Рішення № 118039671, 01.04.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 квітня 2024 р. Справа № 120/277/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (далі ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію №4122/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 14.11.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що звернувся до податкового органу про надання консультації на предмет чи є сума знижки в ціні товарів, що надаються товариством орендодавцям власникам земельних ділянок в рахунок сплати орендної плати і така знижка є загальною, тобто надається усім орендодавцям додатковим благом та об`єктом оподаткування. Податковим органом надано консультацію та вказано, що така знижка є додатковим благом, оскільки надається індивідуально кожному орендодавцю, із чим не погоджується позивач, відтак звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 12.01.2024 р. відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.01.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що податковий орган надав чітку відповідь на питання платника податків. Вказав, що знижка, яка надається товариством орендодавцям власникам земельних ділянок в рахунок сплати орендної плати призначається кожному індивідуально, а отже є додатковим благом та об`єктом оподаткування.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

31.10.2023 р. ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» звернулось до ДПС України за отриманням Індивідуальної податкової консультації з наступних питань :

1) чи є додатковим благом та об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором сума знижки в ціні (вартості) товарів (пшениця, цукор та інші), що надаються ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» орендодавцям власникам земельних ділянок в рахунок сплати орендної плати з метою збереження існуючого або розширення земельного банку товариства, і така знижка є загальною та надається усім орендодавцям власникам земельних ділянок за територіальним критерієм (принципом), тобто усім орендодавцям, земельні ділянки яких перебувають в межах певного села та/або відповідної територіальної громади. При цьому , при наданні знижки в ціні (вартості) товарів, кінцева ціна не є нижчою за ринкову ціну на даний вид товару на момент його передачі орендодавцю валаснику земельної ділянки.

За наслідком розгляду заяви, 14.11.2023 ДПС України надав Індивідуальну податкову консультацію №4122/ІПК/99-00-24-03-03-06, в якій вказав, що у разі надання Товариством орендодавцям власникам земельних ділянок знижки в ціні (вартості) товарів (пшениця, цукор та інші) і така знижка надається усім орендодавцям власникам земельних ділянок за територіальним критерієм (принципом), тобто усім орендодавцям, земельні ділянки яких перебувають в межах певного села та/або відповідної територіальної громади, то така знижка для цих орендодавців має індивідуальний характер та включається до загального місячного (річного) доходу такого платника як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Не погоджуючись із змістом консультації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно із пунктом 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Положеннями статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Із процитованого видно, що податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку:

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Оцінюючи спірну консультацію, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення», знижка (знижувальний коефіцієнт) - зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації).

Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті. У Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

звичайна ціна це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71

п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику, за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, у разі отримання платником податку доходу у вигляді знижки звичайної ціни (вартості) товарів виключно у випадку, якщо така знижка має індивідуальний (персональний) характер, сума такої знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо.

Суд акцентує увагу, що якщо знижка поширюється на будь - якого платника податку та не є індивідуальною, то суму такої знижки не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, позивач просив вказати, чи є додатковим благом знижка яка надається орендодавцям власникам земельних ділянок в рахунок сплати орендної плати, тобто дана знижка на товари надається не індивідуально конкретному платнику податку, а певному колу осіб.

При цьому, ще в листі від 22.10.2015 р. № 22297/6/99-99-17-03-03-15 ДФС зазначала, що сума знижки входить до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку лише в разі, якщо ця знижка має індивідуальний (персональний) характер. Тобто не знижку мають нараховувати індивідуально кожному учаснику програми, а така знижка має мати індивідуальний характер.

Очевидно, що тут є принципова різниця: якщо знижка не має індивідуального (персоналізованого) характеру, тобто не призначена якійсь конкретній особі на специфічних, лише для неї визначених умовах, а умови надання такої знижки є однаковими для всіх орендодавців товариства, то таку знижку немає підстав називати індивідуально призначеною та розглядати як додаткове благо, а отже й оподатковувати ПДФО.

На думку суду, надання певному колу осіб знижки на товари, зокрема, надання знижки в ціні (вартості) товарів (пшениця, цукор та інші), що надаються ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» орендодавцям власникам земельних ділянок в рахунок сплати орендної плати з метою збереження існуючого або розширення земельного банку товариства, за умови, що така знижка надається усім орендодавцям власникам земельних ділянок та на рівних умовах, то така знижка не свідчить , що вона має індивідуальний (персональний) характер. Адже, індивідуальна знижка це її призначення конкретній особі на особливих для неї умовах. Призначення ж її певному колу осіб і на рівних умовах не свідчить про персональність знижки певній особі.

Відтак, зазначення в консультації від 14.11.2023 №4122/ІПК/99-00-24-03-03-06 про те , що у разі надання Товариством орендодавцям власникам земельних ділянок знижки в ціні (вартості) товарів (пшениця, цукор та інші) і така знижка надається усім орендодавцям власникам земельних ділянок за територіальним критерієм (принципом), тобто усім орендодавцям, земельні ділянки яких перебувають в межах певного села та/або відповідної територіальної громади, то така знижка для цих орендодавців має індивідуальний характер- є безпідставним.

Відтак, суд доходить висновку, що слід визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №4122/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 14.11.2023 р.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю .

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Окремо суд вказує на те, що позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, відтак, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволено повністю.

Визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №4122/ІПК/99-00-24-03-03-06 від 14.11.2023 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкоої служби України (пл. Львівська, 8 , м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (вул. Заводська, 150, м. Гайсин, код ЄДРПОУ 34009446) витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, 150, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34009446)

Відповідач: Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393)

Повний текст судового рішення сформовано:01.04.2024 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна