Рішення № 118012639, 28.03.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32102/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці державної митної служби № UA500500/2023/000373/2 від 17.05.2023; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000767.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_2 здійснила переміщення через митний кордон придбаного нею на аукціоні транспортного засобу, який мав підтверджені механічні ушкодження, - FORD MONDEO, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Переміщення транспортного засобу через митний кордон було здійснено через ВМО №2 м/п Одеської митниці. За результатом розгляду митним органом митної декларації та доданих до неї документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/00373/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000767, підписані державним інспектором ОСОБА_3 Позивачка вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000767 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/00373/2 є протиправними та підлягають скасуванню. Зокрема, в графі 26 оскаржуваного рішення митний орган навів опис задекларованого транспортного засобу, зазначивши, що він має ознаки використання та пошкодження/деформацію крила переднього лівого, дверей передніх правих, бампера переднього, накладки заднього бампера, розбита решітка радіатора. Декларантом була заявлена митна вартість за основним методом у загальній сумі, що складалась із вартості транспортного засобу, витрат з доставки морським транспортом з міста Інчхон (Республіка Корея) до порту Констанці, Румунія, а також витрат з доставки автомобільним транспортом до митної території України. Крім того, для підтвердження саме числового значення митної вартості транспортного засобу, який мав механічні ушкодження, підтверджені актом огляду митного органу, було надано висновок судового експерта № 69 - E / 23 яким вартість транспортного засобу 3 урахуванням пошкоджень відповідала заявленій декларантом. Проте в рішенні про коригування митної вартості товарів в якості причин його прийняття митним органом зазначено, що серед документів, з яких має визначатись числове значення митної вартості подано інвойс та інші документи. На думку митного органу подані документи містили розбіжності, а саме: 1) Інвойс не містить підпису продавця; 2) В інвойсі не зазначено умови оплати за товар; 3) В наданих документах відсутнє підтвердження вартості 4) Не надано відомостей про страхування товару; транспортування; 5) Відсутній переклад копій свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу українською мовою (свідоцтва викладені англійською мовою). Тобто митний орган не навів обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості, а витребувані митним органом документи взагалі не мають відношення до тих питань, які начебто виникли у митного органу. Фактично митний орган процитував зміст ст. 58 Митного кодексу України та дійшов протиправного висновку про відсутність підтвердження числового значення митної вартості. При тому, застосував другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору подібних товарів, а саме: застосував зазначену в митній декларації №UA204020/2023/10089 вартість в розмірі 7000 євро, не надавши докази їх тотожності. Такі дії не відповідають приписам чинного законодавства, є такими що вчинені всупереч митному кодексу, обставинам конкретної справи та сталій практиці Верховного Суду.

Ухвалою судді від 23.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.03.2024 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500016602U9 від 16.05.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000373/2 від 17.05.2023, а саме: 1) У наданому інвойсі відсутній підпис продавця; 2) У наданому до митного контролю інвойсі не зазначено умови оплати за товар; 3) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 4) Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 5) копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України). Доводи представника позивача про те, що подання інших документів про транспортування, окрім довідки про транспортні витрати є необов`язковим, слід вважає неприйнятними, оскільки, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Так як необхідні документи позивачем при митному оформленні товару до Одеської митниці не надавались, що виключає з боку відповідача можливість врахування їх при визначення митної вартості товару. Таким чином, враховуючи наведені приписи норм законодавства, митний орган вважає, що за даних обставин застосування до імпортованих позивачем товарів основного методу визначення їх митної вартості неможливе. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Станом на 17.05.2023 декларантом ТОВ "АВАЛОН ЛОДЖІК" було надано лист, яким повідомив що всі документи які стосуються вантажу по ВМД UA500500/2023/016602 вже надані та інші додаткові документи надаватися не будуть. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500016602U9 від 16.05.2023 містилися розбіжності, ознаки підробки не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою суду від 11.03.2024 в задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

19.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою імпортований на митну територію України транспортний засіб має пошкодження, що прямо вплинули на його вартість під час придбання. Такі пошкодження біли також відображені під час подачі митної декларації, а також підтверджені актом огляду, що відображений в митній декларації у графі із кодом 1701 та зазначений оскаржуваному рішенні та картці відмови. Фактично митний орган мав змогу та здійснив огляд товару, що імпортується й не заперечував факт наявності пошкоджень, які безумовно впливають на вартість товару та на розрахунок митної вартості. При тому, здійснюючи коригування митної вартості надано копію митної декларації (додана до відзиву) № 23UA204020010089U6, що була використана як аналог для розрахунку митної вартості за резервним методом, вбачається, що транспортний засіб не мав механічних ушкоджень, тож відсутні правові підстави вважати раніше імпортований товар аналогічним. Для додаткового підтвердження заявленої митної вартості було надано висновок автотоварознавчої експертизи № 069-Е/23, який залишився поза увагою. Наведене підтверджує правові підстави для задоволенні позову.

26.03.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь, згідно з якими доводи представника позивача про те, що подання інших документів про транспортування, окрім довідки про транспортні витрати є необов`язковим, слід вважає неприйнятними, оскільки, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Митниця звертає увагу, що зазначені документи позивачем при митному оформленні товару до Одеської митниці не надавались, що виключає з боку відповідача можливість врахування їх при визначення митної вартості товару. У рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2023/000373/2 від 17.05.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500500016602U9 від 16.05.2023, відповідно до якої на митну територію України надійшов товар ОСОБА_1 , а саме: 1.Автомобіль легковий, бувший у використанні - 1шт. - Марка: FORD; - Модель: MONDEO; - Номер кузова/(VIN): НОМЕР_1 ; - Календарний рік виготовлення: 2015; - Модельний рік виготовлення: 2016; - Тип двигуна: дизельний; - Номер двигуна: невідомий; - Робочий об`єм циліндрів двигуна: 1997 см3; - Потужність двигуна: 132кВт.; - Колір: чорний; - Тип кузова: седан; - Загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія: 5; - Призначений для перевезення людей по дорогах загального користування; - Колісна формула: 4х2; - Пробіг: 116902 км.; - Екологічна норма: не нижче євро-2. Авто має ознаки експлуатації та пошкодження/деформацію: крила переднього лівого, дверей передніх правих, бампера переднього, накладки заднього бампера. Розбита решітка радіатора. Торговельна марка - FORD Виробник - Ford Motor Co. Країна виробництва - Німеччина/DE.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500016602U9 від 16.05.2023 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД:

1. Рахунок-фактуру (інвойс) CIA-2304012860 від 06.04.2023;

2. Домашній коносамент (House bill of landing) ZIMUSEL71034549 від 20.01.2023;

3. Автотранспортну накладну (Road consignment note) № 719228 від 04.05.2023;

4. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № б/н від 09.05.2023;

5. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.08.2022;

6. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 05.05.2023;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 69 - E / 23;

8. Договір про надання послуг митного брокера № 0604-23 від 06.04.2023; 9. Висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 3016 від 07.05.2023;

10. Паспорт громадянина України, виданий 05.07.2006 № НОМЕР_3 ;

11. Документи щодо персональних даних декларанта;

12. Документи, що посвідчують вартість ціни на сайті продавця;

13. Фотографії транспортного засобу;

14. Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.

На виконання вимог статті 54 МКУ та зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500016602U9 від 16.05.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000373/2 від 17.05.2023, а саме:

1) У наданому інвойсі відсутній підпис продавця;

2) У наданому до митного контролю інвойсі не зазначено умови оплати за товар;

3) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

5) копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів надано без перекладу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування (стаття 254 Митного кодексу України).

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку яких товарів, митна вартість визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;8) копію митної декларації країни відправлення.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Листом від 16.05.2023 ТОВ "АВАЛОН ЛОДЖІК" висловив митному органові прохання продовжити час оформлення декларації в режимі ІМ 40 ДК № 23UA500500016513U5 від 16.05.2023 для надання додаткових документів.

Листом від 17.05.2023 ТОВ "АВАЛОН ЛОДЖІК" повідомив, що до МД ІМ 40 ДЕ № 23UA500500016602U9 від 16.04.2023 пакет документів наданий в повному обсязі. Будь-які інші документи не надаватимуться. В листі викладено прохання завершити митне оформлення на підставі вже наданих раніше документів.

У відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 0,9801 дол.США/кг нетто (МД від 07.07.2023 №UA209170/2023/53815), ніж заявлено декларантом 0,5648 дол.США/кг нетто.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000373/2 від 17.05.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000767.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 29 490, 65 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Позивач, зважаючи на те, що надані митному органу документи не мають розбіжностей, а митну вартість цілком обґрунтовано визначено за основним методом (за ціною договору), звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 3 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу наведених вище норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

При перевірці поданої митної декларації 16.05.2023 та документів долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, котрі підтверджують числові значення складових митної вартості наявні розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, в результаті проведеної консультації з декларантом в силу вимог з ст.57 МК України, відповідачем не було здобуто додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість.

Водночас, відповідно до інвойсу CIA-2304012860 вартість автомобіля FORD MONDEO 2016 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ) становить 3050 доларів США. Інвойс містить печатку та підпис продавця.

Оплата за автомобіль здійснена позивачем, згідно з витягом із інформаційної системи WISE № 5861048809 (грошовий переказ на користь продавця аукціону з продажу використаних автомобілів в розмір 3050 дол. США (без урахування комісії платіжної системи).

Транспортний засіб із країни відправлення було доставлено морським транспортом, що підтверджується коносаментом ZIMUSEL71034549. Так, транспортний засіб було поміщено в контейнер № ZCSU6781024. В коносаменті зазначено номер кузова транспортного засобу, який потрапив на митну територію України. На контейнер навішена пломба А4220557236.

Згідно із рахунком на перевезення морським транспортом, вартість перевезення транспортного засобу FORD MONDEO 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , в контейнері № НОМЕР_4 становить 1400 доларів США за маршрутом Інчон (Республіка Корею) до Констанци (Румунія).

Вартість перевезення транспортного засобу автомобільним транспортом з порту Констанци (Румунія) до митного комплексу Одеси становить 22320 грн., що за курсом обміну валют на день виставлення рахунку становить 600 доларів США. Таким чином, митна вартість імпортованого транспортного засобу становить 5050 доларів США з урахуванням всіх її складових.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

Суд зазначає, що неподання договору про транспортування за наявності довідки, рахунка про оплату та акту про надання транспортних послуг не може бути причиною для відмови у митному оформленні товару за ціною договору, адже ці документи не містили розбіжностей чи неточностей та давали змогу визначити вартість транспортування ввезеного позивачем товару від порту відвантаження до порту на митній території України.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.

Як встановлено судом, поставка автомобіля здійснювалася на умовах EXW, які не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості ТЗ, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Відтак, безпідставними є твердження відповідача про те, що ненадання документів щодо страхування товару вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.

Відтак, узагальнюючи наведене вище, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню; до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив у визнанні задекларованої митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

При цьому вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.

Таке правозастосування викладене в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №320/3053/19.

Предметом даного позову є одна вимога майнового характеру щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів, яка також охоплює і картку відмови, за що в даному випадку, з урахуванням ціни позову 29490,65 грн, підлягав сплаті судовий збір в граничному розмірі 1073,60 грн (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, сплачена сума 1073,60 грн є надмірною та підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці № UA500500/2023/000373/2 від 17.05.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000767.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три грн 60 коп.).

Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65001, вул. Садова, 1-А, м. Одеса; ЄДРПОУ 37607526) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк