Ухвала суду № 117984432, 01.01.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 січня 2024 року Справа №160/34213/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до «Обласної МСЕК №3; Травматологічної МСЕК №1» про перегляд рішення та встановлення групи інвалідності, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до «Обласної МСЕК №3; Травматологічної МСЕК №1», в якій позивач просить:

- «переглянути рішення МСЕК»;

- «керуючись критеріями встановлення інвалідності - помірне обмеження життєдіяльності прошу встановити групу інвалідності згідно мого захворювання. Також артроз має прогресуючий характер (з 16.01.2018р); помірно обмеженя руху; звуження суглобової щілини; помірне обмеження рухових функцій; пересування з меньшою швидкістю ніж по нормі і частими зупинками для відпочинку».

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що у своєму адміністративному позові позивач просить суд: «переглянути рішення МСЕК» та «встановити групу інвалідності згідно мого захворювання». Тобто, означені вимоги позивача взагалі не звернуті до будь-якого суб`єкту владних повноважень відповідача за адміністративним позовом. При цьому, адміністративний позов не містить жодних вимог про визнання протиправними дій/бездіяльності або рішення/рішень суб`єкта/суб`єктів владних повноважень, тобто, наведене формулювання позовної/позивних вимоги/вимог не відповідає вимогам КАС України.

Крім того, прохальна частина позову взагалі не містить ані дати ані номера рішення МСЕК, яке позивач просить суд «переглянути».

Поряд із цим, суд звертає увагу, що частиною 7 статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача клопотання про його витребування.

За положеннями частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною 2 вказаної статті у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд зазначає, що в якості додатків до адміністративного позову надано копії довідки про невизнання інвалідом від 04.09.2023 №579 зі штампом «ТРАМАТОЛОГІЧНА МСЕК №1» у графі «найменування закладу», та довідки про невизнання інвалідом від 15.11.2023 №159 зі штампом «ОБЛАСНА МСЕК №3» у графі «найменування закладу», при цьому печатки органу, якими вони засвідчена, на наданих до матеріалів позову копіях означених довідок не читаються відповідно повністю та частково, що унеможливлює встановлення судом повного найменування суб`єкта владних повноважень, яким прийняті означені рішення. При цьому, відсутність в позовних вимогах будь-яких реквізитів рішення/рішень, яке/які позивач просить суд «переглянути» не дозволяє суду дійти висновку про те, одне чи два з доданих до позову рішень, оформлених у формі довідок МСЕК про невизнання інвалідом позивач просить «переглянути» суд. Вищенаведене у своїй сукупності унеможливлює встановлення судом предмету спору.

Окрім цього, у частині 1 статті 4 КАС України надано визначенню такому поняттю, як «відповідач» це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9).

Водночас, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд звертає увагу, що відповідачем/відповідачами за адміністративним позовом позивач самостійно визначив «Обласна МСЕК №3; поштова адреса м.Дніпро, вул. Соборна, 14; Травматологічна МСЕК №1 пр. Б. Хмельницького, 19».

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (далі Закон №755) зазначено, що інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору.

Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року N 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за №1207/19945, містять такі поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи: Поштовий індекс; Область; Місто/Селище міського типу/Селище/Село; Район міста; Площа/вулиця/проспект/провулок або інший тип елемента вулично-дорожньої мережі (зазначається з назвою); Будинок; Корпус; Тип та № приміщення.

Тобто, зазначення лише тип та назви елемента вулично-дорожньої мережі, а також номеру будинок не може вважатися виконанням позивачем обов`язку щодо зазначення місцезнаходження відповідача.

Отже, всупереч наведених приписів КАС України не вказує, ані повного місцезнаходження «Травматологічної МСЕК №1», ані повного найменування вказаних суб`єктів владних повноважень, визначених відповідачами, їх поштового індексу, ідентифікаційних кодів юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, без зазначення інформації, що такі відсутні або невідомі позивачу. Крім того, зважаючи на невизначеність позовних вимог та невідповідність їх формулювання вимогам КАС України суд взагалі не може дійти висновку щодо відповідача/відповідачів за поданим до суду адміністративним позовом, що унеможливлює встановлення судом суб`єктного складу правовідносин.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, його юрисдикційну належність, взаємопов`язаність вимог між собою, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб`єктним складом у відповідності до вимог КАС України, який містить повне найменування та місцезнаходження відповідачів, їх поштовий індекс, ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, або відомості, що такі відсутні або невідомі позивачу.

Згідно з пунктами 6, 7 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення наведеної норми позовна заява не містить відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору та/або заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

За положеннями частини 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У позовній заяві зазначений перелік документів, доданих до неї, проте всупереч наведеної норм не міститься інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення наведеної норми позивачем до суду не було надано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов, який містить відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору та/або заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем не було надано копії адміністративного позову для направлення відповідачеві/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, у зв`язку з чим вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати до суду копію/копії уточненого позову з виправленням вищенаведених недоліків для направлення відповідачеві/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До адміністративного позову позивачем було додано квитанцію від 27.12.2023 №3719-2400-0600-4474 про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Проте, невизначеність позовних вимог та питання їх взаємопов`язаності між собою унеможливлює встановлення судом кількості заявлених в адміністративному позові позовних вимог немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI).

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Таким чином, за кожну немайнову вимогу, заявлену в адміністративному позові, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (2684,00 грн. х 0,4).

Отже, суд звертає увагу, що позивачеві після уточнення позовних вимог необхідно доплатити судовий збір за кожну заявлену в адміністративному позові немайнову вимогу у розмірі 1073,60 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

1) уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб`єктним складом у відповідності до вимог КАС України, який містить:

- повне найменування та місцезнаходження відповідачів, їх поштовий індекс, ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, або відомості, що такі відсутні або невідомі позивачу;

- відомості чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору та/або заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви,

- інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви,

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) копію/копії уточненого позову для направлення відповідачеві/відповідачам у справі відповідно до їх кількості;

3) документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України, відповідно до кількості уточнених позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до «Обласної МСЕК №3; Травматологічної МСЕК №1» про перегляд рішення та встановлення групи інвалідності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно