Вирок № 118038715, 06.02.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23986/23

провадження № 1-кп/760/2142/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі колегії:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

Суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2023 за № 22023101110000688, на підставі обвинувального акту, затвердженого 12.10.2023 прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив злочини проти основ національної безпеки України, а також кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.

Близько 05 години ранку 24 лютого 2022 року Збройні Сили Російської Федерації (надалі по тексту - ЗС РФ) спільно з підрозділами незаконних збройних формувань (по тексту - НЗФ) так званих «Донецької народної Республіки» (по тексту - «ДНР») і «Луганської народної Республіки» (о тексту - «ЛНР»), здійснили інтенсивні ракетно-бомбові та артилерійські обстріли по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, перетнули державний кордон України та вторглися на територію суверенної держави Україна на ділянках Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та Херсонської областей, тобто розпочали відкритий міжнародний збройний конфлікт проти України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , як громадянин України, який згідно із

ст. 65 Конституції України має обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який, у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, умисно, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.

Зокрема, ОСОБА_6 , являючись громадянином України, свідомо порушуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах військового стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - РФ, перейшовши на територію, контрольовану ворогом та в місце дислокації військ ЗС РФ з метою сприяння в спричиненні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

У подальшому, ОСОБА_6 , будучи обізнаним про те, що ЗС РФ, НЗФ терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розумів, що його призов та подальша служба в НЗФ терористичної організації «ДНР» передбачатиме участь в таких бойових діях.

Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» РФ терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» незалежними державами, здійснення РФ та так званими «ДНР, «ЛНР» спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошених республік, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах.

У невстановлений час, але не пізніше лютого 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_6 , отримав повістку про виклик до військового комісаріату у зв`язку з мобілізацією громадян так званої «Донецької народної республіки».

У подальшому, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи свої незаконні дії, без будь-якого фізичного примусу та морального тиску, зібрав особисті речі та добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР», а саме до військового комісаріату, який розташований у АДРЕСА_1 , де надав невстановленим працівникам вказаної установи свої особисті документи, що підтверджують особу, для подальшого зарахування на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією.

В невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2022 року ОСОБА_6 , призначено на посаду стрільця в/ч 08803 т.з.в. «ДНР» у АДРЕСА_2 створеної, підпорядкованої, керованої та фінансованої російською федерацією.

Так, ОСОБА_6 , отримав від невставлених представників збройних сил російської федерації військову форму ЗС РФ та зброю.

Далі, не пізніше червня 2022 року, ОСОБА_6 , у складі учасників «в/ч НОМЕР_1 », так званого - «ДНР», вирушили до тимчасового окупованих міст Донецької області на 15 днів, де останній здійснював формування фортифікаційних споруд, та після здійснення вказаних дій повернувся назад на місце дислокації до АДРЕСА_2 .

В серпні 2022 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , переведено з - «в/ч НОМЕР_1 », так званого - «ДНР», до «4 батальйону АДРЕСА_3 , де останній дислокувався певний період часу, але не довше листопада 2022 року.

Після цього, ОСОБА_6 , спільно з іншими учасниками - «4 батальйону 1-ї стрілкової роти», так званого - «ДНР», передислокували до АДРЕСА_4 , де останній до серпня 2023 року здійснював утримання бойових позицій збройних сил рф.

Так, ОСОБА_6 , як учасник НЗФ терористичної організації «4 батальйону 1-ї стрілкової роти», так званого - «ДНР», який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфлікті, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у збройних силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, був зобов`язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.

При цьому, ОСОБА_6 , відкрито носив при собі вогнепальну зброю, був одягнений у військову польову камуфльовану форму зразка ЗС РФ.

У подальшому, в період з лютого 2022 року по 17 серпня 2023 року ОСОБА_6 , діючи на боці ворога - держави-агресора РФ, у складі незаконного збройного формування терористичної організації - «ДНР» - «4 батальйону 1-ї стрілкової роти», вчиняв наступні дії:

- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;

- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил РФ та осіб з числа учасників НЗФ терористичної організації - «ДНР», які були за званням чи посадою вище;

- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка ЗС РФ відкрито носив при собі вогнепальну зброю;

17 серпня 2023 року, під час бойового зіткнення зі Збройними силами України неподалік АДРЕСА_4 разом з іншими учасниками НЗФ потрапивши у засідку військовослужбовців Збройних Сил України, після чого останній припинив збройний опір та склав зброю, його злочинна діяльність на боці ворога - РФ, як держави-агресора, була припинена.

Тобто, ОСОБА_6 , перебуваючи та діючи у складі «4 батальйону 1 стрілкової роти», так званого - «ДНР», усвідомлюючи, що в умовах введеного на території України воєнного стану, триваючої відкритої військової агресії РФ проти України, здійснення її збройними силами спільно з НЗФ «ДНР», «ЛНР» інтенсивних ракетно-бомбових ударів та артилерійських обстрілів по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, окупації її територій, своїми умисними діями на боці РФ як держави-агресора брав активну участь у військовій агресії проти України, тобто діяв на боці ворога на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані колегією суддів за ч. 2 ст. 111 КК України, а саме вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , в період з лютого 2022 року по 17 серпня 2023 року, перебуваючи на території Донецької області, приймав участь в діяльності НЗФ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України, при наступних обставинах.

З 20 лютого 2014 року РФ розпочала збройну агресію проти суверенної, незалежної держави Україна, яка продовжується по теперішній час.

З квітня 2014 року на території Донецької області створена та діє до цього часу терористичної організації - «ДНР», тобто стійке об`єднання невизначеної кількості осіб (більше п`яти), члени та структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Основною метою створення та діяльності терористичної організації - «ДНР», є зміна меж території і державного кордону України, шляхом відокремлення Донецької області та її подальшого виходу із складу України в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України, з можливістю подальшого приєднання до РФ.

Для досягнення вказаної мети, учасники «терористичної організації - «ДНР», здійснили захоплення адміністративних будівель, опорних пунктів силових структур, а згодом і інших господарчих та інфраструктурних об`єктів шляхом збройного протистояння правоохоронним органам і Збройним Силам України, фізичного знищення їх особового складу та матеріальних ресурсів, вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призвело до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Задля насильницької підтримки влади самопроголошеної терористичної організації - «ДНР», були створені НЗФ, які мали організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, за сприяння РФ були озброєні вогнепальною та вибуховою зброєю, а також тяжким військовим озброєнням та військовою технікою.

У подальшому члени терористичної організації - «ДНР», під безпосереднім керівництвом на контролем невстановлених досудовим розслідуванням представників влади та ЗС РФ, із застосуванням артилерійських установок, систем реактивного залпового вогню, зенітно-ракетних комплексів, вогнепальної зброї, шляхом здійснення вибухів, підпалів та обстрілів, які створювали небезпеку для життя та здоров`я людей, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, здійснили збройне незаконне захоплення частини територій Донецької області.

19 лютого 2022 року керівник терористичної організації - «ДНР», ОСОБА_9 з метою збільшення чисельності особового складу НЗФ терористичної організації - «ДНР», та приведення їх в повну бойову готовність, підписав указ № 29 «Про проведення загальної мобілізації», яким зобов`язав здійснити на всій території самопроголошеної республіки призов на військову службу громадян, які перебували в запасі.

Починаючи з середини листопада 2022 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) на тимчасово окупованій території Луганської області (частині території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють загальний контроль), військовими комісаріатами самопроголошеної республіки розпочався набір учасників до НЗФ терористичної організації - «ДНР».

Одним з таких НЗФ, створених на території м. Донецьк на початку 22 лютого 2022 року (більш точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлені), був «4 батальйон 1-ї стрілкової роти», так званого - «ДНР».

Вказане НЗФ мало організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, дисципліну, визначений механізм вступу до підрозділу і порядок проходження в ньому служби. Учасники цього НЗФ проходили військову підготовку на тренувальних базах, які знаходились на території Донецької області, підконтрольній так званій «ДНР», а також на території РФ; у своєму володінні мали та відкрито носили вогнепальну, холодну, вибухову та іншу зброю; постійно носили військову форму зразка ЗС РФ.

22 лютого 2022 року Президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено. Того ж дня, Президент РФ, керівник терористичної організації - «ДНР», а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, реалізуючи спільний злочинний умисел, створили умови, організували та здійснили введення ЗС РФ на територію Донецької області України, контрольовану терористичної організації - «ДНР», з метою здійснення подальшої відкритої військової агресії проти України.

24 лютого 2022 року близько 05 години ранку ЗС РФ спільно з підрозділами НЗФ терористичної організації - «ДНР», здійснили інтенсивні ракетно-бомбові та артилерійські обстріли по військовим та цивільним об`єктам на всій території України, незаконно перетнули державний кордон України на ділянках Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької і Херсонської областей, та вторглися на територію суверенної держави Україна, тобто розпочали відкритий міжнародний збройний конфлікт між РФ (держава-агресор) та Україною. У відкритій військовій агресії РФ проти України широкомасштабно застосовувалися ЗС РФ із залученням НЗФ терористичної організації - «ДНР», під загальним керівництвом військового командування РФ.

У цей же день, у зв`язку з відкритою військовою агресією РФ проти України Указом Президента України ОСОБА_10 від 24 березня 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє по цей час.

Громадянин України ОСОБА_6 , достовірно знав, що ЗС РФ, НЗФ терористичної організації - «ДНР», своїми спільними та узгодженими діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розумів, що його призов та подальша служба в НЗФ так званої «ДНР» передбачатиме участь в таких бойових діях. Така обізнаність особи випливає з того, що «визнання» 21 лютого 2022 року РФ самопроголошеної республіки «ДНР», незалежною державою, здійснення РФ та терористичної організації - «ДНР», спільних бойових дій проти України, оголошення загальної мобілізації на території самопроголошеної республіки, широко висвітлювалась в засобах масової інформації та на відкритих Інтернет-ресурсах.

Усвідомлюючи вищевказане, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_6 , в лютому 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області - у м. Єнакієве, що в Донецькій області, добровільно підписав контракт на проходження військової служби, надалі ОСОБА_6 , невстановленими особами з числа військовослужбовців терористичної організації - «ДНР», призначено на посаду стрільця «в/ч НОМЕР_1 », створеного підпорядкованого, керованої та фінансованого російською федерацією.

У подальшому, точний час досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_6 , перебуваючи на території в/ч НОМЕР_1 отримав від невставлених представників збройних сил російської федерації вогнепальну зброю та військову форму зс рф.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2022 року ОСОБА_6 , у складі учасників - «в/ч НОМЕР_1 », так званого - «ДНР», вирушили до тимчасового окупованих міст Донецької області на 15 днів, де останній здійснював формування фортифікаційних споруд, та після здійснення вказаних дій повернувся назад на місце дислокації до м. Макіївка.

В серпні 2022 року точний час досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_6 , було переведено з - «в/ч НОМЕР_1 », так званого - «ДНР», до 4 батальйону 1-ї стрілкової роти в АДРЕСА_1 , де останній дислокувався невстановлений досудовим розслідуванням час, але не довше листопада 2022 року.

В подальшому, не пізніше листопада 2022 року точний час досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_6 , спільно з іншими учасниками - «4 батальйону 1-ї стрілкової роти», так званого - «ДНР», передислокували до АДРЕСА_4 , де останній до серпня 2023 року здійснював утримання бойових позицій збройних сил рф.

Так, ОСОБА_6 , як учасник НЗФ терористичної організації «4 батальйону 1-ї стрілкової роти», так званого - «ДНР», який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфлікті, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у збройних силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, був зобов`язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.

При цьому, ОСОБА_6 , відкрито носив при собі вогнепальну зброю, був одягнений у військову польову камуфльовану форму зразка ЗС РФ.

У подальшому, в період з лютого 2022 року по 17 серпня 2023 року ОСОБА_6 , діючи на боці ворога - держави-агресора РФ, у складі незаконного збройного формування терористичної організації - «ДНР» - «4 батальйону 1-ї стрілкової роти», вчиняв наступні дії:

- здійснював окупацію та охорону захоплених територій України;

- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил РФ та осіб з числа учасників НЗФ терористичної організації - «ДНР», які були за званням чи посадою вище;

- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка ЗС РФ відкрито носив при собі вогнепальну зброю;

17 серпня 2023 року під час бойового зіткнення зі Збройними силами України неподалік АДРЕСА_4 і разом з іншими учасниками НЗФ потрапивши у засідку військовослужбовців Збройних Сил України, припинив збройний опір та склав зброю, його злочинна діяльність на боці ворога - РФ, як держави-агресора, була припинена.

Тобто, ОСОБА_6 , діючи умисно, в період з лютого 2022 року по 17 серпня 2023 року на території Донецької області приймав участь у діяльності - «4 батальйону 1 стрілкової роти», терористичної організації - «ДНР».

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані колегією суддів за ч. 2 ст. 260 КК України, а саме, як участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 суду пояснив, що свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому. Суду показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, переданому до суду, відповідають дійсним обставинам вчинених ним кримінальних правопорушень. Обвинувачений суду показав, що, будучи громадянином України, та усвідомлюючи, що 24.02.2022 р. на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації введено воєнний стан, та те, що відбувається збройний конфлікт Російської Федерації проти України, в лютому 2022 року він, перебуваючи у м. Єнакієве, добровільно підписав контракт на проходження військової служби, після чого його було призначено на посаду стрільця військової частини. Для проходження військової служби йому були видані вогнепальна зброя та військова форма збройних сил російської федерації. У подальшому, він разом із іншими військовослужбовцями вирушили до тимчасового окупованих міст Донецької області, де він приймав участь у формуванні фортифікаційних споруд, та потім повернувся до м. Макіївка. В серпні 2022 року його було переведено з військової частини НОМЕР_1 «ДНР» до 4 батальйону 1-ї стрілкової роти в АДРЕСА_1 . В подальшому, він спільно із іншими військовослужбовцями батальйону передислокувались до АДРЕСА_4 . Весь цей період він відкрито носив при собі вогнепальну зброю, був одягнений у військову польову камуфльовану форму зразка зс рф. Підтверджує, що діючи на боці зс рф здійснював окупацію та охорону захоплених територій України, виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил рф та осіб з числа учасників НЗФ терористичної організації - «ДНР», які були за званням чи посадою вище, під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка зс рф відкрито носив при собі вогнепальну зброю. За свою військову службу у складі зс рф він отримував грошове утримання з бюджету рф, на банківську картку, у розмірі від 75 000 до 175 000 російських рублів. Зазначив, що 17 серпня 2023 року під час бойового зіткнення зі Збройними силами України неподалік АДРЕСА_4 він разом з іншими учасниками потрапивши у засідку військовослужбовців Збройних Сил України, припинив збройний опір та склав зброю.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, колегія суддів, роз`яснивши обвинуваченому наслідки, визнала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішили обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

/ч. 3 ст. 349 КПК України/

Вирішуючи питання про призначення покарання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, при призначенні покарання колегією суддів враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111, яке відповідно до ч. 6 ст.12 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів, та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштований.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень;

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_6 , наявними обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутністю обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, колегія суддів доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання, пов`язаного із ізоляцією обвинуваченого від суспільства, а саме:

за ч. 2 ст. 111 КК України призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності;

за ч. 2 ст. 260 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності,

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, колегія суддів призначає обвинуваченому ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Призначаючи покарання обвинуваченому, колегія суддів керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

На переконання колегії суддів, вказаний вид покарання, із врахуванням щирого каяття обвинуваченого та засудження ним власних протиправних дій, активного сприяння у розкритті злочинів, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового провадження, залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 31, 337, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 370, 371, 374-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 111 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності,

-за ч. 2 ст. 260 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з 21.09.2023 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком суду законної сили залишити без змін, - у виді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3