Рішення № 118029336, 01.04.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/967/24

Провадження № 2/484/620/24

Рішення

іменем України

01.04.2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Максютенко О.А.

секретар судового засідання Завірюха В.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Південна Товарна Біржа, про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок,

без участі сторін та їх представників

встановив

у лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на житловий будинок.

Свої вимоги мотивує тим, що 12 лютого 1999 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №3823, а саме: житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав продавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Первомайською державною нотаріальною конторою 05.04.1990р., реєстровий №2-1015, зареєстрованого Первомайським МБТІ за №11847, книга 40 від 20.04.1990р.. Договір зареєстрований Первомайською філією Південної Товарної Біржі за реєстровим номером 4063 від 28 квітня 1999 року без нотаріального посвідчення.

З часу укладення договору сторони здійснили всі необхідні дії щодо його виконання, а саме в частині ціни будинку, передачі у власність, оформлення та реєстрації договору. За куплений будинок позивачкою сплачені кошти в розмірі 9440 грн., вона почала в ньому в подальшому проживати, утримувати його, сплачувати комунальні послуги. Жодних претензій після укладення договору купівлі-продажу будинку сторони один до одного не мали. Будинок зареєстровано в КП "Первомайське МБТІ".

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у м. Первомайську Миколаївської області у віці 82 роки, про що 15.05.2007 року в Книзі реєстрації смертей відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області зроблено відповідний актовий запис за №452.

На даний час позивачка позбавлена можливості оформити договір та право власності на житловий будинок в нотаріальному порядку. Посилаючись на ці обставини, вимушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх майнових прав.

Ухвалою судді від 23.02.2024 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору за одну із позовних вимог.

Ухвалою судді від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представником відповідача Первомайської міської ради Миколаївської області направлено на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення, наслідки визнання позову відомі.

Третя особа Південна Товарна Біржа в судове засідання не направила свого представника, про дату, час, місце та дату судового розгляду було повідомлено належним чином, пояснення на позов не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості та пропорційності, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судом встановлено, що 12 лютого 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Договір зареєстровано Первомайською філією Південної Товарної Біржі в м. Первомайськ Миколаївської області за реєстровим номером 3823 від 12 лютого 1999 року.

Житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 на момент продажу належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Першою Первомайською державною нотаріальною конторою 05 квітня 1990 року, та зареєстрованого в реєстрі за №2-1015.

ОСОБА_1 , як покупець, сплатила продавцю належну за договором покупну ціну, а ОСОБА_2 отримала гроші та передала будинок у її розпорядження.

Тобто, була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов угоди та відбулося її виконання.

Крім того, право власності на вищевказаний житловий будинок було зареєстровано за ОСОБА_1 . КП "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації" за реєстровим №11847, номер реєстрової книги: 40, сторінка: 85, про що свідчить копія виписки підтвердження чинності запису щодо реєстрації права власності станом на 31.12.2012 року, видана КП "Первомайське МБТІ" від 22.01.2024р. за вих. №94/04-02-03.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка являлась продавцем за договором купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15.05.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис про смерть №452.

На момент укладення договору купівлі-продажу, сторони були членами біржі, що вказано в самому договорі. Зазначена біржова операція являла собою угоду купівлі-продажу нерухомого майна, допущену до обороту на товарній біржі.

З довідок КП "Первомайське МБТІ" від 12.01.2024 року №48/04-02-03 та №49/04-02-03 вбачається, що провулок Постишева в м. Первомайську Миколаївської області перейменовано на підставі розпорядження голови Миколаївської обласної державної адміністрації №197-р від 21.05.2016 року на провулок ОСОБА_3 , а на підставі рішення 22 сесії 7 скликання Первомайської імської ради Миколаївської області №22 від 27.10.2016 року на провулок Благодатний.

Як встановлено судом, між сторонами була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов угоди та відбулося її виконання. Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу ніким не спростовані та свідчать про те, що позивачка є добросовісним набувачем нерухомого майна.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК Українита п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Положеннями ст. 42 ЦК УРСР 1963 року, який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).

Згідно з вимогами ст. 227 ЦК УРСР 1963 рокудоговір купівлі-продажу житлового будинку, повинен бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Невиконання цих вимог, тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року, якщо одна із сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду визнати угоду дійсною.

Відповідно до частини 1 Закону України від 10.12.1991 року №1965-ХІІ "Про товарну біржу"(в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину), товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Згідно ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 15"Про товарну біржу").

Тобто, чинне на момент укладання спірного правочину законодавство, а саме ч. 2 ст. 15"Про товарну біржу", дозволяло укладати угоди купівлі продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення біржового контракту.

На даний час позивачка позбавлена можливості нотаріального посвідчення угоди.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як видно, при вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, і сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме, купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку, правочин був реальним і вчиненим у формі дозволеній чинним законодавством України у 1999 році. Усі вимоги договору купівлі-продажу, сторонами були виконані, ніяких претензій щодо передачі майна не було, та сторонами правочину один до одного будь-які інші претензії не пред`являлися.

Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що сторони за договором домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна № 3823 від 12 лютого 1999 року, укладеним на Первомайській філії Південної Товарної Біржі в місті Первомайськ, крім того, відбулося повне виконання договору, зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно норм п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Як зазначено в п. 1.5 Розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 №121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за №399/2839, яка була чинною на час укладання відповідного договору купівлі-продажу та яка визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.9 Додатку 1 до вказаної Інструкції, - договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею, віднесено до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна.

В теперішній час у позивачки виникла необхідність розпорядитися вищевказаним житловим будинком, однак Договір купівлі-продажу нерухомості від 12.02.1999 року нотаріально не посвідчений, тому відсутні правові підстави для проведення на підставі нього реєстрації речових прав.

Вирішити дане питання з продавцем не має можливості, оскільки вона померла у 2007 році, а її син, чоловік позивачки, який був єдиним спадкоємцем майна померлої, також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, позивачка не має можливості розпоряджатися своєю нерухомістю на власний розсуд з причин, що не залежать від неї.

Таким чином, суд дійшов висновку, що право власності позивачки порушене і підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому позов про визнання дійсним укладеного договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати слід залишити за позивачкою, оскільки вимоги про їх відшкодування вона не заявляє.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 200, 258, 259, 263-265, 268, 353-354ЦПК України, суд

ухвалив

позовну заяву ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Південна Товарна Біржа, про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок, задовольнити частково.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на Первомайській філії Південної Товарної Біржі за №3823 від 12.02.1999 року та зареєстрований в КП «Первомайське МБТІ» 05.03.1999 року за реєстровим №11847.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

відповідач: Первомайська міська рада Миколаївської області, місце знаходження: вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55201, код ЄДРПОУ 35926170,

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Південна Товарна Біржа, вул. Наваринська, 3/69, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54030, ЄДРПОУ 13854212.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: