Вирок № 117996171, 29.03.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/4546/23

1-кп/189/151/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Покровського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041540000599 від 03.11.2023, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Тернувате Новомиколаївського району, Запорізької області, українець, громадянин України, який має базову середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, не одружений, групи інвалідності не має, депутатом не являється, державних нагород не має, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, раніше судимий:

-12.02.1998 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 81 КК України (1960 р.) до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки;

-18.02.1999 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 43 КК України частково приєднано покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12.02.1998, загальний термін покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

-11.05.1999 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.), до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 43 КК України приєднано невідбуте покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18.02.1999, загальний термін покарання 3 роки 6 місяць позбавлення волі;

-27.09.2001 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 229-6, КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11.05.1999, загальний термін покарання 2 роки 6 місяць позбавлення волі;

-04.11.2004 засуджений Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;

-07.10.2009 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 263 КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком 1 рік;

-18.02.2010 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 07.10.2009, загальний термін покарання 4 роки 2 місяці позбавлення волі;

-25.08.2010 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ст. 198 КК України, до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18.02.2010, загальний термін покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

-21.03.2016 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком 1 рік;

-19.10.2017 засуджений Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком 2 роки;

-29.05.2019 засуджений Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 342 КК України, до покарання у виляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19.10.2017, загальний термін покарання 2 роки 3 місяці обмеження волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Згідно УказуПрезидента Українита Верховногоголовнокомандувача Збройнихсил Українивід 24.02.2022№64/2022та ЗаконуУкраїни «Прозатвердження УказуПрезидента України«Про введеннявоєнного станув Україні»від 24.02.2022№ 2102-ХІвведено військовийстан навсій територіїУкраїни.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України №2263 ІХ від 22.05.2022 воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України №2738 ІХ від 16.11.2022 воєнний стан на території України продовжено із 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 1 травня 2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Так, ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим, у тому числі 18.02.2010 Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі загальним терміном 4 роки 2 місяці, будучи судимим останній раз 29.05.2019 Вольнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 342, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 3 місяці та, звільнившись 19.08.2021 з місць позбавлення волі умовно-достроково з невідбутим терміном покарання строком 10 місяців 25 днів обмеження волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період, коли судимість не знята в установленому законом порядку вчинив ряд навмисних тяжких корисливих злочинів при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , 21.08.2023 близько 20:00 год. (більш точний час в ході розгляду справи не встановлено), діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинену хвіртку, за відсутності будь-яких законних підстав та не маючи дозволу власника домоволодіння, проник на огороджену по периметру територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_6 , де, пересвідчившись у тому, що його дії носять таємний характер та за його діями ніхто не спостерігає, вдарив правою ногою по зачинених на замок вхідних дверях житлового будинку, в результаті чого двері відчинилися та таким чином ОСОБА_4 проник до житлового будинку ОСОБА_6 , звідки умисно, таємно, вчиняючи злочин повторно, викрав належну ОСОБА_6 бувшу у використанні пральну машинку марки «Prime» моделі «PWA 451 SR» з корпусом білого кольору, ринкова вартість якої, згідно висновку експерта № 5891/23 від 21.11.2023, становить 3 759,00 (три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України «Таємне викрадене чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану».

Крім цього, ОСОБА_4 , 05.10.2023, близько 19:00 год. (більш точний час в ході розгляду справи не встановлено), діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинену хвіртку, за відсутності будь-яких законних підстав та не маючи дозволу власника домоволодіння, проник на огороджену по периметру територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_7 , де, пересвідчившись у тому, що його дії носять таємний характер та за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені вхідні двері, за відсутності будь-яких законних підстав та не маючи дозволу власника домоволодіння на досуп до господарських будівель, проник до сараю, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки умисно, таємно, вчиняючи злочин повторно, викрав належний ОСОБА_7 бувший у використанні водяний насос марки «Baracuda» моделі «WQCD 12» з корпусом синього кольору, ринкова вартість якоuj, згідно висновку експерта № 5889/23 від 21.11.2023, становить 3 306,16 грн. (три тисячі триста шість гривень шістнадцять копійок), після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинивкримінальне правопорушення,передбачене ч.4ст.185КК України «Таємне викрадене чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України за яким йому висунуте обвинувачення, стороною обвинувачення, не визнав повністю за всіма епізодами обвинувачення та відмовився давати суду показання. В ході розгляду справи судом ОСОБА_4 зазначив, що ніколи не був в с. Соснівка та в смт. Просяна. Він в цей час був у стані алкогольного сп`яніння («в запої»). Поліція йому сказала, щоб він взяв на себе вину, що йому дадуть «умовно», він погодився та підписав бумаги. Потерпілих та свідків він ніколи не бачив і за ці села нічого не знає. Під час слідчих експериментів він понятих не бачив, там була літня жінка та співмешканець потерпілої. Йому слідчий показав, куди слід показувати і він показував, як велів слідчий. Слідчий це все показав до проведення слідчого експерименту. Але, під час судових дебатів, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав та зазначив, що відмовляється давати будь-які покази.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 06.10.2023 року він виявив, що хтось викрав водяний насос марки «Баракуда» з приміщення, де він зберігає інструменти за адресою, де він проживає ( АДРЕСА_5 ). Це приміщення не замикалося на замок. Про зникнення він повідомив в поліцію 02.11.2023 року. Згодом поліція знайшла насос та повернула йому. Хто саме викрав насос, він не бачив. ОСОБА_4 за крадіжку насоса вибачався перед ним. Свідок додатково зазначив, що під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 , ОСОБА_4 самостійно і добровільно показував, як вчиняв крадіжку, йому ніхто нічого не підказував.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що 13.-14.08.2023 року вона поїхала до сестри в с. Широке Солонянського району. 22.08.2023 року вона повернулася додому, хата була відчинена і вона виявила відсутність пральної машинки. Вона відразу не звернулась до поліції, а потім все ж таки звернулась. Було викрадено правльну машинку по типу « ОСОБА_8 » білого кольору з рожевою кришкою. Крадіжку було вчинено в АДРЕСА_3 . Поліція знайшла та повернула їй пральну машину, вона обвинуваченого не знає. Обвинувачений ОСОБА_4 вибачився перед нею. Потерпіла не має претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого. Свідок додатково зазначила, що під час проведення слідчого експертимента ОСОБА_4 ніхто нічого не підказував, він сам все розповідав та показував.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що приблизно в 20-х числах вересня 2023 року до нього підійшов ОСОБА_4 та спитав, чи нема в нього роботи, на що свідок відповів відмовою. Після цього ОСОБА_4 запропонував йому придбати пральну машинку за 100 грн., на що він погодився і придбав. ОСОБА_4 казав, що він переселенець і пральна машинка належить йому. Машинка була білого кольору, невеличка. ОСОБА_4 приніс її в руках. Обличчя ОСОБА_4 він добре розгледів і з впевненістю його впізнає.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 05.10.2023 року він був у себе вдома в смт. Просяна, до нього підійшов ОСОБА_4 і запитав чи є робота, на що свідок відповів відмовою. Тоді ОСОБА_4 запропонував купити в нього водяний насос за 200 грн., але у свідка було лише 100 грн. ОСОБА_4 погодився продати цей насос за 100 грн. Він придбав цей насос, а пізніше його вилучила поліція. Він добре розгледів обличчя ОСОБА_4 і впевнено його впізнає.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що під час проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_4 перебував на вулиці, поводився спокійно, ззовні був без ознак сп`яніння, показання обвинувачений давав добровільно, буз будь-якого примусу. Хід слідчих дій знімали поліцейські (фотозйомка). ОСОБА_4 нічого не підказували і не змушували.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що був понятим під час проведення слідчого експерименту. В цей час була присутня поліція та було проведено слідчий експеримент, який фіксувався фотофіксацією, підказок обвинуваченому з боку поліції не було, він все сам показував та розповідав, фізичного та психологічного впливу на обвинуваченого не було, він був в адекватному стані і ззовні тверезий. Перед початком проведення слідчого експерименту обвинуваченого в будинку не було.

На підтвердження встановлених судом обставин та про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, крім показань допитаних в ході розгляду справи потерпілих та свідків, свідчать також наступні досліджені безпосередньо судом докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 також підтверджується даними отриманими в результаті слідчих дій та іншими документами.

-Витягом з ЄРДР № 12023041540000599 від 03.11.2023 року (а.с. 36);

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.11.2023 року та заявою ОСОБА_6 (а.с. 38,39);

-Протоколом огляду місця події від 02.11.2023 року (а.с. 40-44);

-Заявою ОСОБА_13 про добровільну видачу пральної машинки «Малютка» (а.с. 45);

-Протоколом огляду предметів від 15.11.2023 року (а.с. 46-49);

-Висновком експерта № 5891/23 від 21.11.2023 року (а.с. 53-57);

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання (а.с. 58-62);

-Витягом з ЄРДР № 12023041540000599 від 03.11.2023 року (а.с. 63-64);

-Витягом з ЄРДР № 12023041540000600 від 03.11.2023 року (а.с. 66);

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 02.11.2023 року та заявою ОСОБА_7 (а.с. 68,69);

-Протоколом огляду місця події від 02.11.2023 року (а.с. 70-74);

-Заявою ОСОБА_14 про добровільну видачу водяного насоса (а.с. 76);

-Протоколом огляду предметів від 16.11.2023 року (а.с. 77-80);

-Висновком експерта № 5889/23 від 21.11.2023 року (а.с. 84-88);

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання (а.с. 89-93);

-Протоколом слідчого експерименту 01.12.2023 року (а.с. 94-97);

-Протоколом слідчого експерименту від 02.12.2023 року (а.с. 98-101).

Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, розглядаючи кримінальне провадження з дотриманням положень ст.337 КПК України, суд, всебічно, повно й неупереджено, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази, вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за першим епізодом обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадене чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за другим епізодом обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадене чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, не має постійного місця проживання, не одружений, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, не працює, за місцем проживання характеризується нейтрально.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах наполягав на наявності такої пом`якшуючої покарання обставини, як щире каяття, оскільки він в судових дебатах визнав свою вину.

Однак, суд зауважує, що щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 199/6365/19.

Враховуючи відомі обставини справи, а також намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, суд не вважає за можливе врахувати в даному випадку як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого щире каяття, оскільки всі дії обвинуваченого були спрямовані на пом`якшення для себе кримінального покарання чи взагалі уникнення його. При цьому, суд вважає, що визнання своєї вини обвинуваченим в ході судових дебатів, мало місце лише і виключно через вагу доказів, що були досліджені судом в ході розгляду справи.

Щодо активного сприяння обвинуваченого ОСОБА_4 в розкритті злочину, то суд також не знаходить вказану обставину підтвердженою в ході розгляду кримінальної справи як таку, що не знайшла свого об`єктивного підтвердження. Само по собі неперешкоджання кримінальному провадженню не є активним сприянням в розкритті злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку неможливо врахувати, щире каяття ОСОБА_4 та його активне сприяння в розкритті злочину, як обставини, що пом`якшують його покарання, у відповідності до ст. 66 КК України.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, злочини вчинив в період, коли судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Крім того, в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 виправдовував свої дії вжиттям алкогольних напоїв.

За вказаних обставин, суд вважає, що до обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст. 67 КПК України, суд відносить рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції закону, за якими визнав його винуватим.

Матеріалами справи та перевіреними в ході судового розгляду справи доказами, у обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні обставини, які б пом`якшували його покарання, натомість наявні обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

Згідно ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Ще однією підставою, що свідчить про неможливість застосування ст. 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_4 є те, що застосування ст. 75 КК України можливе у разі призначення судом покарання не більше 5 років позбавлення волі. Однак, враховуючи Постанову Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд позбавлений можливості призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у мінімальному розмірі, що передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України з урахуванням відсутності обставин, що пом`якшують покарання та наявністю обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, особою обвинуваченого.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України. Процесуальні (судові) витрати у справі стягнути з обвинуваченого на користь держави.

З огляду на вид та міру покарання призначеного обвинуваченому, наявність ризиків, які не зменшились на даний час, з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому судом покарання, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який чи скасування раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 05.12.2023 року - як один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №5891/23 в сумі 260 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №5889/23 в сумі 260 грн.

Речові докази:

- пральну машинку марки «Prime» передати за належністю ОСОБА_6 ;

- водяний насос « ІНФОРМАЦІЯ_2 » передати за належністю ОСОБА_7 .

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, що тримається під вартою в той самий строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1