Рішення № 118030139, 27.03.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/5676/23

Провадження № 2-а/309/70/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Продан Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що постановою старшого інспектора відділу превенції Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Малета І.І. серії БАД № 595463 від 13.11.2023 року його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що ніби то він 13.11.2023 о 21 год. 20 хв. між с. Сокирниця та с. Крайниково, керуючи т.з. став учасником ДТП та не пред`явив посвідчення водія, а також поліс обов`язкового страхування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Копію зазначеної постанови він отримав на руки 13 листопада 2023 року.

Постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю. Посилається на те, що проживає в с. Сокирниця Хустського району. У власності має автомобіль ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 . 13 листопада 2023 року біля 10 години він на даному автомобілі вирішив поїхати до свого брата в с. Крайниково, але виїхавши за с. Сокирниця двигун автомобіля перестав працювати і він пробував його запустити, але не зміг, так як розрядив акумулятор. Він почав штовхати автомобіль з проїжджої частини дороги на узбіччя, але автомобіль почав котитись самовільно та частково з`їхав у кювет. Жодних пошкоджень автомобіль при цьому не отримав. Він зняв акумулятор і вже попутним транспортом доїхав до себе додому і поставив його на зарядку. Після чого він на громадському транспорті поїхав в м.Хуст в Пенсійне відділення, банк та інші установити. Вирішивши у місті свої справи, він повернувся додому. Автомобіль він вирішив забрати наступного дня.

Вже увечері, 13 листопада 2023 року, біля 21 години він захотів купити собі воду та каву, а тому пішов на заправку «Маркет», що розташована в с. Сокирниця, так як проживає неподалік. В цей час туди заїхав поліцейський автомобіль, з якого вийшли два працівники поліції, підійшли до нього та спитали чи має він у власності автомобіль ВАЗ червоного кольору. Він підтвердив, що так. Тоді поліцейські повідомили про знаходження автомобіля без пошкоджень на узбіччі за с. Сокирниця в напрямку с. Крайниково та запропонували йому проїхати до місця знаходження автомобіля. Він у свою чергу повідомив поліцейським, що місце знаходження автомобіля йому відоме і немає необхідності туди їхати, але вони наполягли. Приїхавши до автомобіля, працівники поліції стали вимагати у нього документи на автомобіль, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс, посвідчення водія. Жодних документів при собі він не мав, так як не мав наміру керувати автомобілем та показав їм, що на автомобілі відсутній акумулятор.

Працівники поліції звинуватили його у керуванні автомобілем та вчиненні ДТП. Він пояснював, що ДТП не вчиняв, але вони не звертали на його пояснення уваги. Згодом повідомили, що він порушив правила дорожнього руху, а саме керував автомобілем без документів і його дії підпадають під адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Одразу на місці знаходження автомобіля старший інспектор відділу превенції виніс постанову про притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Він не погоджується із зазначеним рішенням поліції, бо вважає себе невинним, а постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків старшого інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Просить визнати дії старшого інспектора Малета І.І. незаконними, а винесену ним постанову про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати та справу стосовно нього закрити.

Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Дії поліцейського щодо зупинки керованого позивачем транспортного засобу та його вимога пред`явлення водієм відповідних документів, ґрунтується на вимогах закону. Просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися. Представником подано заяву про розгляд справи в його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача головного управління Національної поліції в Закарпатській області в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ст. 229 ч.4 КАС України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови БАД № 595463 від 13.11.2023 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення п.2.1 «а», 2.1 «б» Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ст.126 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.

За змістом оскаржуваної постанови водій ОСОБА_1 , 13 листопада 2023 року, о 21 год. 20 хв., між с. Сокирниця та с. Крайниково, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21011», д.н.з. НОМЕР_1 став учасником ДТП та не пред`явив посвідчення водія та полісу обов`язкового страхування, чим порушив п. 2.1 «а», 2.1 «б» Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як передбачено ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже притягнення особи, до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, 26 квітня 2018 року Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17 вказав, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові від 26.04.2018 року Верховний Суд (справа №338/855/17) роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки, тощо, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», визначено що поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити:найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;опис обставин, установлених під час розгляду справи;зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;прийняте у справі рішення.

Однак, суд констатує той факт, що оскаржувана постанова даним вимогам не відповідає, так як відповідно до ч. 1, 2 розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, справа про адміністративне правопорушення як сама так і постанова по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП розглядається та виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. А виходячи з змісту оскаржуваної постанови розгляд справи та прийняття рішення відбулось по вулиці Івана Франка в місті Хуст, при тому що адміністративне правопорушення, як зазначає поліцейський у постанові, відбулося на автодорозі між селами Сокирниця Крайниково.

Розглянувши справу не на місці зупинки транспортного засобу поліцейський порушив права позивача.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.1 «а», «б», «ґ» ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Відповідно до п. 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 02 грудня 2019 року у справі № 164/2068/17.

Тобто відповідальність за частиною 1 статті 126 КУпАП наступає у випадку керування водієм транспортним засобом, а підставою для таких висновків повинні бути належні та допустимі докази того що водій керував транспортним засобом.

Одночасно з постанови не вбачається жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, а також не зазначено, що такі додаються до постанови як того вимагає інструкція.

Посилання представника відповідача ГУ НП в Закарпатській області на відеозапис, як доказ вини ОСОБА_1 , що доданий до відзиву на позов, суд вважає безпідставним, оскільки під час дослідження диску в судовому засіданні виявлено відсутність на ньому будь-яких відеофайлів.

За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Оскільки відповідачами не надано жодних матеріалів, які б слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови, крім того в самій оскаржуваній постанові не зазначено про наявність таких, суд вважає, що доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 взагалі немає.

Крім того відповідач грубо порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, що встановлена статтями 278-280 КУпАП. Так, винесення постанови відбулося фактично без розгляду справи, у зв`язку із чим позивач не мав часу та можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Відповідач відразу виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, поліцейський притягнув позивача до відповідальності без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Отже,невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ст..283 КУпАП та відсутність будь яких належних доказів вини позивача у вчиненні правопорушення є підставами скасування постанови та закриття провадження у справі.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії,який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень, має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки вона має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку старшим інспектором відділу превенції Хустського РУП) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подеколи й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 595463 від 13.11.2023, складену стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.126 КУпАП слід скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 269, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки, дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №595463 від 13.11.2023 скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М.М.