідача про відсутність детального опису робіт суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), за змістом якої у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Щодо посилання відповідача на неподання до суду Книги обліку доходів і витрат на підтвердження отримання адвокатом оплати за надані послуги з правничої допомоги, колегія суддів зазначає, що правнича допомога позивачу надавалась саме Адвокатським об`єднанням «Легес», а не фізичною особою-підприємцем чи самозайнятою особою, які провадять незалежну професійну діяльність - адвокатом, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування положень наказу Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Крім того, нормами процесуального законодавства, якими врегульовано питання відшкодування витрат на правничу допомогу, не передбачено обов`язкового подання доказів ведення Книги обліку доходів і витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду у постановах від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 01.10.2019 у справі №815/1479/18, від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20 предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Більш того, наказ Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481 втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів № 261 від 13.05.2021.

У даному випадку правову допомогу надає АО «Легес», як юридична особа, яка отримує дохід шляхом безготівкових нарахувань на відповідний банківський рахунок, що виключає обов`язок та необхідність ведення обліку доходів у відповідній книзі.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Водночас суд зауважує, що навіть за умови визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.

Предмет спору у цій справі є складним, наслідком чого є розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проведення декількох судових засідань, проведення судово-економічної експертизи.

Судова практика по розгляду відповідної категорії справ хоча і є сформованою, проте очевидним є те, що підготовка позовної заяви вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Як обґрунтування позовних вимог у позовній заяві, так і надані до суду матеріали систематизовані по господарських операціях із контрагентами позивача. Таким чином, на переконання суду, збір, аналіз, підготовка та подання до суду значної кількості письмових матеріалів у даній справі потребували значних витрат часу адвоката.

Зважаючи на критерії реальності витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що відображені в актах приймання-передачі послуг за Договором види наданих послуг є достовірними та необхідними, оскільки підлягали вчиненню при зверненні до суду та під час розгляду справи.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на рівні 20 000,00 грн є завищеним та не відповідає критерію розумності, справедливості та співмірності зі складністю справи.

Суд, враховуючи принцип свободи договору, не заперечує стосовно того, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару, який заявлено товариством до стягнення з відповідача, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі, у зв`язку з чим заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин сьомої статті 134 КАС України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Суд бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Таким чином, з огляду на те, що витрати у сумі 20000 грн є неспівмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок, а також враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 20000 грн (50% від суми заявлених витрат).

З огляду на викладене та беручи до уваги заперечення відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн є неспівмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 10000,00 грн (50% від суми заявлених витрат): підготовка тексту позовної заяви та подання її до суду - 4000,00 грн; представництво інтересів позивача у судових засіданнях, призначених на 21.11.2022, 23.11.2022, 15.12.2022, 17.01.2023, 08.02.2024, 22.02.2024 - 6000,00 грн.

Керуючись статтями 77, 132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Семенова Максима Вячеславовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області; місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Додаткове рішення у повному обсязі складено та підписано 01.04.2024.

Суддя К.В.Мінаєва