Рішення № 117979165, 28.03.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3222/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1 №155250021062 від 19.01.2024 щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №4 від 08.01.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 293 562,50 грн, з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 167750 грн ; доплата за вислугу років (60%) - 100 650,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - (15%) 25162,50 грн, робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0;

зобов`язати Головне управління ПФУ в Одеській області перерахувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №4 від 08.01.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 293 562,50 грн. , з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 167750 грн; доплата за вислугу років (60%) - 100 650,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - (15%) 25162,50 грн; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0, з моменту виникнення права (звернення із заявою) - 12.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Законом «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено визначення розміру посадового окладу судді в абсолютному числовому вимірі, натомість встановлюється розрахунковий механізм для визначення вказаного розміру шляхом множення такої правової категорії, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб», (розмір) на визначену Законом кількість.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 120/2006/22-а заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб (2 270,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2 102,00 грн) у січні-грудні 2021 року, на підставі абзацу 5 статті 7 Закону №1082-IX була неправомірною, оскільки при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального Закону №1402-VIII, а не загальні норми Закону №1082-IX.

Такий обов`язок виплати суддівської винагороди у повному обсязі та пріоритетність спеціального Закону №1402-VIII над іншими, закріплюється також і особливим статусом судді, необхідністю неухильного дотримання гарантій його незалежності.

Указаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 10 листопада 2021 року в справі №400/2031/21 та від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21.

Безпосередньо й П`ятий апеляційний адміністративний суд у власній практиці (постанови від 25 липня 2023 р. справа №420/4066/22, від 25.09.2023 у справі №420/8874/23, від 13.07.2023 у справі №420/14319/22, та від 26.05.2023 у справі №400/555/23), відповідно до Практики Верховного Суду дотримується аналогічної точки зору.

Висновуючись на викладеному, позивач вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 02.02.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.02.2024 року за вхід.№5993/24 надійшов відзив на позов ГУ ПФУ в Одеській області, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" було встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2021 становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2022 становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2023 становить 2102,00 грн.

Отже, базовий розмір посадового окладу судді місцевого та відповідно і апеляційного суду в порівнянні з минулим роком не змінився.

До заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулося підвищення розміру суддівської винагороди.

У наданій позивачем довідці відображена суддівська винагорода станом на 01.01.2023 рік. Після прийняття рішення Конституційним Судом України (після 18.02.2020) будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбувалось.

Таким чином, враховуючи те, що підвищення суддівської винагороди судді не відбулося, правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка видана П`ятим апеляційним адміністративним судом №4 від 08.01.2024 - відсутні.

Документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» від 30.01.24 року по справі №420/3222/24 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 31.01.24 р. о 14:55.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 02.02.24 року по справі №420/3222/24 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 03.02.24 р. о 02:44.

Строк на подання відзиву сплив 19.02.2024 року.

Станом на 28.03.2024 року відзив на позов не подано.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21 лютого 2023 року, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №122/0/15-23, ОСОБА_1 було звільнено у відставку з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до Наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду №11-ос/с від 22.02.2023 року відраховано зі штату П`ятого апеляційного адміністративного суду.

До вказаного наказу додано Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якого загальний стаж складає 29 років 9 місяців 13 днів.

28.02.2023 року позивач звернувся до Управління ПФУ в Київському районі м.Одеси із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, додавши до заяви довідку П`ятого апеляційного адміністративного суду №38 від 24.02.2023 року про заробітну плату, згідно з якої станом на 22.02.2023 року суддівська винагорода, яка враховуються при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 229 906,25 грн. , з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 131 375 грн ; доплата за вислугу років (60%) - 78825 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - (15%) 19706,25 ; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0.

Протоколом від 08.03.2023 року (в електронному кабінеті було вказано - Центральним об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі (Рішення 155250021062 від 09.03.2023) та відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/5389/23 від 08.05.2023 року, яке набуло законної сили 08.06.2023 року, позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 58% суддівської винагороди.

04.10.2023 року позивач звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою та просив видати довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 290 207,20 грн., з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 167750 грн ; доплата за вислугу років (58%) - 97295 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - (15%) 25162,50 грн. ; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0.

Вказана довідка є підставою для перерахунку суддівської винагороди судді у відставці.

11.10.2023 року П`ятим апеляційним адміністративним судом у задоволенні заяви було відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року по справі №420/27864/23 були визнані протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

П`ятий апеляційний адміністративний суд видав ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн., згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 290207,50 грн., з яких: посадовий оклад (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25) становить 167750 грн; доплата за вислугу років (58%) - 97295 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь (15%) - 25162,50 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0.

09.01.2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд видав довідку №4 від 08.01.2024 року, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 293562,50 грн. , з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 167750 грн ; доплата за вислугу років (60%) - 100 650,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - (15%) 25162,50 грн.; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0.

12.01.2024 року позивачем була подана заява через електронний кабінет (справа знаходиться у Головному управлінні ПФУ в Одеській області) про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн. разом із вказаною довідкою та іншими документами.

19.01.2024 року Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1 №155250021062 від 19.01.2024 позивачу було відмовлено у перерахунку, оскільки після 18.02.2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі по тексту - Закон №1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина друга статті 4).

Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11 березня 2020 року діє в редакції Закону №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.

Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом №1402-VIII, положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

З 30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі по тексту - Закон №1401-VIII).

Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище. Так, Конституція України у редакції Закону №1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Пунктом 2 частини третьої та пунктом 3 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі по тексту - Закон № 966-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

При цьому, суд звертає увагу, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", а також судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", разом із встановленням на 01 січня 2023 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Так, зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (01.01.2023 року), а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, отже законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас, Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Суд звертає увагу, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Отже, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, неправильним є застосування при розрахунку посадового окладу судді іншої величини, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом.

Враховуючи вищевикладене, суд наголошує, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року (2684,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.) була неправомірною.

З матеріалів справи вбачається, що П`ятим апеляційним адміністративним судом складено оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.01.2024 №4, внаслідок чого позивач 12.01.2024 звернувся із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці.

Однак відповідачем відмовлено позивачу у проведення зазначеного перерахунку.

Обставини, справи свідчать про те, що позивач з метою реалізації свого права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснив всі необхідні та залежні від нього дії.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1 протиправно не здійснило перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 08.01.2024 №4.

Належне визначення суддівської винагороди є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці суддів, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті у відповідному, законодавчо визначеному розмірі.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.

Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08 листопада 2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Безпосередньо й П`ятий апеляційний адміністративний суд у власній практиці (постанови від 25 липня 2023 р. справа №420/4066/22, від 25.09.2023 у справі №420/8874/23, від 13.07.2023 у справі №420/14319/22 та від 26.05.2023 у справі №400/555/23), відповідно до практики Верховного Суду дотримується аналогічної точки зору.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно приписів ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 р., станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 коп.

В адміністративному позові позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1211,20 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №8566-7614-6444-8524 від 29.01.2024 року.

Разом з цим, позивачем сплачено 4239,20 грн., тобто 3028,00 грн. є помилково сплаченими коштами, які підлягають поверненню у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1 №155250021062 від 19.01.2024 щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №4 від 08.01.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 293 562,50 грн, з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 167750 грн ; доплата за вислугу років (60%) - 100 650,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - (15%) 25162,50 грн, робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0.

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Одеській області перерахувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки П`ятого апеляційного адміністративного суду №4 від 08.01.2024 року про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 293 562,50 грн. , з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 167750 грн; доплата за вислугу років (60%) - 100 650,00 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - (15%) 25162,50 грн; робота, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0, з моменту виникнення права (звернення із заявою) - 12.01.2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (адреса: 43026, м. Луцьк, Кравчука, буд 22-В, ЄДРПОУ 13358826).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області в особі управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №1 (адреса: 43026, м. Луцьк, Кравчука, буд 22-В, ЄДРПОУ 13358826, електронна пошта: upr@vl.pfu.gov.ua)

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА