Постанова № 11803515, 19.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2010 року 08:55 № 2а-6536/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Квант Будівельник -2»

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проскасування податкових повідомлень - рішень За участю представників сторін: Від позивача: Шевченко М.В. - представник за довіреністю

Від відповідача : Сич Є.Ю. - представник за довіреністю

у судовому засіданні 19.10.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

ТОВ «Квант Будівельник-2»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 09.02.10р. № 0000062307/0 та 0000072307/0.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства, вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит в сумі 150243 грн. за договорами підряду (виконання ремонтних робіт), на підставі належно оформлених його контрагентом ТОВ «Сервистехпром»податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарської операції вважає не доведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських договорів позивач вважає акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні документи про оплату наданих послуг .

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат на суму 751 214 грн., а відтак заниження податку на прибуток в сумі 187 804 грн. вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які були надані перевіряючим під час перевірки.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати недійсними та скасувати оспорювані податкові повідомлення рішення.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на те, що підставою для висновку про заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що операції з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Сервистехпром»фактично не здійснювались, в звязку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті якої занижуються податкові зобовязання з ПДВ та податку та прибуток та створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, послуги позивачем фактично не придбавались, а витрати на придбання послуг, які позивач відніс до складу валових є надуманими, у звязку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У звязку з наведеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Квант Будівельник 2»з питань правових відносин з ТОВ «Сервистехпром»за період з 01.01.08р. по 30.06.09р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.01.10р. №29/1-23-07-31808512.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за перевіряємий період на суму 150243 грн. , у тому числі за серпень 2008 року в сумі 56423 грн., за вересень 2008 року в сумі 27837 грн., за листопад 2008 року в сумі 65983 грн. Вказане порушення призвело до завищення підприємством суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2 Декларації з ПДВ) за листопад 2008 року у розмірі 65983 грн.; завищення підприємством залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2008 року у розмірі 65983 грн.; заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27 Декларації з ПДВ) на суму 84260 грн., а саме по періодах: за серпень 2008 року в сумі 56423 грн., за вересень 2008 року в сумі 27837 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого занижено податок на прибуток на суму 187 804 грн. (у тому числі по періодах: за 3 квартал 2008 року на 105 325 грн., за 4 квартал 2008 року на 82 479 грн.).

Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності господарської операції з ТОВ «Сервистехпром», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту на внаслідок виявлених порушень податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 09.02.10р.:

№ 0000072307/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 126 390 грн., з якої: 84 260 грн. основного платежу та 42130 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

та № 0000062307/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 281 706 грн., з якої: 187 804 грн. основного платежу та 93 902 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Правомірність вказаних податкових повідомлень рішень є предметом даного спору.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою, у перевіряємому періоді позивачем було укладено договори підряду на виконання ремонтних робіт з ТОВ «Сервистехпром»: №2008/08 від 12.08.08р., № 2108/08 від 21.08.08р., № 0310/08 від 03.10.08р. (копії договорів долучені до матеріалів справи).

За умовами вказаних договорів замовник (ТОВ «Квант Будівельник -2») доручає, а підрядник (ТОВ «Сервистехпром») зобовязується виконати земляні роботи при влаштуванні водопостачання, фекальної каналізації, роботи при реконструкції водопостачання по вулиці Андріївська.

Загальна вартість вказаних робіт становить 901456, 80 грн., у тому числі ПДВ 150242, 80 грн.

ТОВ «Сервистехпром»було виписано такі податкові накладні: №177 від 19.08.08р. на суму 215496 грн. (в тому числі ПДВ 35916 грн.); №194 від 27.08.08р. на суму 123043, 20 грн. (в тому числі ПДВ 20507, 20 грн.); №261 від 18.09.08р. на суму 167019, 60 грн. (в тому числі ПДВ - 27836, 60 грн.); №509 від 28.11.08р. на суму 395898 грн. (в тому числі ПДВ 65983 грн.). Всього на суму 901456, 80 грн., у тому числі ПДВ 150242, 80 грн. (копія податкової накладної № 261 не була долучена позивачем до матеріалів справи).

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені ТОВ «Квант Будівельник -2»до складу податкового кредиту у серпні 2008 року у сумі 56423 20грн., у вересні 2008 року у сумі 27836, 60 грн. та у листопаді 2008 року у сумі 65983 грн., та відображені позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних, що відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Сторонами договору складено та підписано акти прийняття виконаних підрядних робіт: №2008/08, № 0310/08 (графа «дата складання»не заповнена сторонами) та №2108/08, який не долучено позивачем до матеріалів справи.

Також перевіркою встановлено, що вартість вказаних робіт була віднесена позивачем до складу валових витрат у загальній сумі 751214 грн.

Оплата за роботи проведена ТОВ «Квант Будівельник-2»на розрахунковий рахунок ТОВ «Сервистехпром»у сумі 615558, 80 грн. Перевіркою встановлено, що позивач має кредиторську заборгованість перед ТОВ «Сервистехпром»в сумі 285898 грн. Наявність кредиторської заборгованості підтверджена позивачем (довідка №9 від 13.07.10р. наявна в матеріалах справи).

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується, що ТОВ «Сервистехпром»роботи фактично не виконувались.

Так, перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи (витяг з Єдиного державного реєстру станом на 29.06.10р.), що засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Сервистехпром» в одній особі був ОСОБА_1 який згідно витягу зі звіту форми 1-ДФ обліковувався єдиним працівником ТОВ «Сервистехпром».

Як вбачається із постанови Деснянського районного суду м. Києва по справі №1-704 від 16.09.09р. (копія якої долучена до матеріалів справи), яка набрала законної сили 24.09.09р.ОСОБА_1. з метою прикриття незаконної діяльності, не маючи на меті зайняття фінансово господарською діяльністю, підписав статут ТОВ «Сервистехпром», особисто призначив себе директором вказаного товариства за отримання грошової винагороди від невстановленої слідством особи, виконавши всі необхідні дії, направлені на реєстрацію товариства з метою прикриття незаконної діяльності; внаслідок вказаних дій ОСОБА_1. було створено та поставлено на облік фіктивне підприємство «Сервистехпром». Під час розгляду кримінальної справи, ОСОБА_1. визнав свою вину у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 205 КК України.

Отже, протиправні діяння фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене вказаною особою встановлені судом та відповідно до ст.72 КАС України не потребують доказування.

За нездійснення підприємницької діяльності вказаним Товариством та відсутності управлінського і технічного персоналу, акти виконаних робіт, в яких не зазначено прізвищ посадових осіб від підприємств, які їх підписали, та дату їх складання не можуть підтверджувати виконання таких робіт. Тим більше, виконання таких робіт, як нарізка швів в бетоні, розборка асфальтобетонних покриттів, вивезення бетону та ґрунту тощо, що зазначені у актах потребує використання відповідного будівельного обладнання та відповідної кількості працівників, чого, як свідчать обставини справи, не було у ТОВ «Сервистехпром».

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ ТОВ «Сервистехпром» за юридичною адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 11 фактично не знаходилось.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Оформлені сторонами договору первинні документи не відповідають вимогам вказаної норми.

За наведених правових норм та враховуючи встановлений судом факт відсутності мети на здійснення господарської діяльності, а також враховуючи, що ОСОБА_1. значився єдиним працівником на ТОВ «Сервистехпром», за показаннями якого підприємницька діяльність ним від імені Товариства не проводилась, у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем робіт (послуг) у ТОВ «Сервистехпром».

За встановлення судом факту не придбання послуг у ТОВ «Сервистехпром», сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані та підписані особою від імені юридичної особи, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, і створила вказане підприємство з метою прикриття незаконної діяльності.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним висновок податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 150243 грн., завищення валових витрат на суму 751 214 грн. за вказаними господарськими операціями та заниження у звязку з цим податкових зобовязань з ПДВ в сумі 84 260 грн. та податку на прибуток в сумі 187 804 грн.

Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 21.10.10р.