Вирок № 118020529, 28.03.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/2311/24

1-кп/202/1188/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024052420000002 від 01.01.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Дробишеве Краснолиманського району, громадянки України, із середньою освітою, не заміжня, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження, якій приймали участь у судовому засіданні

прокурор ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

обвинувачена ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

З середини травня 2022 по жовтень 2023 року (більш точну дату та час встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим), у денний час доби, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про введення воєнного стану на території України, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», також знаючи, що на території Донецької області знаходиться майно, доступ до якого полегшено внаслідок залишення його власниками місць свого постійного проживання та роботи на території області, проходила повз нежитлової одноповерхової будівлі непрацюючого кафе, яка розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та вхідні двері до однокімнатного приміщення, якої були пошкодженні внаслідок бойових дій та відчинені. В цей же момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку майна, яке могло знаходитись всередині приміщення вказаного кафе.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, через пошкоджені вхідні двері, зайшла до однокімнатного приміщення непрацюючого кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де на підлозі праворуч від входу побачила LED-телевізор марки «Samsung» моделі «LE32R81B», який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись відсутністю інших осіб поблизу себе, пересвідчившись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди, шляхом вільного доступу взяла обома руками, тим самим таємно викравши вказаний телевізор.

Після цього ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 2531,67 грн.

ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднана із проникненням до іншого приміщення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

06 лютого 2024 року між обвинуваченим, та прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури - ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_3 визнала свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення та зобов`язалась беззастережно визнавати обвинувачення у повному обсязі.

В угоді зазначено, що підозрюваній ОСОБА_3 роз`яснено, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди для сторін є:

для прокурора і підозрюваного (обвинуваченого) - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, а саме вирок може бути оскаржений:

в апеляційному порядку:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 КПК України Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

в касаційному порядку:

- засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Сторони погодили покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнала у повному обсязі, суду показала, що злочин вчинила за обставин, які викладені в обвинувальному акті.

Обвинувачена просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджену міру покарання.

Прокурор наполягав на затвердженні угоди та просив призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.

Захисник обвинуваченої підтримав затвердження угоди.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинувачених, зазначає, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Так, злочини, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Прокурором отримана згода потерпілої сторони на укладення угоди.

Також судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Укладаючи угоду про визнання винуватості, де ОСОБА_3 беззастережно визнає свою вину і погоджуються на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи. Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченою виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, поєднана із проникненням до іншого приміщення, та призначити їй узгоджене сторонами покарання.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06 лютого 2024 року між обвинуваченою ОСОБА_3 , та прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури - ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

У відповідності до ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити, з іспитовим строком на два роки. Покласти на ОСОБА_3 обов`язки передбачені ст. 76 КК України, саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Речові докази: LED-телевізор марки «Samsung» моделі «LE32R81B», який передано потерпілому - залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1