Ухвала суду № 118040279, 01.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про самовідвід судді

01 квітня 2024 року Справа №160/8185/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву про самовідвід судді в адміністративній справі №160/8185/24 за позовом судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (відповідач-1), Державної судової адміністрації України (відповідач-2) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

29.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (відповідач-1), Державної судової адміністрації України (відповідач-2), в якому позивач просить суд (справа №160/8185/24):

- визнати протиправними дії Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

- зобов`язати Дніпропетровський окружний адміністративний суд здійснити нарахування та виплату належної ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року у розмірі 119507,54 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо не забезпечення фінансування виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року у розмірі 119507,54 грн.

- зобов`язати ДСА України провести фінансування для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року у розмірі 119507,54 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024 року, справа №160/8185/24 розподілена судді Сидоренку Д.В.

01.04.2024 року головуючий суддя Сидоренко Д.В. заявив про самовідвід у справі з підстав пункту 2 частини першої статті 36 КАС України.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , згідно наказу Дніпропетровського окружного адміністративного суду №321-к від 07.11.2014 року зарахований до штату Дніпропетровського окружного адміністративного суду на посаду судді, у зв`язку з призначенням Указом Президента України від 06.11.2014 №853/2014. Враховуючи те, що ОСОБА_1 є позивачем у даній справі, вважає за необхідним заявити самовідвід.

Отже, з метою виключення сумнівів щодо об`єктивності суду під час розгляду даної справи, суддею заявлено самовідвід.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід у цій справі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи

Частиною 1 статті 39 КАС України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно із ч.1 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Статтею 5 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Вказане положення узгоджується з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею КАС України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Один з Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23) зокрема визначає, що «ніхто не може бути суддею у власній справі».

Даний основоположний принцип полягає в тому, що ніхто не може бути суддею у власній справі. Цей принцип, розроблений судами, має два надзвичайно схожі, але не ідентичні наслідки. По-перше, його можна застосовувати буквально: якщо суддя є фактично стороною у справі або фінансово зацікавлений у певному її вирішенні, тоді він або вона справді виступає суддею у власній справі. Це слугує достатньою підставою для відводу судді. По-друге, цей принцип можна також застосовувати у випадках, коли суддя не є стороною у справі та не має фінансової зацікавленості в результатах розгляду, однак поводить себе таким чином, що це дає підстави для підозри у його/її необ`єктивності, наприклад через дружній стосунки з однією зі сторін. Друга ситуація, власне, не є прикладом застосування принципу, за яким ніхто не може бути суддею у власній справі, оскільки реальна чи видима необ`єктивність судді, як правило, приносить користь не судді, а іншій особі.

Враховуючи викладене, з метою недопущення сумнівів в об`єктивності, безсторонності та неупередженості суду, заява судді Сидоренко Д.В. про самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 41, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Сидоренко Д.В. задовольнити.

Відвести суддю Сидоренко Д.В. за його заявою від участі у розгляді справи №160/8185/24 за позовом судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренка Д.В. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (відповідач-1), Державної судової адміністрації України (відповідач-2) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Передати адміністративну справу №160/8185/24 для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для визначення іншого судді для розгляду цієї справи відповідно до статті 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко