Рішення № 118034755, 20.03.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року Справа № 915/1463/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (69069, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229)

про: стягнення 18 005,12 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229)

до відповідача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)

про: стягнення 683 406,43 грн,

від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: Аксьонов М.В. у порядку самопредставництва,

від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: адвокат Луценко І.М., за ордером,

Суть спору:

20.09.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 23-0030.06/16840-вих від 14.09.2023 (з додатками), в якій просить суд:

1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (код ЄДРПОУ 38920229) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» на р/р НОМЕР_1 у філії Миколаївського облуправління АТ «Ощадбанку», ЄДРПОУ 20915546, пеню 0,1 % в сумі 9 184,62 грн, штраф 7 % в сумі 8 820,50 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Позовні вимоги заявлені на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-23-07999 від 23.01.2023, з додатком до нього; видаткових накладних (7 шт.); претензії № 23-0030.06/14215-вих від 08.08.2023; застосування норм статей 530, 546, 611 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» зобов`язань за укладеним між сторонами Договором, а саме зобов`язань щодо своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1463/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

16.10.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» надійшла заява № 975 від 12.10.2023, за змістом якої відповідач визнає позовні вимоги та проти задоволення позову не заперечує. Крім того, у вказаній заяві товариство посилається на приписи ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Також 16.10.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» надійшла зустрічна позовна заява № 972 від 12.10.2023 (з додатками), в якій заявник, з урахуванням заяви № 1809 від 12.12.2023 про уточнення (збільшення) позовних вимог, просить суд стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» суму основного боргу в розмірі 666 499,20 грн; суму 3% річних в розмірі 5 804,70 грн; інфляційні збитки у сумі 11 102,53 грн; витрати на сплату судового збору в сумі 10 251,10 грн; витрати на правову допомогу у сумі 2 000,00 грн.

Позовні вимоги у зустрічному позові заявлені на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-23-07999 від 23.01.2023, з додатком до нього; видаткових накладних (4 шт.); податкових накладних, з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН (4 шт.); застосування норм статті 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням Відокремленим підрозділом «Южноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зобов`язань за укладеним між сторонами Договором, а саме зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 23.10.2023 було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1463/23 за зустрічним позовом; об`єднано зустрічний позов в одне провадження зі справою № 915/1463/23 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» про стягнення штрафних санкцій; постановлено розгляд зустрічної позовної заяви здійснювати одночасно із первісним позовом та здійснити перехід до розгляду справи № 915/1463/23 за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи № 915/1463/23 зі стадії відкриття провадження та почати у справі підготовче провадження; призначено підготовче засідання у справі № 915/1463/23 на 24 листопада 2023 року о 10:00; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті зустрічного позову.

01.11.2023 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 30.10.2023, в якому відповідач за зустрічним позовом просить суд: відмовити ТОВ «Торговий дім «Александр» у задоволенні позовних вимог у заявлених сумах; зменшити розмір 3 % річних у межах справи 915/1463/23 що підлягають до стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» до 1 гривні; судові витрати стягнути із сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, ґрунтуються, зокрема, на допущених позивачем порушеннях при визначенні строку виконання зобов`язання у спірних правовідносинах.

14.11.2023 та 15.11.2023 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшли клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на які суд відреагував відповідною ухвалою від 16.11.2023.

Ухвалою суду від 21.11.2023 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/1463/23 на 19 грудня 2023 року о 09:50.

04.12.2023 та 11.12.2023 до суду від представників сторін надходили заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, на які суд відреагував відповідними ухвалами від 08.12.2023 та 13.12.2023.

15.12.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» надійшла заява № 1809 від 12.12.2023 про уточнення (збільшення) позовних вимог.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 19.12.2023 за участю представників обох сторін, судом було оголошено перерву до 23 січня 2024 року о 09:50.

29.12.2023 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла заява б/н від 29.12.2023 (вх. № 17041/23) про закриття провадження у справі за відсутністю основного боргу в частині стягнення основного боргу у розмірі 666 499,20 грн.

11.01.2024 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшло клопотання б/н від 11.01.2024 (вх. № 324/24) про долучення до матеріалів справи контррозрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою суду від 23.01.2024 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/1463/23 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20 лютого 2024 року о 10:00.

31.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» надійшли письмові пояснення б/н від 31.01.2024 (вх. № 1290/24) щодо заявлених Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» обставин погашення заявленої до стягнення заборгованості, а також щодо наданого останнім контррозрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.

02.02.2024 до суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла заява б/н від 02.02.2024 (вх. № 1387/24) про заміну сторони її правонаступником, у якій заявник просить суд замінити позивача за первісним позовом у цій справі Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська АЕС» його правонаступником, яким є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» філія «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661).

14.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» надійшла заява б/н від 13.02.2024 (вх. № 1775/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.02.2024 було задоволено заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» б/н від 02.02.2024 (вх. № 1387/24) про заміну сторони її правонаступником у справі № 915/1463/23; здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 915/1463/23, а саме залучено до участі у справі правонаступника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546); закрито підготовче провадження у справі № 915/1463/23; призначено справу до судового розгляду по суті на 20 березня 2024 року об 11:00.

Станом на момент проведення судового засідання будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

20.03.2024 в судове засідання з`явилися повноважні представники обох учасників справи, яких суд заслухав.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 20.03.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2023 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр», як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-23-07999 (далі Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 14810000-2 по ДК 021:2015 Абразивні вироби (Вироби абразивні різні) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару не раніше другого півріччя 2022 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 7 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору, у тому числі (але не виключно) місцем постачання, виконання грошових зобов`язань, місцем нарахування та сплати штрафних санкцій, виконання будь-яких зобов`язань, пов`язаних з якістю та комплектністю, є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 684 827,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 136 965,40 грн; всього з ПДВ: 821 792,40 грн (п. 2.1);

- за даним договором оплата відбувається впродовж 120 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 15.05.2023 року, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат, тощо) (п. 3.2);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції № П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і № П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» СОУ НАЕК 038:2017 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: https://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82) (п. 6.1);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 9.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 9.2);

- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 9.3);

- покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 12.1.1);

- постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 12.3.1);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2024 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення, шляхом укладання відповідної Додаткової угоди (п. 13.1).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1 на суму 821 792,40 грн, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-23-07999 від 23.01.2023.

Предметом первісного позову виступає майнова вимога позивача, як покупця, щодо стягнення з відповідача, як постачальника, пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки.

Предметом зустрічного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, щодо стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар, а також процентів річних та інфляційних збитків, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки, в частині своєчасності здійснення постачальником поставки обумовленого договором товару, а також повноти та своєчасності здійснення покупцем розрахунків за поставлений товар.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на підтвердження власної правової позиції надало суду такі докази:

- Договір на постачання товару № 53-123-01-23-07999 від 23.01.2023, з додатком до нього;

- видаткові накладні (№ ЗП-00000257 від 31.01.2023, № ЗП-00000343 від 10.02.2023, № ЗП-00000494 від 14.03.2023, № ЗП-00000731 від 16.03.2023, № ЗП-00001699 від 29.05.2023, № ЗП-00002354 від 06.07.2023, № ЗП-00002584 від 25.07.2023);

- претензія № 23-0030.06/14215-вих від 08.08.2023;

- ярлики на придатну продукцію (№ 5-920 від 10.02.2023, № 5-924 від 20.02.2023, № 5-948 від 24.03.2023, № 5-977 від 07.06.2023, № 5-1000 від 14.07.2023, № 5-1011 від 07.08.2023);

- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 р.;

- довідка щодо реалізації електричної енергії держаному підприємству «Гарантований покупець»;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 174 на запит від 27.10.2023.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір на постачання товару № 53-123-01-23-07999 від 23.01.2023, з додатком до нього;

- видаткові накладні (№ ЗП-00000257 від 31.01.2023, № ЗП-00000343 від 10.02.2023, № ЗП-00000494 від 14.03.2023, № ЗП-00000731 від 16.03.2023);

- податкові накладні (№ 395 від 31.01.2023, № 156 від 10.02.2023, № 306 від 14.03.2023, № 307 від 16.03.2023), з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається таке.

За умовами Договору, постачання передбаченого умовами договору товару мало бути здійснено не пізніше 15.05.2023.

На виконання умов вищенаведеного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» поставило Відокремленому підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а останній прийняв у власність товар на загальну суму 821 792,40 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видатковими накладними:

- № ЗП-00000257 від 31.01.2023 на суму 186 928,80 грн. Постачання відбулося 03.02.2023, що підтверджується відбитком штампу ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;

- № ЗП-00000343 від 10.02.2023 на суму 242 107,20 грн. Постачання відбулося 13.02.2023, що підтверджується відбитком штампу ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;

- № ЗП-00000494 від 14.03.2023 на суму 124 155,60 грн. Постачання відбулося 20.03.2023, що підтверджується відбитком штампу ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;

- № ЗП-00000731 від 16.03.2023 на суму 113 307,60 грн. Постачання відбулося 20.03.2023, що підтверджується відбитком штампу ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;

- № ЗП-00001699 від 29.05.2023 на суму 29 286,00 грн. Постачання відбулося 31.05.2023, що підтверджується відбитком штампу ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;

- № ЗП-00002354 від 06.07.2023 на суму 25 177,20 грн. Постачання відбулося 10.07.2023, що підтверджується відбитком штампу ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;

- № ЗП-00002584 від 25.07.2023 на суму 100 830,00 грн. Постачання відбулося 28.07.2023, що підтверджується відбитком штампу ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати.

Додатково, на підтвердження вказаних обставин відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом надано до матеріалів справи копії податкових накладних (№ 395 від 31.01.2023, № 156 від 10.02.2023, № 306 від 14.03.2023, № 307 від 16.03.2023), з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН.

Отримання товару за видатковими накладними позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом надав суду копії ярликів на придатну продукцію (№ 5-920 від 10.02.2023, № 5-924 від 20.02.2023, № 5-948 від 24.03.2023, № 5-977 від 07.06.2023, № 5-1000 від 14.07.2023, № 5-1011 від 07.08.2023).

За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр», не спростованими та не запереченими Відокремленим підрозділом «Південноукраїнська атомна електрична станція», останній в обумовлений договором строк оплати за поставлений товар не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» з претензією № 23-0030.06/14215-вих від 08.08.2023 щодо сплати штрафних санкцій, нарахованих у зв`язку з порушенням строку постачання товару.

Відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення поставки закон покладає на постачальника. При цьому обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Отже, щодо вимог Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за первісним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.

З урахуванням наведених вище обставин справи, за висновками суду в спірних правовідносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності поставки товару за Договором на постачання товару № 53-123-01-23-07999 від 23.01.2023, у зв`язку із чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та умов Договору позивач за первісним позовом правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом:

1. Пеню на загальну суму 9 184,63 грн, у тому числі:

- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00001699 від 29.05.2023 нараховано пеню у розмірі 439,29 грн за період прострочення з 16.05.2023 по 30.05.2023;

- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00002354 від 06.07.2023 нараховано пеню у розмірі 1384,74 грн за період прострочення з 16.05.2023 по 09.07.2023;

- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00002584 від 25.07.2023 нараховано пеню у розмірі 7360,59 грн за період прострочення з 16.05.2023 по 27.07.2023.

2. Штраф (7%) на загальну суму 8 820,50 грн, у тому числі:

- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00002354 від 06.07.2023 нараховано штраф на суму 1762,39 грн;

- щодо непоставленого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00002584 від 25.07.2023 нараховано штраф на суму 7058,10 грн.

Відповідач за первісним позовом позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, наведені позивачем за первісним позовом, суд встановив, що відповідні нарахування Відокремленим підрозділом «Південноукраїнська атомна електрична станція» проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» за зустрічним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач за зустрічним позовом дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений за Договором на постачання товару № 53-123-01-23-07999 від 23.01.2023 товар, в зв`язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Посилання відповідача за зустрічним позовом у відзиві на наявність фінансової кризи та відсутність вини підприємства, як підстави для відповідальності, відхиляються судом.

Відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, на переконання суду, Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Александр» суму основної заборгованості в розмірі 821 792,40 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та матеріалами справи підтверджені.

Водночас, в період розгляду даної справи, як вбачається з заяви відповідача за зустрічним позовом про закриття провадження у справі та доданих до неї платіжних доручень, відповідач здійснив сплату заборгованості поставлений товар. Позивачем за зустрічним позовом підтверджено погашення заявленої до стягнення заборгованості.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем погашено заявлені позивачем за даним позовом до стягнення суми боргу за поставлений товар між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі за зустрічним позовом в частині позовних вимог щодо стягнення з покупця на користь постачальника основної заборгованості в розмірі 666 499,20 грн відсутній предмет спору у зв`язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена.

Отже, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі за зустрічним позовом в частині позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» основної заборгованості в розмірі 666 499,20 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом:

1. 3 % річних на загальну суму 5804,70 грн, у тому числі:

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000257 від 31.01.2023 нараховано 3 % у розмірі 2012,68 грн за період прострочення з 04.08.2023 по 12.12.2023;

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000343 від 10.02.2023 нараховано 3 % у розмірі 2328,21 грн за період прострочення з 19.08.2023 по 12.12.2023;

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000494 від 14.03.2023 нараховано 3 % у розмірі 765,34 грн за період прострочення з 29.09.2023 по 12.12.2023;

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000731 від 16.03.2023 нараховано 3 % у розмірі 698,47 грн за період прострочення з 29.09.2023 по 12.12.2023.

2. Інфляційні втрати на загальну суму 11 102,53 грн, у тому числі:

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000257 від 31.01.2023 нараховано інфляційні втрати у розмірі 2437,55 грн за період прострочення з жовтня 2023 року по листопад 2023 року;

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000343 від 10.02.2023 нараховано інфляційні втрати у розмірі 4357,93 грн за період прострочення з вересня 2023 року по листопад 2023 року;

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000494 від 14.03.2023 нараховано інфляційні втрати у розмірі 1618,99 грн за період прострочення з жовтня 2023 року по листопад 2023 року;

- щодо неоплаченого у строк товару по видатковій накладній № ЗП-00000731 від 16.03.2023 нараховано інфляційні втрати у розмірі 1477,53 грн за період прострочення з жовтня 2023 року по листопад 2023 року.

Суд зазначає, що за приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

При цьому, суд зауважує, що заперечення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо періоду здійснення відповідних нарахувань частково взяті судом до уваги.

Так, суд погоджується з позицією відповідача за зустрічним позовом щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд також зауважує, що позивачем відповідні нарахування здійснені з огляду на вказані обставини.

Разом із тим, заперечення відповідача щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати проходження ТМЦ вхідного контролю відхиляються судом, з огляду на таке.

По-перше, надані відповідачем ярлики на придатну продукцію є внутрішніми документами відповідача (покупця), оформлення яких відбувається без участі та повідомлення позивача (постачальника), а отже останній не має впливу на строк та порядок його складання.

По-друге, суд заважує, що редакція п. 2.2 Договору, на який посилається відповідач, передбачає, що за даним договором оплата відбувається впродовж 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. При цьому, п. 3.2 Договору встановлює обов`язок постачальника надати покупцю з товаром відповідну документацію, а п. 6.1 Договору передбачає, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції внутрішнього використання покупця. Отже, зі змісту Договору не вбачаються дії постачальника щодо виконання умов п. 6.1 Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що кінцевий термін оплати не знаходиться у прямому зв`язку з розділом 6 Договору.

З урахуванням наведеного, судом здійснено перевірку нарахувань 3 % річних та інфляційних витрат і встановлено, що відповідні нарахування позивачем проведено з допущенням окремих помилок, зокрема, при визначенні кількості днів прострочення у періоді з 19.08.2023 по 12.12.2023, що призвело до нарахування 3 % річних у розмірі більшому, ніж передбачено законом. Крім того, при зазначенні загальної суми інфляційних витрат, заявлених до стягнення, позивачем за зустрічним позовом було фактично допущено подвійне нарахування інфляційних втрат за видатковою накладною № ЗП-00000343 від 10.02.2023 за період вересня 2023 року.

За такого, судом здійснено перерахунок 3 % річних за допомогою програми IpLex і встановлено, що обґрунтованою сумою 3 % річних у спірних правовідносинах є 5784,81 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача за зустрічним позовом. В стягненні ж з відповідача процентів річних в розмірі 19,89 грн належить відмовити.

Також судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми IpLex і встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат у спірних правовідносинах є 9917,47 грн, яка і підлягає до стягнення з відповідача за зустрічним позовом. В стягненні ж з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1185,06 грн належить відмовити.

При цьому, щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення 3 % річних, суд зазначає, що обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач просить врахувати специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. З метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків із позивачем, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов`язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем 3 % річних до 1 гривні.

Суд зауважує, що право на зменшення штрафних санкцій / неустойки рішенням суду передбачено приписами ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.

Так, статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, суд наголошує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, оскільки 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні Господарського кодексу України, відтак ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України не передбачено право суду на їх зменшення, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, у зв`язку з задоволенням первісного позову з відповідача за первісним позовом належить стягнути 2684,00 грн судового збору.

Водночас, суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містить також і у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, у зв`язку, із тим, що відповідач за первісним позовом у відзиві визнав позовні вимоги у повному обсязі, позивачу за первісним позовом належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого подання позову (2684,00 * 50 % = 1342,00).

Решта ж суми судового збору у розмірі 1342,00 грн підлягає покладенню на відповідача за первісним позовом.

Крім того, суд відмічає, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, враховуючи закриття судом провадження у справі за зустрічним позовом в частині позовних вимог, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого за відповідну частину вимог (666 499,20 грн * 1,5% = 9 997,49 грн).

В іншій частині, судовий збір в сумі 235,54 грн, пропорційно до задоволених вимог (15 702,28 / 16 907,23 * 253,61), у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Щодо розподілу витрат на професійну правову допомогу, заявлених позивачем за зустрічним позовом до стягнення з відповідача за зустрічним позовом, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даній справі позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Як встановлено судом у даній справі позивачем подано до суду докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

Договір № 12/10 від 12.10.2023 про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» та адвокатом Луценком Ігорем Миколайовичем, відповідно до предмету якого клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Умовами вказаного договору, зокрема, п. 4.2 передбачено таке: розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, здійсненої з дотриманням умов цього Договору, розраховується за фактичні надані послуги, виходячи з витраченого адвокатом часу, а саме: вартість участі у одному судовому засіданні становить 1000,00 (одна тисяча) гривень без ПДВ. Розмір гонорару адвоката за цим Договором не може бути більш ніж 2 000,00 (дві тисячі) гривень, незалежно від результатів розгляду справи, що вказана в пункті 2.1 Договору.

Матеріали справи свідчать, що у даній справі представник Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» адвокат Луценко Ігор Миколайович забезпечив участь у 4 судових засіданнях (від 19.12.2023, від 23.01.2024, від 20.02.2024 та від 20.03.2024).

За результатами оцінки відповідних доказів суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн є документально доведеними.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).

Разом із тим, будь-яких доказів або конкретних обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивачем відповідних витрат на правничу допомогу відповідачами суду не надано.

Також відповідач за зустрічним позовом не надав заперечень щодо обґрунтованих підстав та доводів, як і не надав доказів стосовно неспівмірності / нерозумності визначених та понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 2000,00 грн відповідають встановленим критеріям.

За такого, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача 1857,46 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог (15 702,28 / 16 907,23 * 2000,00 грн).

При цьому, суд відмічає, що відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Враховуючи викладене, в результаті проведеного судом у даній справі зустрічного зарахування, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» слід стягнути на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» грошові кошти в сумі 1551,84 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 130, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

2. З Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) підлягає стягненню пеня в розмірі 9 184,62 грн, штраф в розмірі 8 820,50 грн, а також 1 342,00 грн судового збору.

3. Повернути Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 342,00 грн, перерахований відповідно до платіжного доручення № АЕС/8757 від 12.09.2023 на суму 2 684,00 грн.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Закрити провадження у справі № 915/1463/23 за зустрічним позовом в частині позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» основної заборгованості в розмірі 666 499,20 грн за відсутністю предмета спору.

6. З Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229) підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 5 784,81 грн, інфляційні втрати в розмірі 9 917,47 грн, а також 235,54 грн судового збору та 1857,46 грн витрат на правову допомогу.

7. В решті позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 19,89 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 185,06 грн відмовити.

8. Провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) грошові кошти в сумі 1 551,84 грн.

10. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач за первісним позовом / відповідач за зустрічним позовом: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)

Відповідач за первісним позовом / позивач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний код 38920229).

Повне рішення складено та підписано судом 01.04.2024.

Суддя О.Г. Смородінова