Рішення № 118008695, 28.03.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35092/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020-2022 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 16 листопада 2023 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2020, 2021 та 2022 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії;

- звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за місяць.

Ухвалою суду від 19.12.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 25.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 16 листопада 2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі якої позивачу призначено вказаний вид пенсії. Проте, при розрахунку пенсії позивачем не був застосований показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки. З такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивач не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що порушують його право на соціальний захист.

08.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому Головне управління зазначає, що ОСОБА_1 з 11.06.2011 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Досягнувши віку для призначення пенсії за віком, Позивач звернувся до Головного управління із заявою про перехід на інший вид пенсії (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) відповідно до норм Закону № 1058. На підставі заяви та наданих документів з 16.11.2023 Позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно норм Закону № 1058, обчислену як непрацюючій собі при страховому стажі 37 років 4 місяці (враховано по 19.01.2012), середньомісячній заробітній платі 35477,35 грн. (7405,03 грн. середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована х 4,79098 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за періоди з 01.02.1995 по 31.01.2000, та з 01.07.2000 по 31.05.2011 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 12816,12 грн. Згодом від Позивача на електронну пошту Головного управління надійшла заява від 17.11.2023, в якій він просив при призначенні йому пенсії за віком її розрахунок провести із урахуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020, 2021 та 2022 роки. Листом Головного управління від 15.12.2023 надано обґрунтовану відповідь на звернення Позивача, в якій було надано роз`яснення стосовно порушеного у питання у зверненні. З наведеного вбачається, що Позивач звертався саме з заявою про перехід на інший вид пенсії, а не про призначення, про що поставив власноруч підпис у заяві за призначенням/перерахунком пенсії в графі Вид перерахунку. Отже, за заявою від 16.11.2023 Позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами Закону № 1058. В даному випадку Головним управлінням здійснювалося саме переведення Позивача на пенсію за віком на умовах передбачених Законом № 1058, а не первинне призначення, як на тому наполягає Позивач. Первинне призначення пенсії Позивачу було здійснено 11.06.2011, а переведення 16.11.2023. Ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Отже, із змісту наведених норм вбачається, що при переведені з одно виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а тому розраховуючи пенсію Позивача за віком, Головне управління вірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016 з урахуванням індексації, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058.

08.01.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує, що у своєму відзиві відповідач зазначає, що позовна вимога щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058, тобто за 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком є безпідставною, оскільки пенсію позивачу вперше було призначено з серпня 2014 року, отже до розрахунку пенсії застосовується період 2014- 2016 років. Таким чином, законних підстав для призначення і виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020, 2021, 2022 роки не має. Хоча позивач за призначенням пенсії за віком звернувся 24 жовтня 2023 року та просив при розрахунку пенсії за віком застосувати показники за 2020-2022 роки. Також Відповідач стверджує, що позивач помилково вважає заяву від 16.11.2023 року заявою про призначення пенсії, при цьому зазначає, що заява є заявою про перехід з одного виду пенсії на інший. Дані твердження підлягають відхиленню, оскільки форма заяви затверджена і є Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1.1 розділу І), затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 і з її назви вбачається, що заява подається про призначення або перерахунок пенсії, тому твердження Відповідача є безпідставними. Також, у відзиві Відповідач стверджує, що оскільки Позивач переведений з одного виду пенсії на інший врахувати середньомісячну заробітну плату відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV немає законних підстав при цьому посилаючись на ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Проте, такі твердження спростовуються висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 р. по справі № 876/5312/17 та у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року по справі № 513/298/17, де суди чітко вказали, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

З 11.06.2011 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ (далі Закон - №1788).

16.11.2023 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон - №1058).

17.11.2023 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив при призначенні пенсії за віком, її розрахунок провести із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.

Листом від 15.12.2023 року Головне управління повідомило, що згідно з ч.3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частиною 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Оскільки ОСОБА_1 з 11.06.2011 отримував пенсію за вислугу років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону. 3 16.11.2023 позивача переведено на пенсію за віком, обчислену як непрацюючій особі при страховому стажі 37 років 4 місяці (враховано по 19.01.2012), середньомісячній заробітній платі 35477,35 грн (7405,03 грн середня заробітна плата за 2014-2016 роки, проіндексована х 4,79098 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за періоди з 01.02.1995 по 31.01.2000, та з 01.07.2000 по 31.05.2011 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 12816,12 грн. Для розрахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2020 - 2022 роки немає підстав.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі-Закон №1788-XII) окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, встановлюються пенсії за вислугу років.

При цьому стаття 9 Закону № 1058-IV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Водночас частина третя статті 45 цього Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії на інший.

За приписами ч.1 ст.10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ст.2 Закону №1788-XII, за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. (ч.3 ст.45 Закону №1058-IV).

Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

На підставі п. 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.

У спірних правовідносинах позивачу призначено пенсію за вислугу років з 11.06.2011 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж порядок призначення пенсії за віком.

За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач вперше звернувся 16.11.2023.

Отже, з огляду на положення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні розміру пенсійної виплати позивачу відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки, а не який враховується під час призначення попереднього виду пенсії.

Частиною 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. В цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачу 11.06.2011 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення вказаної пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся 16.11.2023 року вперше.

Отже, під час призначення у листопаді 2023 року позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 22.12.2015 року по справі № 21-4071а15 та від 31.03.2015 року по справі № 21-612а14 та підтримана Верховним Судом в постановах від 05.07.2018 року по справі №565/645/17, від 23.10.2018 року по справі № 317/4184/16, від 31.05.2019 року по справах № 344/7053/17 та № 263/16495/16-а, від 15.08.2019 року по справі № 521/9597/17, від 11.09.2019 року по справі № 363/1493/17, від 10.10.2019 року по справі № 520/7533/17.

Суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не застосував при розрахунку позивачу пенсії за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незастосування при призначенні позивачу пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу, призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 16.11.2023, з урахуванням виплачених сум.

Доводи відповідача щодо того, що позивачу не призначалась пенсія, а його саме переведено з одного виду пенсії на інший, тому застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-VI не підлягає, суд не приймає до уваги, оскільки з аналізу норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Стосовно вимоги позивача щодо звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Так у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення, у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

З аналізу вищевикладеного випливає, що негайно виконуються рішення про присудження пенсії або інших періодичних платежів у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід відмовити позивачу у зверненні рішення суду до негайного виконання.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді незастосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020-2022 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 16.11.2023 року розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.