Рішення № 118029351, 01.04.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа: № 484/3201/23

Провадження № 2/484/34/24

Р І Ш Е Н Н Я

( з а о ч н е )

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Панькова Д.А., секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа - Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства,

У С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася в суд із позовом про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, посилаючись на те, що з червня 2016 року вона проживала однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .

Від спільного проживання в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 . На час народження доньки, позивачка не перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, тому запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень, проводився відповідно до ст. 135 ЦК України за прізвищем матері « ОСОБА_4 », а ім`я та по батькові батька були записані за вказівкою матері « ОСОБА_5 ».

Під час спільного проживання сторони мали відносини притаманні подружжю, вони спільно вели господарство, вирішували питання щодо придбання необхідних для життя речей. Також вони разом займались виховання та утриманням доньки. Відповідач брав активну участь у вихованні доньки, він піклувався про стан її здоров`я та розвиток, проводив з нею вільний від роботи час.

В подальшому сімейні стосунки сторін не склались, вони почали проживати окремо.

З часу окремого проживання донька проживає з матір`ю. Відповідач є батьком ОСОБА_6 , однак він відмовився подати в органи РАЦСу заяву про реєстрацію батьківства.

Отже єдиним ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку є звернення до суду з позовом про визнання батьківства.

Факт батьківства відповідача стосовно Злати підтверджується такими доказами: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.09.2018 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України від 04.09.2018 року № 00020909596, актом про факт проживання в житловому будинку від 15.05.2023 року, фотокартками.

Оскільки на даний час відповідач добровільно через органи РАЦС не погоджується визнати Злату своєю донькою, тобто фактично не визнає себе батьком дитини, виникла необхідність у проведенні судово-медичної експертизи молекулярно-генетичного аналізу ДНК, яка буде беззаперечним доказом наявності кровного споріднення між відповідачем та донькою.

Ухвалою суду від 18.10.2023 р. у справі було призначено судово-медичну експертизу молекулярно-генетичного аналізу ДНК, яка не булла проведена, у зв`язку з неприбуттям відповідача до Одеського обласного бюро СМЕ для одночасного відбору біологічних зразків.

Представник позивача в судове засідання надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач про час і місце слухання справи оповіщений відповідно до вимог ст. 130 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, в тому числі через оголошення на веб-порталі судової влади України. Відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа надіслала суду заяву з проханням слухати справу у відсутність їх представників, проти задоволення позову не заперечували.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_3 вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Первомайську Миколаївської області, актовий запис № 181, де зазначено матір`ю дитини - ОСОБА_1 , а батьком дитини - ОСОБА_7 .

З витягу № 00020909596 від 04.09.2018 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області був складений актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за № 181, із зазначенням відомостей про батька, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

На підтвердження своїх вимог позивачка надала акт про факт проживання від 15.05.2023 р., згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю по АДРЕСА_1 з червня 2016 року. Також надала фотокартки та відео.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Судом встановлено, що державна реєстрація народження дитини Злати здійснена відповідно до частини першої статті 135 СК України. Відповідач не визнає себе батьком дитини.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері та батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Судом також установлено, що сторони з 2016 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, за період яких позивачка завагітніла та народила дитину; відповідач приймав участь у вихованні дитини, вважав себе її батьком; у зареєстрованому шлюбі сторони не перебували.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної експертизи. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.10.2023 р. була призначена судова медико-генетична експертиза, яка двічі не проведена в зв`язку з неприбуттям ОСОБА_2 19.12.2023 та 10.01.2024 рр. для відібрання біологічних зразків для проведення експертизи, що підтверджується повідомленням Одеського обласного бюро СМЕ № 81-11 від 12.01.2024 р.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Отже, визнання факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, в разі ухилення від участі в проведенні експертизи є правом суду, а не без заперечним обов`язком.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07.05.2009 № 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).

У свою чергу, висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 89 ЦПК України, згідно із якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх відхилення або врахування, у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 109 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Отже, якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведенні судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі визнати факт батьківства.

Відповідач про призначення експертизи був обізнаний, належним чином повідомлений про час та місце відбору зразків для проведення генетичної експертизи, однак не сприяв її проведенню, так як у визначені дати до експертної установи жодного разу не з`явився, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки до експертної установи не надав.

Так само, відповідач не надав суду належних та переконливих доказів на спростування тверджень позивачки щодо свого батьківства стосовно малолітньої Злати.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи на підставі належним чином оцінених доказів у їх сукупності, з урахуванням приписів ст. 109 ЦПК України, суд приходить висновку, що будучи належним чином повідомленим та обізнаним про призначення і проведення судово-медичної експертизи, відповідач жодного разу не з`явився за викликами на забори зразків крові для проведення експертизи, тобто умисно ухилявся від проведення генетичної експертизи, що, враховуючи насамперед інтереси дитини, є підставою для визнання відповідача батьком дитини.

Крім того суд бере до уваги те, що при реєстрації народження дитини ім`я батька дитини записано зі слів матері, останній протягом певного часу не заперечував своє батьківство, враховуючи їх спільне проживання та спілкування, жодних даних, які суперечили цьому відповідачем не заявлено.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивачки відповідачем не надано, для проведення судово-генетичної експертизи, яка могла б спростувати її доводи, не з`явився.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Главою 5 Цивільного-процесуального Закону регламентовано поняття доказів, їх належність та допустимість; обов`язок доказування і подання доказів. Тому, при задоволенні позову суд виходить із засад змагальності щодо подання таких, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства; з аналізу представлених і наявних у цивільній справі документів, у тому числі надання позивачкою достатньо допустимих доказів на підтвердження батьківства ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, які в своїй сукупності можуть засвідчити факт походження від нього дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ); третя особа - Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська обл., ЄДРПОУ 33201223) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Первомайськ Миколаївської області.

Зобов`язати Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 № 181 від 04.09.2018 року, складеного Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, внести такі відомості:

в графі "відомості про батька" зазначити: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Попередні дані про батька - виключити.

Інші данні залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: