Рішення № 118034972, 29.03.2024, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.2024м. СумиСправа № 920/191/24

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 42769539)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 59293 грн 70 коп. неустойки

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 59293 грн 70 коп. неустойки по договору оренди державного майна №2081 від 17.06.2014. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що укладений між сторонами договір оренди державного нерухомого майна від 17.06.2014 №2081 було розірвано 28.07.2021. Майно було повернуто відповідачем 29.09.2023. Тому у позивача на підставі ст. 785 ЦК України виникло право на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. Позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки за період з 18.03.2023 по 29.09.2023.

Ухвалою суду від 27.02.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Копія зазначеної ухвали була направлена відповідачу, однак була повернута на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

21.03.2024 судом був зроблений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача, підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17 червня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та Фізичною особою-підприємцем Пащетником Віктором Івановичем (далі - ФОП Пащетник В.І. , Орендар) укладено договір оренди державного майна під № 2081 (далі - Договір).

Предметом Договору є державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 261.9 м2 ( на плані поз. №1-41,0 м2; № 2-20,5 м2; №3-70,9 м2; №4-8,8 м2; №5-31,1м2 ; №5а-30,9 м2; №6-58,7м2), що складає 7/100 часток ідеальної долі, розташовані в одноповерховій будівлі складу під літерою «Г-1», за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває на балансі Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації (далі-Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30.04.2014 року і складає за незалежною оцінкою 198830 грн 00 коп.

Майно передається в оренду з метою розміщення складу.

Орендодавець свої зобов`язання по Договору в частині передачі майна, визначеного пунктом 1.1. Договору, виконав належним чином і в строк, а саме передав в оренду майно, що підтверджується Актом приймання-передавання в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 17 червня 2014 року, який є невід`ємною частиною Договору (а.с. 14).

Даний договір оренди укладено на п`ять років до 16.06.2019 включно.

З урахуванням укладених Договорів про внесення змін до Договору, строк дії останнього встановлено до 15 червня 2022 року включно (а.с. 20-22).

У період дії Договору оренди № 2081 від 17.06.2014 правовідносини в сфері оренди майна, що перебуває в державній власності, врегульовувались спеціальними Законами, а саме: Законом України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» та Законом України від 03.10.2019 № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна»(далі - Закон № 157-ІХ).

Згідно статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

23 липня 2021 року Регіональне відділення, користуючись правом застосування положень статті 782 Цивільного кодексу України, направило на адресу Орендаря повідомлення від 23.07.2021 №18-212-01563 про відмову від договору оренди від 17.06.2014 № 2081 у зв`язку із невиконанням орендарем зобов`язань, передбачених Договором, щодо обов`язкової, своєчасної сплати орендної плати (а.с. 26-27).

Цим же листом Орендодавець повідомив Орендаря, що у зв`язку з розірванням договору, орендар зобов`язаний терміново повернути Балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі.

Вищезазначене повідомлення про відмову від Договору отримане Орендарем 28 липня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тому, суд погоджується із позивачем, що договір оренди є розірваним з 28.07.2021. Крім цього, факт розірвання договору 28.07.2021 був установлений у рішенні Господарського суду Сумської області від 02.06.2022 у справі №920/1133/21 за позовом (рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 28.09.2022).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Положеннями пункту 10.10. Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору Майно протягом трьох робочих Орендар повертає Балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець).

Таким чином, відповідач був зобов`язаний повернути майно у строк до 02.08.2021.

Пунктом 10.11. Договору визначено, що Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

Пунктом 10.12. Договору визначено, що якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна. Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення.

Майно було повернуто відповідачем 29.09.2023, що підтверджується актом повернення з оренди майна (а.с. 28-29).

Позивач просить стягнути неустойку за період з 18.03.2023 по 29.09.2023 у розмірі 59293 грн 70 коп. згідно поданого ним розрахунку (а.с. 31).

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 ГК України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 230 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором. Штрафними санкціями у Господарському Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закону) у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з ч.2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

За приписами п. 10.10 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець).

Згідно з п. 10.11 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання - передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Пунктом 10.12 договору визначено, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення до моменту фактичного повернення майна.

Ураховуючи те, що майно відповідачем - ФОП Пащетник В.І. було повернуто лише 29.09.2023, позивачем нарахована неустойка за несвоєчасне повернення державного майна, яка згідно з наданим розрахунком за період з 18.03.2023 по 29.09.2023 становить 59293 грн 70 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв`язку з не виконанням ФОП Пащетником В.І. умов договору щодо своєчасного повернення нерухомого майна державної власності, наявні підстави для стягнення в судовому порядку неустойки.

Крім того, слід зазначити, що правові висновки щодо застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19.

Зокрема, Верховний Суд прийшов до висновку, що передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойка є особливою мірою відповідальності та має певну специфіку у застосуванні. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також є тривалою у часі (зобов`язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном). Відтак на неї не поширюється скорочений строк позовної давності, оскільки передбачено право сторони стягнути таку неустойку за весь час неправомірного користування майном після припинення дії договору. До зазначеної неустойки також не застосовуються положення статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки інше встановлено частиною другою статті 785 ЦК України.

Приймаючи до уваги, викладені вимоги законодавства, положення договору оренди та враховуючи факт повернення майна з прострочкою, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ФОП Пащетник В.І. неустойки у розмірі 59293 грн 70 коп., а тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача: Фізичної особи - підприємця Пащетника Віктора Івановича про стягнення 59293 грн 70 коп. неустойки - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пащетника Віктора Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 42769539) 59293 грн 70 коп. неустойки, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 01.04.2024.

Суддя О.Ю. Резніченко