Вирок № 117998794, 29.03.2024, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4763/23 Провадження № 1-кп/450/182/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 286 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000001005 від 29.08.2023 відносно:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не депутат, не адвокат, розлучений, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, безробітний, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України ,-

сторони кримінального провадження

прокурори ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисники обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпіла ОСОБА_7

представник потерпілої ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 29.08.2023 близько 12:23 год, керуючи транспортним засобом марки «Peugeot 407», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі «Київ-Чоп» в напрямку до м. Чоп, неподалік населеного пункту Раковець Львівського району Львівської області, не дотримуючись вимог п.п. 12.9. б) та вимог дорожнього знаку 3.29. розділу 33 «Дорожні знаки», рухаючись цим автошляхом із значним перевищенням швидкості (безпосередньо перед моментом настання ДТП швидкість становила 123 км/год) та нехтуючи правилами безпеки учасників дорожнього руху, при цьому грубо порушуючи вимоги п. 18.1 ПДР України, які виразились в тому, що він керуючи технічно-справним транспортним засобом, рухаючись в середній смузі для руху і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, не зменшив швидкості та не здійснив повну зупинку, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; а також п. 18.4. ПДР України, що виразилось у тому, що водій ОСОБА_3 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинив транспортний засіб, в той момент, як водій іншого транспортного засобу (марки «TOYOTA C-HR HYBRYD», реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що рухався попереду в сусідній лівій крайній смузі для руху почав зменшувати швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом, а в подальшому взагалі зупинив транспортний засіб для надання дороги пішоходам по вищевказаному переходу.

Після зупинки транспортного засобу марки «TOYOTA C-HR HYBRYD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед пішохідним переходом, пішохід ОСОБА_7 , тримаючи в руках попереду себе дитячий візочок, у якому знаходився малолітній ОСОБА_9 , розпочала рух проїзної частини зліва направо в межах нерегульованого пішохідного переходу, на якому і відбувся наїзд транспортного засобу марки «Peugeot 407», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_10 , на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , який знаходився у дитячому візочку в межах дії нерегульованого пішохідного переходу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_11 , отримав тілесні ушкодження, зокрема тупої поєднаної травми тіла у вигляді крововиливів під оболонки та у речовину головного мозку, перелом кісток основи черепа, розрив атланто-окципітального з`єднання з ушкодженням стовбура головного мозку, перелом шийного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку, крововиливи в тканину легень, що призвело до набряку головного та спинного мозку, і в результаті яких малолітній загинув на місці події та які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із подією дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, у водія транспортного засобу марки «Peugeot 407», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 була можливість уникнути даної дорожньо-транспортної події (наїзд на пішохідна), у разі виконання ним вимог п.п. 18.1. та 18.4. чинних Правил дорожнього руху.

Такими своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному ним інкримінованого йому злочину, визнав повністю та надав на підтвердження відповідні показання, які повністю узгоджуються із формулюванням пред`явленого обвинувачення.

Крім того, обвинувачений визнав цивільний позов потерпілої сторони у частині заподіяної матеріальної шкоди та частково визнав, щодо відшкодування моральної шкоди.

Також обвинувачений щиро розкаявся, просить не позбавляти його волі.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю суд вважає, що його вина повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були перевірені в суді, зокрема:

Показами потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні показала, що вона разом зі своїми дітьми тимчасово проживала в модульному містечку у АДРЕСА_3 .

29.08.2023 о 12:20 год. вона разом з малолітнім сином ОСОБА_9 та малолітньою донькою знаходились біля автодороги Київ-Чоп поблизу с. Раковець Львівського району Львівської області. Син знаходився у дитячому возику, а донька знаходилась поруч. Їм необхідно було перейти на іншу сторону вищевказаної траси. Підійшовши до нерегульованого пішохідного переходу вони зупинились, щоб пропустити автомобілі. Пройшовши відрізок вказаної автодороги в напрямок м. Львова, вони зупинились на острівцю безпеки та пропускали автомобілі. В цей час в крайній лівій смузі зупинився автомобіль білого кольору, щоб пропустити їх. Вони продовжили рух по пішохідному переходу. Вона везла поперед себе візок з сином, а донька йшла поруч. Завершуючи рух по лівій крайній смузі, як тільки дитячий возик виїхав на середню смугу руху відбувся наїзд автомобіля під керуванням обвинуваченого на її малолітнього сина. Що відбувалось далі більш детальніше, вона не пригадує.

Вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 безвідповідально поставився до своїх обов`язків як водій, а саме будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, в тому числі і за перевищення дозволеної швидкості та ДТП, відповідних висновків не робив, що призвело до вчинення ним злочину.

Також потерпіла просить суд обрати обвинуваченому максимальне покарання передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Показами свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні показала, що 29.08.2023 близько 12.20 год. вона рухалась своїм автомобілем марки «TOYOTA C-HR HYBRYD», д.р.н. НОМЕР_2 (білого кольору) в крайній лівій смузі автодороги Київ-Чоп в напрямку м. Чоп. Проїжджаючи ділянку дороги поблизу с. Раковець Львівського району Львівської області вона побачила, що перед пішохідним переходом, на острівку безпеки, який знаходиться по середині смуг руху знаходиться жінка з дитячим возиком та неповнолітньою дівчинкою поруч. Вони намагались перейти пішохідний перехід. Для того, щоб їх пропустити вона зменшила швидкість та зупинилась перед пішохідним переходом. Коли вона зупинилась то жінка з дітьми розпочала рух по пішохідному переході. Як тільки жінка завершувала рух по її смузі руху і викотила на середню смугу руху дитячий візок, в цей час відбувся наїзд на візок автомобілем який рухався в середній смузі руху.

Також свідок повідомила, що наїзд на дитячий візок відбувся на пішохідному переході, і водій автомобіля «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_1 рухався з великою швидкістю, так як після зіткнення вказаний автомобіль зупинився на значній відстані від місця ДТП.

Показами свідка ОСОБА_13 який в судовому засіданні показав, що 29.08.2023 близько 12.20 год. він рухався своїм автомобілем марки «Шкода Супер Б» д.р.н. НОМЕР_3 в крайній лівій смузі автодороги Київ-Чоп в напрямку м. Чоп. Його автомобіль обладнаний відео регістратором, який був розміщений на лобовому склі. Проїжджаючи ділянку дороги поблизу с. Раковець Львівського району Львівської області він побачив, що попереду нього, в його смузі руху зупиняється автомобіль білого кольору, а з часом зупинився. В зв`язку з цим він також почав зменшувати свою швидкість. В цей час він побачив, що в середній смузі рухається автомобіль «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль випередив його. В подальшому він побачив, як на пішохідному переході, за білого автомобіля вийшла жінка з дитячим возиком і в цей час відбувся наїзд автомобіля «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_1 на дитячий возик.

Також свідок показав, що наїзд автомобіля «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_1 на дитячий возик з дитиною стався на пішохідному переході в середній смузі руху. Вказана ДТП була зафіксована на відео регістратор, який в подальшому він видав працівникам поліції.

Протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 29.08.2023 та схеми до нього згідно з якими дорожньо-транспортна подія відбулася на нерегульованому пішохідному переході. Дорожня інфраструктура обладнана попереджувальними знаками щодо наближення до нерегульованого пішохідного переходу та знаками щодо встановлення максимально допустимої швидкості руху. Крім того, на дорожній розмітці самого пішохідного переходу зафіксовано сліди екстреного гальмування автомобіля «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , що свідчить, що він попередньо не надав переваги пішоходом, не зупинив свій транспортний засіб, при тому, що транспортний засіб «Тойота», який рухався попереду нього, поступово здійснював зменшення швидкості та взагалі здійснив повну зупинку перед пішохідним переходом. Оглядом транспортного засобу зафіксовано ушкодження в районі розташування лівої частини бамперу та лівої фари, що вказує на місце контакту автомобіля та дитячого візочка.

Висновком судово-медичної експертизи №108/2023 від 22.09.2023 згідно з яким малолітній ОСОБА_11 , отримав тілесні ушкодження, в тому числі тупу поєднаної травми тіла у вигляді крововиливів під оболонки та у речовину головного мозку, перелом кісток основи черепа, розрив атланто-окципітального з`єднання з ушкодженням стовбура головного мозку, перелом шийного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку, крововиливи в тканину легень, що призвело до набряку головного та спинного мозку, і в результаті яких малолітній загинув на місці події та які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із подією дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком експерта №СЕ-19/114-23/17336-ІТ від 15.09.2023, згідно з яким гальмівна система досліджуваного автомобіля «Пежо 407» знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією, аналогічно встановлено експертом і щодо системи рульового управління автомобілем, яка знаходиться в працездатному стані та може виконувати свою функцію. Вказані висновки експерта свідчать про відсутність завад технічного характеру, при обраному водієм ОСОБА_3 способу руху.

Постановою про зняття технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 30.08.2023, протоколом про зняття технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 30.08.2023 та постановою про визнання відеозапису документом та доручення до матеріалів кримінального провадження від 30.08.2023 згідно з якими інформація з камер зовнішнього відеоспостереження АЗС «Шел» зафіксовано, що водій білого автомобіля Тойота зменшує швидкість для надання переваги руху пішоходам, водій автомобіля Шкода зменшує швидкість рухаючись позаду автомобіля Тойота, в той же час як водій автомобіля Пежо, перебуваючи у правій смузі продовжує рухатись не зменшуючи свою швидкість по наближенню до пішохідного переходу, при цьому водій Пежо об`єктивно міг бачити про сповільнення і подальшу зупинку автомобіля Тойота перед пішохідним переходом (СНЮ), з інших ракурсів відеозапису авто-заправочної станції слідує, що початок екстреного гальмування і сам контакт із пішоходами водія Пежо відбувся на пішохідному переході, а з огляду на довжину і інтенсивність екстреного гальмування - вказує на значне перевищення швидкості руху.

Постановою про визнання відеозапису електронним документом від 30.08.2023 та визнання його речовим доказом, а саме отриманого на підставі заяви свідка ОСОБА_13 оптичного накопичувана із відеозаписом з автомобільного реєстратора де зафіксовано, що водії автомобіля Пежо, який рухався у правій смузі руху по відношенню до цього автомобіля, наближаючись до пішохідного переходу не зменшує швидкості та не вживаючи заходів до безпеки учасників руху. Також зафіксовано, що пішоходи вже перетнули пішохідний, перехід повз зупиненого автомобіля «Тойота» та продовжують рух пішохідним переходом, тобто на відеозаписі збережено той момент, що пішоходи - при всіх можливих обставинах, не раптово опинилися у напрямку руху автомобіля Пежо. Крім того, водій автомобіля Пежо, мав би керуватися дорожніми знаками та обстановкою руху по наближенню до інфраструктурного об`єкту, якими є зупинка громадського транспорту, автозаправна станція, перехрестя - знехтував безпекою учасників руху, не відреагував на зупинений перед переходом транспортний засіб Тойота, не зауважив на зменшення швидкості поряд їдучого у лівій смузі автомобіля Шкода, і лише намагався здійснити екстрене гальмування, як вбачається із відеозапису, в момент чи одразу після моменту контакту автомобіля із пішоходами (дитячою коляскою).

Висновком експерта №КСЕ-19/114-23/17316 від 19.09.2023 згідно з яким встановлено, що швидкість руху автомобіля марки Пежо під керуванням водія ОСОБА_3 , безпосередньо перед моментом настання ДТП, становила близько 123 км/год. Пішоходи розпочали рух з моменту коли автомобіль марки «Тойота» знаходився у статичному і нерухомому стані. У водія автомобіля Пежо була можливість попередити (уникнути) даної дорожньо-транспортної пригоди, у разі дотримання і виконання ним вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, при цьому для водія не було завад технічного характеру. Таким чином, причиною настання ДТП саме стала суперечність дій водія автомобіля Пежо ОСОБА_3 вимогам п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із загибеллю малолітнього пішохода.

Постановою про визнання речовим доказом від 29.08.2023 згідно з якою в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12023140000001005 від 29.08.2023 автомобіль «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом.

Постановою про визнання речовим доказом від 29.08.2023 згідно з якою в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12023140000001005 від 29.08.2023 дитячий возик бежевого кольору визнано речовим доказом.

Крім цього, органом обвинувачення та стороною захисту надано суду наступні матеріали, які встановлюють і характеризують особу обвинуваченого; копію ІД-картки ОСОБА_3 , вимогу УІПКП «102» ГУНП у Львівській області від 29.08.2023, витяг з реєстру територіальної громади 2023/007471223 від 18.09.2023, характеристики з місця проживання від 18.09.2023, довідки про те, що обвинувачений за місцем реєстрації не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, інформацію з бази даних УПП у Львівській області про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши діюче законодавство України, дійшов таких висновків.

Щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 по ч. 2 ст. 286 КК України є правильною так як ОСОБА_10 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

За вчинення злочину ОСОБА_3 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, сприяв слідству та суду в встановленні істини у справі - ці обставини суд враховує як такі, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, а також особу обвинуваченого, те що він посередньо характеризується по місцю проживання, не працює, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, вчинив необережний тяжкий злочин, спричинену шкоду не відшкодував, перед вчинення злочину неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП (перевищення дозволеної швидкості) та ст. 124 КУпАП, думку потерпілої яка просить ізолювати обвинуваченого від суспільства на максимальний строк передбачений нормою закону, а також позбавити останнього права керувати транспортними засобами на максимальний термін, думку прокурора який просить обрати обвинуваченому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортними засобів на три роки, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі та максимальне додаткове покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Що стосується цивільних позову потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином то суд вважає, що вказані позови підлягають частковому задоволенню.

Згідно позовних вимог потерпілої, остання просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в її користь 35 000 грн. матеріальної шкоди та 2 500 000 грн. спричиненої моральної шкоди.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги потерпілої в частині стягнення з нього матеріальної шкоди визнав повністю, в силу вимог ст. 128 КПК України та ч.1 ст. 81 ЦПК України обставини спричинення матеріальної шкоди не потребують доказування.

Відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів , у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна , у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

В зв`язку з вищенаведеним суд вважає, що внаслідок протиправних, кримінально-караних діянь ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7 спричинено моральну шкоду, а саме внаслідок смерті ОСОБА_9 мати втратила свого єдиного сина, неповнолітня донька потерпілої втратила єдиного брата. Остання пережила шок, сильне душевне страждання, змінився їх спосіб та ритм життя, а тому суд оціню спричинені моральні збитки в розмірі 1 000 000 грн.

Судові витрати в розмірі 7170 грн., які підтверджені документально, слід покласти на обвинуваченого.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення застави, залишити в силі.

Долею речових доказів розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавлення права керувати всіма видами транспорту строком на 3 (три) роки.

Врахувати ОСОБА_3 у строк призначеного покарання, строк тримання під вартою в період часу з 29.08.2023 по 29.03.2024 , а саме 7 (сім) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення застави залишити в силі до набрання вироку законної сили, але не довше чим до 27.05.2024.

Початок відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з 29.08.2023.

Стягнути з ОСОБА_10 в дохід держави 7170 грн., коштів залучених на проведення експертиз.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2023 на транспортний засіб «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_4 .

Речовий доказ «Peugeot 407», д.р.н. НОМЕР_4 , який зберігається на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, що за адресою АДРЕСА_4 повернутим законному володільцю (постанова від 29.08.2023).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.08.2023 на дитячу коляску бежевого кольору.

Речовий доказ дитячу коляску бежевого кольору, яка зберігається на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, що за адресою АДРЕСА_4 повернутим потерпілій ОСОБА_7 (постанова від 29.08.2023).

DVD-R диск на якому знаходиться файл із відеозаписом обстановки ДТП з камер спостереження АЗС «R6227» ТзОВ «Альянс Холдінг» - залишити зберігати при матеріалах судової справи.

DVD-R диск на якому знаходиться чотири файли із відеозаписами настання ДТП з відео реєстратора з автомобіля «Шкода Супер Б» д.р.н. НОМЕР_3 - залишити зберігати при матеріалах судової справи.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 1 000 000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду та 35 000 грн. компенсації за спричинену матеріальну шкоду.

Вироку набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. В разі подачі апеляційної скарги, вирок набирає законної сили одразу після прийняття апеляційним судом рішення по суті апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_1