Рішення № 118008112, 28.03.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/176/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема мотопіхотна бригада НОМЕР_3 окремий мотопіхотний батальйон) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточненого, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , що полягає у нездійсненні нарахування та у невиплаті щомісячного грошового (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) забезпечення ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 за період квітень - грудень 2023;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити - ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 належне йому грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період квітень - грудень 2023;

- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 заборгованість з невиплаченого щомісячного грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення).

- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 компенсацію за втрату частини доходів з 04.04.2023 по день фактичного виконання рішення.

Також просить допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення грошового забезпечення з відповідача на користь позивача в межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення її недоліків (а.с.20).

Позивачем виконано вимоги ухвали судді.

Ухвалою судді від 29.01.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.36).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що з 26 жовтня 2022 року перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , при цьому відповідач протиправно не виплачує належне йому грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період квітень - грудень 2023 року. Зазначив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 340/3903/23, що набрало законної сили 20.01.2024, було задоволено частково позовні вимоги і зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити позивачеві збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я за періоди з 09.12.2022 по 19.12.2022, з 19.12.2022 по 30.12.2022, з 30.12.2022 по 20.01.2023, з 20.03.2023 по 04.04.2023 з урахуванням раніше виплачених сум та нарахувати і виплатити позивачеві до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць з 29.12.2022 по 11.01.2023 та з 20.01.2023 по 20.02.2023 пропорційно дням перебування у відпустках для лікування після поранення за періоди з урахуванням раніше виплачених сум. Відтак, вважає, що вказане рішення має преюдиційне значення для справи.

Ухвалою суду від 05.03.2024 повторно витребувані у відповідача докази у справі (а.с.39-40).

Представником відповідача надано до суду пояснення (а.с.48-49), в яких заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №134 від 14.05.2023 позивача визнано таким, що в умовах воєнного стану відмовився від виконання наказу щодо виконання бойових завдань та самовільно залишив військову частину. Виплату грошового забезпечення призупинено з моменту залишення військової частини. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №145 від 25.05.2023 позивача зараховано в розпорядження командира військової частини на підставі підпункту 14 пункту 116 Положення Про проходження військової служби на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) №128-РС від 25.05.2023. Зазначене рішення прийнято за результатами проведеного службового розслідування, яким встановлено факт безпідставної відсутності позивача на військовій службі. Таким чином, станом на момент звернення до суду, позивач має статус особи, що самовільно залишила військову частину та зарахована у розпорядження відповідного командира, тому вважає, що відповідачем правомірно не виплачується позивачу грошове забезпечення з часу його безпідставної відсутності на військовій службі, та винесення відповідного наказу.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26 жовтня 2022 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.14-16).

Наказом (витяг) командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №134 від 14.05.2023 ОСОБА_1 вважається таким, що в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину. Виплату грошового забезпечення призупинено з моменту залишення військової частини (а.с.49зв.).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №145 від 25.05.2023 позивача зараховано в розпорядження командира військової частини на підставі підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) №128-РС від 25.05.2023 (а.с.50).

Цим же наказом позивача знято з 14.05.2023 з усіх видів забезпечення та припинено виплату грошового забезпечення (а.с.50).

Позивач вважає протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , що полягає у нездійсненні нарахування та у невиплаті щомісячного грошового (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) забезпечення за період квітень - грудень 2023, що й стало підставою для звернення до суду.

Стосовно не виплати позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з 01.04.2023 по 16.05.2023 включно, суд зазначає, що позивач вже звертався до суду, зокрема щодо виплати за вказаний період, про що він також зазначив в позовній заяві.

Так згідно інформації комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" 12.06.2023 позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплаті усіх видів грошового забезпечення та додаткової винагороди;

- зобов`язати Відповідача включити Позивача до списку осіб, що входять до переліку осіб, зазначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень та здійснити нарахування виплат додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. пропорційно розрахунку на місяць у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиплати усіх видів грошового забезпечення та грошового забезпечення - додаткової грошової винагороди за період з 07.12.2022 по 16.05.2023;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити грошове забезпечення - додаткової грошової винагороди за період з 07.12.2022 по 16.05.2023 як особі, що входить до переліку осіб, зазначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №340/3903/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії вирішено адміністративний позов задовольнити частково; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і не виплатити збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 в закладах охорони здоров`я та відпустках для лікування після тяжкого поранення за періоди з 09.12.2022 по 19.12.2022, з 19.12.2022 по 30.12.2022, з 30.12.2022 по 20.01.2023, з 20.03.2023 по 04.04.2023 з 29.12.2022 по 11.01.2023 та з 20.01.2023 по 20.02.2023; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я за періоди з 09.12.2022 по 19.12.2022, з 19.12.2022 по 30.12.2022, з 30.12.2022 по 20.01.2023, з 20.03.2023 по 04.04.2023 з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць з 29.12.2022 по 11.01.2023 та з 20.01.2023 по 20.02.2023 пропорційно дням перебування у відпустках для лікування після поранення за періоди з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволені решти позовних вимог - відмовити.

23.01.2024 рішення суду рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, правомірність нарахування позивачу грошового забезпечення з 01.04.2023 по 16.05.2023 встановлена, досліджена та перевірена рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №340/3903/23, та не підлягає повторному дослідженню.

Стосовно не виплати позивачу грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з 17.05.2023 по грудень 2023 року, суд зазначає, зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжує діяти.

Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч.9 ст.1 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно з ст.1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197, в редакції чинній на час виникнення правовідносин (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут).

Відповідно до частин 1, 2 Вступу до Статуту, цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Статтею 14 Статуту визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Судом раніше встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №134 від 14.05.2023 ОСОБА_1 визнано таким, що в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину. Виплату грошового забезпечення призупинено з моменту залишення військової частини, а з 25.02.2023 перебуває у розпорядження командира військової частини.

Відповідач зазначив, що станом на час звернення позивача до суду, ОСОБА_1 має статус особи, що самовільно залишила військову частину та зарахована у розпорядження відповідного командира (а.с.48 зв.)

Так, позивачем не надані докази оскарження ні наказу №134 від 14.05.2023, ні наказу №145 від 25.05.2023. Згідно інформації комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач не оскаржував зазначені накази, тому вони є чинними на момент винесення рішення у даній справі.

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку 260 грошове забезпечення не виплачується зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Тобто позивачу правомірно не нараховувалось грошове забезпечення за час самовільного залишення позивачем військової частини, зокрема з 17.05.2023 по грудень 2023 року.

Таким чином позовні вимоги в яких позивач просить визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , що полягає у нездійсненні нарахування та у невиплаті щомісячного грошового (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) забезпечення за період квітень - грудень 2023, а також зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 належне йому грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період квітень - грудень 2023, є не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь компенсацію за втрату частини доходів з 04.04.2023 по день фактичного виконання рішення, то вказана позовна вимога нерозривно пов`язана із двома первісними позовними вимогами. Оскільки судом раніше встановлено правомірність не виплати позивачу грошового забезпечення за період квітень - грудень 2023 року, тому як наслідок і в задоволенні зазначеної позовної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідач довів правомірність виплачених сум грошового забезпечення позивача, зокрема й додаткової винагороди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Судових витрат, які підлягають розподілу на користь сторін не встановлено.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема мотопіхотна бригада НОМЕР_3 окремий мотопіхотний батальйон) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА