Рішення № 118008622, 29.03.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 р. № 400/2247/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:

визнання неправомірними дії відповідача щодо обчислення позивачу пенсійної виплати у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210;

зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ), за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках, наявної в матеріалах пенсійної справи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 06.04.1999 він отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом № 796-ХІІ. У зв`язку зі встановленням йому інвалідності ІІ групи він звернувся 27.11.2023 до відповідача із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ. Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, при обчислені якої застосував заробітну плату (дохід) визначену виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2023 року. Вважаючи, що відповідач повинен був призначити йому пенсію по інвалідності із заробітку, одержаного в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних витрат, він звернувся до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву від 27.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечило проти позову і просило в його задоволенні відмовити повністю. Відзив аргументовано тим, що позивач не надав відповідачу довідку про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики від 12.10.2012 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 за № 1808/22120 (далі - Наказ № 644), а тому у нього були відсутні підстави для призначення позивачу пенсії по інвалідності із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

14.03.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 (категорія 1), що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим Миколаївською обласною державною адміністрацією 05.10.2023.

Згідно з розрахунку пенсії по пенсійній справі № 948050121083 (форма РС-право) позивачу призначено з 06.04.1999 пенсію за віком відповідно до Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААг № 511274 позивачу встановлено 13.10.2023 ІІ групу інвалідності.

27.11.2023 позивач звернувся із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ.

Відповідач здійснив в 2023 році перерахунок пенсії позивачу, при обчислені якої застосував заробітну плату (дохід) визначену виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2023 року

10.01.2024 позивач подав відповідачу заяву, в якій просив перерахувати розмір пенсійної виплати відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ.

Листом від 24.01.2024 № 1446-575/В-02/8-1400/24 відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його звернення, оскільки в матеріалах його пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату в зоні відчуження за формою, яка затверджена Наказом № 644.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії по інвалідності в належному розмірі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Абзацом другим пункту 13 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прокуратуру» та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України «Про прокуратуру», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюється зазначеними законами.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків (пункт 1 статті 9 Закону № 796-ХІІ).

Частиною першою статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, при обчисленні пенсії по інвалідності із числа військовослужбовців, які брали участь безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, враховується за бажанням особи заробітна плата, яка:

або одержана за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків;

або визначена виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд встановив, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 (категорія 1) та є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується відповідно посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим Миколаївською обласною державною адміністрацією 05.10.2023, та Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААг № 511274.

10.01.2024 позивач подав відповідачу заяву, в якій просив перерахувати розмір пенсійної виплати відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ. До цієї заяви позивач не додав довідки про заробітну плату в зоні відчуження за формою, яка затверджена Наказом № 644.

Відтак відповідач зобов`язаний був перерахувати розмір пенсії позивача згідно зі статтею 54 Закону № 796-ХІІ, а саме: з врахуванням заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідач відмовив позивачу в задоволенні його звернення, оскільки в матеріалах його пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату в зоні відчуження, яка затверджена Наказом № 644, про що його проінформував листом від 24.01.2024 № 1446-575/В-02/8-1400/24.

Таким чином, спір у цій справі зводиться до того, чи мав повноваження відповідач перерахувати позивачу пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ за відсутності довідки про заробітну плату в зоні відчуження, яка затверджена Наказом № 644.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Форма довідки про заробітну плату в зоні відчуження затверджена Наказом № 644 на виконання пункту 9 Типового положення про комісію з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 886 (далі - Типове положення № 886).

Згідно з абзацом першим пункту 8 Типового положення № 886 регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

Відповідно до пункту 9 Типового положення № 886 за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату. За бажанням заявника його може бути запрошено на засідання регіональної комісії.

Рішення регіональної комісії оформляється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами.

Форма довідки про заробітну плату встановлюється Мінсоцполітики.

З наведеного слідує, що довідка про заробітну плату в зоні відчуження за формою, затвердженою Наказом № 644, видається лише відповідною регіональною комісією у разі, коли підприємство, установу або організацію, в якій особа працювала, ліквідовано без правонаступника, тобто коли відсутня можливість встановити відповідний розмір оплати праці, одержану особою в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Крім цього, чинними нормативно-правовими актами не встановлено обов`язок особи подавати для призначення пенсії за статтею 54 Закону № 796-ХІІ довідку про заробітну плату в зоні відчуження виключно за формою, затвердженою Наказом № 644.

Водночас згідно з даних трудової книжки позивача у 1986 році він працював у Центральному науково-дослідному дизельному інституті ЦНІДІ (м. Санкт-Петербург).

З 30.05.1986 по 08.07.1986 брав участь в ліквідації наслідків Чорнобилської АЕС як військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком позивача.

У довідці Федерального державного унітарного підприємства «Центральний науково-дослідний дизельний інститут» № 1 вказано дані про розмір заробітної плати позивача за червень і липень 1986 року.

Усі вищенаведені документи є у пенсійній справі позивача.

Тобто у відповідача є дані про розмір заробітної плати позивача, одержану ним в зоні відчуження в 1986-1990 роках, та про періоди роботи там, тобто усі необхідні та достовірні відомості, які необхідні для перерахунку пенсії позивача за статтею 54 Закону № 796-ХІІ.

Крім цього, враховуючи місцерозташування підприємства, де працював позивач у 1986 році, на сьогодні в нього відсутня об`єктивна можливість отримати довідку про розмір заробітної плати за відповідний період роботи.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно обчислив розмір пенсії по інвалідності позивача із врахуванням заробітної плати, визначена виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а не одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках, наявної в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 .

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 29 березня 2024 року