Постанова № 11800031, 19.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р.           Справа № 11/208-06

за позовом відкритого акціонерного товариства «Калинівський Агрохім»,

м. Калинівка, Вінницької області

до Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Козятин,

Вінницької області

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

Cуддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників сторін:

від позивача - не з’явився;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0009781500/0 від 11.08.2004р., № 0009801500/0 від 11.08.2004р., № 0009881500/0 від 09.08.2004р., № 0009871500/0 від 09.08.2004р., № 0009861500/0 від 09.08.2004р., № 0000092300/0 від 28.08.2004р., № 0000082300/0 від 28.08.2004р., № 0000072300/0 від 28.08.2004р., № 0000102300/0 від 28.08.2004р., № 0000902300/0 від 28.08.2004р., № 0000892300/0 від 28.08.2004р., № 0000882300/0 від 28.08.2004р., № 0000932300/0 від 28.08.2004р., № 0000922300/0 від 28.08.2004р., № 0000912300/0 від 28.08.2004р.прийнятих Державною податковою інспекцією у Калинівському районі.

Ухвалою суду від 25.04.2006р. позовну вимогу про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0009881500/0 від 09.08.2004р., № 0009871500/0 від 09.08.2004р., № 0009861500/0 від 09.08.2004р. виділено в самостійне провадження за № 11/208-06.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Поміж з тим, при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0009861500/0 від 09.08.2004р. відповідачем включені суми податку, які були розстрочені позивачу на підставі рішення про розстрочку від 17.05.2001р. № 21. Окрім того, позивач вказує, що в акті камеральної перевірки № 150/23-0629 від 31.08.2004р., на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення відсутні будь-які розрахунки штрафних санкцій, що унеможливлює їх перевірку.

В процесі розгляду справи позивач заявою № 189 від 07.06.2006р. збільшив розмір позовних вимог та просив визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у Калинівському районі щодо затримки реалізації цукру в кількості 15 тон, який був реалізований відповідно до біржового контракту № 278 від 11.05.ю2004р..

Частиною 1 ст. 51 КАСУ передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. При цьому, з положень даної норми випливає, що збільшення розміру позовних вимог можливе у справах майнового характеру, тоді як предмет спору в даній справі носить немайновий характер.

За таких обставин, вказана заява має розглядатись в окремому позовному провадженні, а тому підлягає залишанню без розгляду.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись зокрема на те, що при проведенні перевірки встановлено, що позивач на протязі 2003-2004 років несвоєчасно погашав узгоджені податкові зобов’язання по податку на додану вартість, внаслідок чого податковим органом було нараховано штрафні санкції відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При розгляді справи ухвалою від 07.06.2006р. була призначена судово-бухгалтерська експертиза за результатами якої Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано висновок за № 2872 від 25.05.2007р. в якому експерт на поставлені судом запитання, зокрема на 3.1 –3.6 вказує, що висновки податкового органу документально підтверджуються.

За клопотанням позивача та зважаючи на той факт, що при експертному дослідженні експертом на враховано акт опису активів від 22.10.2003р., ухвалою суду від 13.07.2007р. у справі призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу, витрати за проведення якої покладено на позивача.

16.10.2007р. до суду надійшла справа № 11/208-06 з повідомленням Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 1647 від 01.10.2007р. про неможливість подання висновку додаткової судово-бухгалтерської експертизи мотивоване тим, що ухвалою суду від 13.07.2007р. ВАТ «Калинівський Агрохім»було зобов’язано оплатити вартість проведення експертизи на протязі п’яти днів після отримання рахунку. Листом № 18/11/1647/785-58 ВАТ «Калинівський Агрохім»було повідомленно про необхідність оплатити вартість експертних послуг. Проте, кошти за експертні послуги не надійшли. В зв’язку з закінченням терміну очікування, ухвала від 13.07.2007р. залишена без виконання.

Зважаючи на вказану обставину, ухвалою суду від 28.11.2007р. скасовано ухвалу про призначення судової експертизи від 13.07.2007р. та одночасно за клопотанням позивача зупинено провадження до вирішення Вінницьким окружним адміністративним судом справи в порядку адміністративного судочинства, набрання законної сили судового рішення у справі № 2а-16668/07.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з‘ясувавши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази втому рахунку процесуальні документи в адміністративній справі № 2а-16668/07 та висновок судово-бухгалтерської експертизи за № 2872 від 25.05.2007р. , судом встановлено наступне.

31.08.2004р. проведено невиїзну документальну перевірку вимог платіжної дисципліни ВАТ «Калинівський Агрохім»за наслідками якої був складений акт №150/23-0629, яким були нараховані штрафні санкції за несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобов‘язання по податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій які є предметом спору. В акті перевірки і податкових повідомленнях –рішеннях підставою для застосування штрафів зазначено пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Так, податковим повідомленням-рішенням № 0009881500/0 від 09.08.2004р. за затримку на 29 днів строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 1289 грн. позивача зобов‘язано сплати штраф у розмірі 128,90 грн..

Податковим повідомленням-рішенням № 0009871500/0 від 09.08.2004р. за затримку на 86 календарних днів строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 8819,35 грн. позивача зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 1763,87 грн..

Згідно розрахунку штрафних санкцій, нарахованих позивачу, розрахунок узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 1289 грн. по податковому повідомленні-рішенні № 0009881500/0 від 09.08.2004р. складається із узгодженої суми податкового зобов‘язання по податку на додану вартість нарахованого у 2004 році за один податковий період –травень місяць.

Згідно розрахунку штрафних санкцій, нарахованих позивачу, розрахунок узгодженої суми податкового зобов‘язання в сумі 8819,35 грн. по податковому повідомленні-рішенні № 0009871500/0 від 09.08.2004р. складається із узгодженої суми податкового зобов‘язання по податку на додану вартість нарахованого у 2004 році за три податкових період –лютий, березень та квітень.

Податковим повідомленням-рішенням № 0009861500/0 від 09.08.2004р. за затримку на 229 календарних днів строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 66157,58 грн. позивача зобов‘язано сплатити штраф в розмірі 33078,81 грн..

Згідно розрахунку штрафних санкцій, нарахованих позивачу, розрахунок узгодженої суми податкового зобов‘язання в сумі 66157,58 грн. по податковому повідомленні-рішенні № 0009861500/0 від 09.08.2004р. складається із узгодженої суми податкового зобов‘язання по податку на додану вартість нарахованого у 2003-2004 роках за дев‘ять податкових періодів, з них: 2003 рік – червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; 2004 рік –січень, лютий.

Заперечуєчи проти визначенних податковим органом днів затримки сплати узгодженого подтакового зобовязання позивач посилається зокрема на те, що податковим органом в рахунок погашення податкового боргу описано активи ВАТ «Калинівський Агрохім», а саме цукор в кількості 15 тон.. При цьому, реалізовано цукор згідно біржового контракту від 11.04.2005р., тобто за збігом 225 днів. Крім того, позивач наголошує на тій обставині, що при розрахунку штрафних санкцій податковим органом включені суми податку, які були розстрочені на підстві рішення про розстрочку від 17.05.2001р. за № 21.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов’язання це загальна сума податку, одержана платником податку у звітному періоді.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку визначає у податковій декларації. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

В силу п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності з пп. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Підпунктом 1.5 ст. 1 даного Закону визначено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Визначені податковим органом дні затримки спалати узгоджених податкових зобов‘язань у податкових повідомленнях-рішеннях № 0009881500/0 від 09.08.2004р., № 0009871500/0 від 09.08.2004р. підтверджено матеріалами справи та висновком експертизи.

Що ж до визначених податковим орагном днів затримки сплати суми узгодженого подтакового зобов‘язання у податковому повідомленні-рішенні № 0009861500/0 від 09.08.2004р., суд зауважує наступне.

Рішенням Державної податкової інспекції у Калинівському районі № 21 від 17.05.2001р. про розстрочку податкового боргу , ВАТ «Калинівський Агрохім»розстрочено суму податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 16421,28 грн..

Рішенням № 29 від 15.08.2003р. Державною податковою інспекцією у Калинівському районі достроково розірвано договір № 21 від 17.05.2001р. в частині розстрочення податковго боргу по податку на додану вартість у зв‘язку з списанням безнадійного податкового боргу.

Згідане рішення податкового органу № 29 від 15.08.2003р. оскаржено ВАТ «Калинівський Агрохім»до Вінницького окружного адміністративного суду та було предметом розгляду в адміністративній справі № 2-а-16668/07, за результатами розгляду якої ВАТ «Калинівський Агрохім»відмовлено в задоволенні позову.

При цьому суд зазначає, що штрафні санкції нараховані виключно за період після розірвання договору розстрочки по граничному строку сплати 15.08.2003р..

Відносно тверджень позивача щодо затримки реалізації вилученого цукру в кількості 15 тон. суд зауважує, що вказаний цукор реалізовано 11.05.2004р. згідно біржового контракту, а кошти від його реалізації в сумі 34342,50 грн. зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість.

Згідно з 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань , які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) в різних пропорціях.

Наведене свідчить про те, що позивач несвоєчасно погашав узгоджені податкові зобов’язання по податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з норм ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАС України містить положення, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачає законодавчу норму в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Заперечення відповідача підтверджено мареріалами справи та висновком судово-бухгалтерської експертизи. Тоді як твердження позивача спростовуються наведеним вище.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Частина 3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями жодним чином не порушені права та інтереси позивача, а розмір штрафних санкцій визначений відповідачем у спірних податкових повідомленнях-рішеннях відповідає законодавству.

За викладених вище обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові слід відмовити з покладенням на позивача витрат повязаних з оплатою експертизи за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 79, 86, 89, 94, 98, 153, 158, 160, 162, 163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В позові відмовити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Калинівський Агрохім»(вул. Чкалова, 1 А, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код 05487478) до Державного бюджету 2 295 (дві тисячі двістя дев‘яносто п‘ять) грн. 74 коп. –витрат повязаних з оплатою експертизи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена в повному обсязі 22.10.2010р.

Суддя В. Матвійчук