Рішення № 117978170, 27.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року № 640/17754/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність позивача;

- зобов`язати Київської міської ради прийняти рішення, відповідно до чинного законодавства про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:053:0001, що розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Бродівська ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу № 640/17754/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року прийнято адміністративну справу до провадження та ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

18.07.2023 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, у якій просив:

визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 ;

зобов`язати Київську міську раду прийняти рішення відповідно до чинного законодавства про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:053:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Київська міська рада, всупереч положень статті 118 Земельного кодексу України, не розглянула питання щодо передачі земельної ділянки у власність та не ухвалила відповідне рішення у строк, встановлений чинним законодавством України. На переконання позивача, не здійснення Постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування заходів щодо розгляду проекту рішення 08/231-460/ПР до справи №410278934 «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », у строк, встановлений ч. 6 ст. 30 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 07.07.2016 № 579/579 Київської міської ради I сесії VIII скликання, свідчить про підтримання такого проекту рішення Комісією про, що зазначено у ч. 11 ст. 30 вказаного Регламенту. Тому, неприйняття Київською міською радою відповідного рішення свідчить про порушення статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи відзив, відповідач зазначає, що з огляду на значну кількість проектів рішень (8413), які підлягають розгляду відповідно до законодавчих актів та Регламенту Київської міської ради, розгляд проектів рішень відбувається в поряду черговості. Тому, клопотання ОСОБА_1 від 09.12.2020 опрацьовується в установленому законом порядку, відповідно, відсутнє порушення прав останнього. Окрім того, проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » знаходиться на розгляді Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Також відповідач зазначає, що вимога позивача про прийняття конкретного рішення Київською міського радою є порушенням принципу законності та дискрецїї органу місцевого самоврядування, а тому задоволенню не підлягає.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наголошує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подано 09.12.2020 до Київської міської ради, отже, зважаючи на те, що у двотижневий строк (з 23.12.2020 і станом на сьогодні) рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не прийнято, то вказані обставини вказують на протиправну бездіяльності у поведінці відповідача.

У черговому судовому засіданні, яке призначене у справі на 19.10.2023, сторони підтримали свої вимоги та заперечення по суті позовних вимог. Також подали клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 19.10.2023, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Київської міської ради подано клопотання від 28.12.2019 № 596701306 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У подальшому, позивач замовив розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки на праві використання «мовчазної згоди» відповідно до статті 123 Земельного кодексу України.

Висновком від 16 липня 2020 року №7254/0/09/09-20 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) погоджено проект землеустрою, розроблений ТОВ «Альфа-Зем» щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та зазначено про можливість використовувати в подальшому зазначеної земельної ділянки для вказаних цілей за умови дотримання вимог пункту 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

09.12.2020 до Київської міської ради надійшла заява ОСОБА_1 №410278934 з доданим до неї проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 .

За результатом розгляду вказаної заяви з доданим до неї проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та передано 20.01.2021 для розгляду, прийняття рішення до Київської міської ради відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579.

Згідно з резолюцією заступника міського голови-секретаря Київської міської ради Бондаренка В.В. від 20.01.2021 № 08/231-460/ПР надано доручення розглянути проект рішення в установленому законом порядку.

20.01.2021 проект рішення передано на розгляд до профільної комісії - Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Конституцією України, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі по тексту - Порядок №241/2463) (усі нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою та шостою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За змістом статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 46 та частини п`ятнадцятої статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно з частиною першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом, позивач фактично наголошує не на порушенні відповідачем вимог Земельного кодексу України щодо його права на отримання земельної ділянки, а на порушенні регламенту Київської міської ради щодо порядку розгляду відповідною комісією підготовленого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту рішення про затвердження проекту землеустрою, а також вказує на протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за його заявою про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки. Внаслідок цих порушень, позивач просить зобов`язати Київську міську раду прийняти рішення відповідно до чинного законодавства про затвердження та передання у власність земельної ділянки.

З метою визначення особливостей землекористування у місті Києві як столиці України, Київська міська рада рішенням від 20.04.2017 №241/2463 затвердила Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (надалі - Порядок №241/2463).

Відповідно до п. 4.8 Порядку №241/2463 після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл in4 та файл XML.

Приймальня Київської міської ради із земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:

- підготовки висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»;

- занесення відповідної інформації до міського земельного кадастру (за необхідності);

- підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування);

- підготовки пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування).

Пунктом 4.9 Порядку №241/2463 передбачено, що підготовка висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки, внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру, підготовка проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) здійснюється у десятиденний термін. Внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру здійснюється безпосередньо Департаментом земельних ресурсів на безоплатній основі.

Згідно з п. 4.10 Порядку №241/2463 за результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Регламенту суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Регламенту протягом п`яти днів з дня реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради Київський міський голова або за його дорученням заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається ним профільною для попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям виходячи з їх функціональної спрямованості.

Частиною 1 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Відповідно до ч. 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії.

Згідно з ч. 2-3 статті 1 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради №9/9 від 19.06.2014 (далі по тексту - Положення про постійні комісії), постійні комісії Київської міської ради здійснюють свою діяльність, керуючись Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, Статутом територіальної громади міста Києва, Регламентом Київської міської ради та цим Положенням. Постійні комісії Київської міської ради є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Положення про постійні комісії, постійні комісії Київської міської ради, перелік яких затверджений рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 №10/10 «Про перелік та склад постійних комісій Київської міської ради», здійснюють повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламентом Київської міської ради, цим Положенням та відповідно до функціональної спрямованості, яка визначена цією статтею.

У свою чергу, ч. 12 статті 11 Регламенту передбачено, що функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються цим Регламентом та Положенням про постійні комісії. Перелік та склад постійних комісій Київради затверджуються окремим рішенням Київради.

Пунктом 1 частини 3 статті 5 Положення про постійні комісії передбачено, що постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань володіння, користування та розпорядження землями територіальної громади міста (включаючи питання передачі земельних ділянок у власність чи користування, приватизації земельних ділянок, припинення права користування та вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності).

Тобто, Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування за своєю функціональною спрямованістю, визнається профільною у цих правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Регламенту постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким:

1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його;

2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями";

3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «відхилено» із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.

Згідно з ч. 4 ст. 30 Регламенту висновок постійної комісії про підтримку чи відхилення проекту рішення, а також висновок про підтримку проекту рішення із зауваженнями чи рекомендаціями викладається у протоколі засідання комісії. Постійна комісія повідомляє профільну постійну комісію про результати розгляду проекту рішення та в разі прийняття висновку про підтримку проекту рішення із зауваженнями чи рекомендаціями або висновку про відхилення проекту рішення направляє відповідний витяг з протоколу до профільної постійної комісії. Висновок постійної комісії про підтримку проекту рішення із зауваженнями чи рекомендаціями або висновок про його відхилення є обов`язковим для розгляду профільною постійною комісією.

Згідно ч. 6 ст.30 Регламенту профільна постійна комісія протягом 35 днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення приймає висновок, яким:

1) підтримує проект рішення Київради без зауважень та підписує його;

2) підтримує проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка «із зауваженнями» або «з рекомендаціями»;

3) за згодою суб`єкта подання створює робочу групу постійної комісії для доопрацювання проекту рішення;

4) відхиляє проект рішення з відповідним обґрунтуванням та повертає його суб`єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка «відхилено» із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.

Висновок профільної постійної комісії викладається у протоколі засідання комісії.

Як зазначалось, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на вул. Бродівській у Голосіївському районі міста Києва» та передано 20.01.2021 для розгляду, прийняття рішення до Київської міської ради відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 (далі - Регламент).

20.01.2021 проект рішення передано на розгляд до профільної комісії - Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Однак, розгляд вказаною Постійною комісією згаданого проекту рішення Київської міської ради станом на час вирішення цієї справи не відбувся та такий проект до Департаменту земельних ресурсів не повертався, що свідчить про порушення установленого частиною 6 статті 30 Регламенту тридцяти п`ятиденного строку для прийняття відповідного висновку. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Позивач у позові просить застосувати до спірних правовідносин положення пункту 11 статті 30 Регламенту.

Згідно з пунктом 11 статті 30 Регламенту у разі, якщо профільна постійна комісія протягом строку, встановленого частиною шостою цієї статті 30 Регламенту, не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною шостою цієї статті 30 Регламенту висновків, проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією. В такому випадку профільна постійна комісія зобов`язана на вимогу суб`єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб`єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради. В такому разі суб`єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку частини одинадцятої статті 30 Регламенту", а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку "підтримано в порядку частини п`ятої статті 30 Регламенту".

Отже, проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією у випадку якщо проект рішення не було розглянуто комісіями у визначений статтею 30 Регламенту строк.

Подібний висновок викладений Верховний Судом у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 826/15091/17.

У такому випадку профільна постійна комісія зобов`язана на вимогу суб`єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб`єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради. В такому разі суб`єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку ч. 11 ст. 30 Регламенту», а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку «підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту».

Натомість, вказані дії відповідачем (суб`єктом подання проекту рішення) не здійснювались, що свідчить про порушення регламенту Київської міської ради щодо порядку розгляду відповідною комісією підготовленого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проекту рішення про затвердження проекту землеустрою.

Щодо доводів позивача про протиправну бездіяльність відповідача в частині неприйняття відповідно до вимог чинного законодавства України рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, після отримання 09.12.2020 клопотання позивача, Департаментом земельних ресурсів підготовлено відповідний проект рішення, який листом від 20.01.2021 скеровано на розгляд Київській міській раді.

Так, пунктом 4.10 Порядку №241/2463 визначено, що за результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Отже, наведеним Порядком та положеннями ст. 118 ЗК України не передбачено права Ради взагалі не розглядати питання передачі (надання) земельної ділянки в користування (у власність).

Разом з тим, вказані правові акти містять положення про те, що Київська міська рада або приймає рішення про таку передачу або - про відмову у передачі.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не має права на альтернативну поведінку, останнім має бути прийнято відповідне рішення.

Однак, станом на час розгляду справи судом, Київська міська рада, як компетентний орган у вирішенні земельних питань, не розглянула на пленарному засіданні питання про затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність позивачу, що є порушенням ст. 118 ЗК України та інших нормативних актів строку для розгляду клопотання позивача, у зв`язку з чим зазначене питання підлягає розгляду відповідачем.

Отже, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Київської міської ради в частині неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 та зобов`язання Київської міської ради прийняти рішення відповідно до чинного законодавства про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:053:0001, що розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Бродівська, ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що факт неприйняття Постійною комісією висновку щодо вказаного проекту рішення не впливає на висновок суду, оскільки законодавством закріплено обов`язок Ради, на пленарному засіданні, розглянути проект рішення та прийняти рішення або про передачу земельної ділянки або про відмову у передачі.

Отже, погодження чи непогодження вказаного проекту рішення Постійними комісіями, до компетенції яких не віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, не може нівелювати такий обов`язок.

При цьому, Регламент визначає процедуру розгляду питань, пов`язаних в тому числі із регулюванням земельних відносин, і порядок прийняття рішень, а не встановлює і не може встановлювати виключень, за яких такі питання розглядаються іншим органом ніж відповідною радою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року в справі №826/7730/17.

Окрім того, висновки постійних комісій, в тому числі й відповідної профільної комісії про погодження проекту рішення або про його відхилення проекту рішення не є обов`язковим для Київської міської ради, хоча й беруться до уваги при прийнятті того чи іншого рішення, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Київрада може прийняти рішення, відмінне від такого висновку. У такому випадку таке рішення міської ради має містити власні мотиви посилання на відповідні визначені законом підстави, керуючись якими орган місцевого самоврядування дійшов висновку про прийняття саме такого рішення.

Відповідно, посилання позивача на те, що оскільки рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » знаходиться на розгляді Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, то неможливо розглянути спірне питання, не заслуговує на увагу.

Посилання відповідача на те, що ув`язку із значною кількість проектів рішень, які підлягають розгляду Київською міською радою, розгляд клопотання ОСОБА_1 від 09.12.2020 відбувається у поряду черговості, тому відсутнє порушення прав останнього, є безпідставним, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин норми чинного законодавства України не передбачають відповідний порядок вирішення вказаного витання у порядку черговості, натомість приписами ч. 9 ст. 118 ЗК України визначено, що таке питання вирішується у двотижневий строк.

Щодо посилання відповідача на дискреційні повноваження Київської міської ради, як на підставу для відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання Київської міської ради прийняти конкретне рішення, суд вказує наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України»(№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».

Принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15.

Тобто, судом встановлено, що відповідач в межах цієї справи, у передбачений законодавством строк, не прийняв відповідного рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки, а тому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Київської міської ради прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України (тобто, будь-яке рішення, зокрема, позитивне чи негативне) щодо затвердження та передання у власність земельної ділянки підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України»(№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не спростовані доводи позивача щодо протиправної бездіяльності Київської міської ради.

У підсумку, з урахування зазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Суд зауважує на тому, що у зв`язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває і наданий час.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII.

У свою чергу, відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині затвердження та передання позивачу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:053:0001, що розташована за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Бродівська, а тому відповідно до ч.3 ст.378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 992,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Київську міську раду прийняти рішення відповідно до чинного законодавства про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:053:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

4. Відстрочити виконання рішення суду в частині зобов`язання до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 00 коп, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.