Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 291/1/24
2-а/291/16/24
У К Р А Ї Н А
Ружинський районний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
26 березня 2024 року
Ружинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Митюк О.В.
за участю секретаря Колесник Р.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Остапчука І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 , представник позивача Остапчук Ігор Валентинович до
Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ружинського районного суду Житомирської області з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови.
Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в aвтoмaтичнoму режимі серії ЕНА № 1154563 від 24.12.2023 року, яку виніс поліцейський ВПД №2 (смт.Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області рядовий поліції Артеменко Владислав Русланович, позивача притягнуто до адміністративно відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що «24.12.2023 року 14:26:00 год с.Мовчанівка керував ТЗ з непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР».
У вказаний в постанові час позивач дійсно в с.Мовчанівка керував транспортним засобом, але при цьому, був пристебнутий ременем безпеки та не вчиняв правопорушення за яке був притягнутий до адміністративної відповідальності, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського також, вбачається, що рядовий поліції Артеменко Владислав Русланович не виносив оскаржувану постанову.
Оскаржувана постанова винесена поліцейським Кащуком Дмитром Васильовичем .
Відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначенні Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.2 КУпАП встановлено, що законодавство України про адміністративні правопорушення - складається з КУпАП та інших законів України.
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України (ч.1 ст.246 КУпАП).
Разом з цим, КУпАП та інші закони України не передбачають та не дають права одній посадовій особі розглядати справи про адміністративні правопорушення від імені іншої посадової особи.
Працівники поліції, не маючи належних допустимих доказів вчинення позивачем ПДР України не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача. Крім того при винесенні оскаржуваної постанови, позивачу не було роз`яснено його права і тим порушено право позивача на захист.
Із цих підстав оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позові.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, направив мотивований відзив на позов, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, винесену уповноваженою посадовою особою, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Заслухавши пояснення позивача його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1154563 від 24.12.2023 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., за те, що позивач, 24.12.2023 року о 14 год. 26 хв. в с. Мовчанівка, керував транспортним засобом марки «SKODA FORMAN», д.н.з. НОМЕР_1 з не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Згідно з п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих вплів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як випливає із рішення Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до п.2.3.в ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно ч.5 ст.121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, що мають функції фото- та відеозйомки, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (даті - Закон) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 10 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, визначено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а згідно з пунктом 1 розділу IV цієї Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Під час здійснення патрулювання поліцейськими ВПД №2 (смт.Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області було помічено автомобіль марки ««SKODA FORMAN», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в с.Мовчанівка, Бердичівського району, Житомирської області.
Під час зупинки ТЗ працівниками поліції було встановлено, що позивач, не був пристебнутий ременем безпеки, про що йому було повідомлено. Після встановлення особи позивача, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення, повідомлено яка справа розглядається та що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.5 ст.121, та ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
Після дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, заслухавши та врахувавши його усні пояснення поліцейським ВПД №2 (смт.Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області винесено на позивача постанову серії ЕНА № 1154563 за ч. 5 ст.121 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Крім того, згідно ст. 266 КУпАП на місці зупинки ТЗ, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер». Внаслідок чого на позивача було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, підтверджується матеріалами відео зйомки, приєднаними відповідачем до відзиву на позов.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що під час події ОСОБА_1 проїжав повз неї, призупинився, привітався. Бачила як після сирени патрульного автомобіля ОСОБА_1 повернув у провулок. Вона пішла до місця події, і пояснила поліцейським, що бачила, що ОСОБА_1 був пристебнутий ременем безпеки.
Частиною 1 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Інспектором патрульної поліції встановлена особа правопорушника, ступінь його вини та інші обставини, жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано, постанова винесена згідно ст.258 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок про те, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовані сукупними в матеріалах справи доказами.
З відтворених у судовому засідані відеозаписів у режими повільного перегляду та збільшення зображення вбачається, що позивач 24.12.2023 року о 14 год. 26 хв. в с. Мовчанівка, керував транспортним засобом марки «SKODA FORMAN», д.н.з. НОМЕР_1 з не пристебнутим ременем безпеки.
Щодо показів свідка ОСОБА_4 , то слід відмітити те, що свідок вказує, що коли позивач зупинився коло її подвір`я, то був пристебнутий ременем безпеки. Суд критично оцінює покази свідка, який проживає з позивачем по сусідству та перебуває в добрих відносинах.
Посилання позивача та його представника як на порушення вимог закону при винесення постанови, на той факт, що рядовий поліції Артеменко Владислав Русланович не виносив оскаржувану постанову, а оскаржувана постанова винесена поліцейським Кащуком Дмитром Васильовичем , суд вважає несуттєвим, так як це не впливає на зміст оскаржуваної постанови.
Перед судом не доведено порушення відповідачем будь-яких правових норм щодо розгляду справи, не встановлено невикористання відповідачем передбачених законом засобів доказування, обов`язковість використання яких була б встановлена законом. Таким чином, складена інспектором поліції постанова є належним і допустимим доказом правомірності рішення, дій відповідача по справі, судом не встановлено порушень під час її складання, які були б беззаперечною підставою для її скасування.
Відповідачем з урахуванням принципу «раціонального сумніву» доведено правові підстави для реалізації наданих йому повноважень, аналогічно цьому в справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Пояснення сторони позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1154563 від 24.12.2023 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 510 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 121 КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у х в а л и в :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , представник позивача Остапчук Ігор Валентинович до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 06.04.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного протягом десяти днів.
Учасники по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яке знаходиться за адресою: 10001, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, яке знаходиться за адресою: 03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя О. В. Митюк.
Судове рішення № 118021260, Ружинський районний суд Житомирської області було прийнято 26.03.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 291/1/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: