Постанова № 11803140, 07.10.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 жовтня 2010 р. № 2-а- 10766/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Лукашиної І.А.,

представника відповідача - Павленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамантове місто" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010 року № 0000390700/0, згідно із яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2465014, 0 грн. по декларації за червень 2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача щодо нарахування заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року, за результатами якої відповідачем був складений акт перевірки від 06.08.2010 року №8101/07-0/32674577 (далі за текстом акт перевірки від 06.08.2010 року №8101/07-0/32674577). На підставі вказаного акту перевірки від 06.08.2010 року №8101/07-0/32674577 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010 року № 0000390700/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2465014, 0 грн. по декларації за червень 2010 року. Позивач вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення від 18.08.2010 року № 0000390700/0 є неправомірним та підлягає скасуванню у повному обсязі. Таке твердження позивач мотивує тим, що обставини, які викладені у акті перевірки, неправомірно кваліфіковані відповідачем як порушення, що передбачені п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997року, із змінами та доповнення (далі за текстом - Закон №168), висновок акту перевірки від 06.08.2010 року №8101/07-0/32674577, в якому містяться вищевказані порушення прийнято при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. Позивач не погоджується з висновком відповідача, який у висновках акту перевірки від 06.08.2010року №8101/07-0/32674577 (стор. 11 акту перевірки) вказав, що позивач зайво задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2010 року в розмірі 2465014, 0 грн. грн., оскільки позивач відємні значення з ПДВ попередніх податкових періодів не декларувало до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ в наступних податкових періодах, чим порушено п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 , п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168. Позивач вказує на те, що даний висновок відповідача ґрунтується на тому, що до складу суми бюджетного відшкодування, задекларованої позивачем по декларації за червень 2010 року, можуть включатися лише ті суми ПДВ, які фактично сплачені у попередньому податковому періоді ( тобто, у травні 2010року), суми ПДВ, які сплачені у інших періодах, що передують травню 2010 року не можуть формувати суму бюджетного відшкодування червня 2010 року.

Позивач не погодився з таким твердженням відповідача та зазначив, що у відповідності до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, платник податків має право на декларування суми бюджетного відшкодування у сумі ПДВ, яка фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, при цьому поняття «попередніх податкових періодах» не може обмежуватися лише одним попереднім податковим періодом.

Також, представник позивача зауважив суд на те, що Відповідач при складанні акту перевірки проігнорував те, що при декларуванні Позивачем суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року керувалося вимогами п.п. «б» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 у редакції Закону України від 20.05.2010р.N 2275-VI, а саме залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду. Так, представник позивача зазначив, що по декларації за травень 2010 року позивачем було задекларовано у рядку 26 залишок від'ємного значення у розмірі 5929 311 грн., і керуючись вимогами п.п. «б» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 переніс значення рядку 26 до значення рядку 23.2 декларації за червень 2010 року в розмірі 2462 368, 0 грн. та у сумі фактично сплаченої позивачем постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах включив до розрахунку суми бюджетного відшкодування (р.25.2 декларації за червень 2010року). Представник позивача зазначив, що правомірність формування суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010року підтверджуються первинними документами, а саме платіжними дорученнями, які свідчать про фактичну сплату сум ПДВ включених до розрахунку суми бюджетного відшкодування. У звязку з наведеним, позивач вважає, що посилання відповідачем у висновках акту перевірки на п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 , п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 як на норми, які порушені позивачем, є необґрунтованим, оскільки при визначенні суми бюджетного відшкодування позивач враховував вимоги п.п. «б» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 у редакції Закону України від 20.05.2010р.N 2275-VI (яка набула законної сили з 01.07.2010року), де однієї із вимог включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування сум ПДВ є їх фактична сплата незалежно від періоду сплати. У звязку з чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 18.08.2010 року № 0000390700/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 Позивачем включено до складу суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010року суми ПДВ, фактична сплата яких відбулась у попередніх періодах, у звязку з чим позивачем зайво задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2010 року в розмірі 2465014, 0 грн. грн. Таке твердження представник відповідача мотивує тим, що позивач відємні значення з ПДВ попередніх податкових періодів не декларувало до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ в наступних податкових періодах, чим порушено п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 , п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168. У звязку з чим, представник відповідача вважає, що позивач добровільно відмовився від отримання сум бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодів та в подальшому позивачем не може бути заявлена до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичноїособи Позивачадержавну реєстрацію проведено 19.09.2003 року (Серія А01, №087750, номер запису 14801070010000106).

Позивач є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100138583 від 14.03.2006 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (індивідуальний податковій номер 326745720305), також відповідно до довідки про взяття на облік платника податку від 12.09.2008 року №37510 перебуває на обліку у ДПІ в Дзержинському районі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача щодо нарахування заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року, за результатами якої відповідачем був складений акт перевірки від 06.08.2010 року №8101/07-0/32674577.

На підставі вказаного акту перевірки від 06.08.2010 року №8101/07-0/32674577 відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.08.2010 року № 0000390700/0 згідно із яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2465014, 0 грн. по декларації за червень 2010 року.

Як вказано у висновку акта перевірки від 06.08.2010 року № 8101/07-0/32674577, позивачем в порушення п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 та недотримання вимог п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зайво задекларовано суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2010року, у звязку з чим позивачу на підставі встановлених у акті перевірки порушень зменшено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована по декларації з ПДВ за червень 2010року у розмірі 2465014, 0 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано відповідачу декларацію з ПДВ за червень 2010 року, в якій у рядку 25.2 задекларовано суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 2465014, 0 грн.

Суд зазначає, що порядок визначення (декларування) суми бюджетного відшкодування встановлені п.1.8 ст.1, п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону №168 (у редакції Закону України від 20.05.2010р.N 2275-VI) передбачено:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи з наведених положень Закону, суд приходить до висновку, що платник податку має право на декларування суми бюджетного відшкодування у сумі ПДВ, яка фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у будь-якому попередньому податковому періоді, при цьому такий термін як «попередніх податкових періодах» не може обмежуватися лише одним попереднім податковим періодом.

Законом України від 03.06.2008 року №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до п.п. «а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, а саме замість «фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді» законодавцем замінено на «фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах», тобто сума бюджетного відшкодування складається із сум ПДВ, сплачених у будь-якому попередньому податковому періоді і повністю узгоджується з п.1.8 ст.1 зазначеного Закону, де сума бюджетного відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку у звязку надмірною сплатою.

У звязку з наведеним, суд не погоджується з висновком відповідача, що суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010року можуть формувати лише ті суми ПДВ, які фактично сплачені у попередньому періоді, оскільки позивачу відшкодовується відємні значення з ПДВ попередніх податкових періодів і сплата сум ПДВ повинна враховуватися попередніх податкових періодів.

Законом України від 20.05.2010р.N 2275-VI були внесені зміни до п.п. «б» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, а саме: платник податків, який має залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового кредиту (рядок 26 декларації з ПДВ) (на момент набуття чинності цих змін), повинен: або залишити значення цього рядка в 26 рядку звітної декларації з ПДВ (включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року) , або перенести значення рядку 26 декларації до рядку 23.2 наступної декларації та включити в частині сплачених сум ПДВ в розрахунок суми бюджетного відшкодування (рядок 25.1 або 25.2 наступної декларації.)

Згідно з п.п. «б» п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону №168 (у редакції Закону України від 20.05.2010р.N 2275-VI) передбачено залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Суд зазначає, що відповідач, зменшуючи суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року по акту перевірки, не надав належної оцінки тому факту, що передумовою для декларування позивачем суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010року є внесення змін у п.п. «б» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, згідно якого платник податків повинен залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) перенести до податкового кредиту наступного податкового періоду (р.23.2 наступної декларації з ПДВ) і відобразити як суму бюджетного відшкодування (рядок 25.1 або 25.2)

Так, по декларації за травень 2010 року позивачем було задекларовано у рядку 26 залишок від'ємного значення у розмірі 5929 311 грн., і керуючись вимогами п.п. «б» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 переніс значення рядку 26 до значення рядку 23.2 декларації за червень 2010 року в розмірі 2462 368, 0 грн. та у сумі фактично сплаченої позивачем постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах включив до розрахунку суми бюджетного відшкодування (р.25.2 декларації за червень 2010року).

Фактична сплата сум ПДВ на загальну суму 2465014, 0 грн. , які включені до складу суми бюджетного відшкодування по декларації за червень2010року, підтверджується наявним в матеріалах справи копіями платіжних доручень. Факт сплати та правомірність формування податкових кредитів попередніх податкових періодів відповідачем не заперечується.

На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач помилково в акті перевірки вказав про те, що позивач не скористався правом на отримання суми бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, оскільки право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010року виникло у позивача у звязку із змінами внесеними законодавцем до п.п. «б» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого субєктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобовязаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамантове місто" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000390700/0 від 18.08.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамантове місто" судові витрати в розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2010 року.

СуддяМ.Д. Кухар