Рішення № 117977566, 28.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 рокуСправа №160/2557/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням заяви, яка надійшла до суду 06.02.2024 року, просить суд:

- визнати протиправними дії Управління служби безпеки України у Дніпропетровської області щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформації у вигляді довідки про зміну грошового утримання для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року згідно вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб для обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з урахуванням розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- зобов`язати Управління служби безпеки України у Дніпропетровської області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформацію у вигляді довідки про зміну грошового утримання ОСОБА_1 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року згідно вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб для обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з урахуванням розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 29.01.2020 року, пунктпостанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозаконом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив підготувати та надати нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, проте відповідач листом від 20.10.2023 року №51950-41374/Д-01/8-0400/23 позивачу було відмовлено. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

06.02.2024 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 22.02.2024 року. Також вказаною ухвалою суду у залученні в якості третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року заяву Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо продовження строку для надання відзиву разом із доказами у справі задоволено та продовжено Управлінню Служби безпеки України у Дніпропетровській області строк на подання відзиву на позов разом із доказами - до 15.03.2024 року.

18.03.2024 року від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому управління не погоджується з аргументами та доводами викладеними у позовній заяві, вважає їх безпідставними і необгрунтованими та заперечує виходячи з наступного. У період з 02.03.2018 року по теперішній час, розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців Управління СБУ, не змінювались та не підлягали коригуванню. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями з 01.03.2018 року і до цього часу діючим військовослужбовцям СБУ розраховуються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року. Також зазначає, що Управлінням СБУ направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.03.2023 року № 55/11/202-409 щодо надання списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. 08.05.2023 року за № 11610 (вх. № 55/11-2357 від 08.05.2023 року) на адресу Управління СБУ від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла відповідь на запит Управління СБУ щодо надання списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. У вказаній відповіді зазначено, що на даний час Урядом не приймалось будь-яких рішень про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, підстав направляти списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку на адресу Управління СБУ відповідно до додатку 1 Порядок №45 відсутні. Враховуючи викладене Управління СБУ, як орган державної влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Указами Президента, постановами Верховної Ради та актами Кабінету Міністрів України, не має підстав видавати нову довідку про грошове забезпечення позивачеві без урахування вимог законів України та положень Постанов КМУ. Вважає, що Управління СБУ діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, дії Управління СБУ є правомірними та відповідали вимогам законодавства України, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі 826/6453/18 визнано протиправними та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб".

18.09.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 01.01.2023 року.

Однак, відповіді від відповідача на заяву від 18.09.2023 року позивач не отримав.

Також 31.10.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати відомості про наявність та зміст вказаної довідки-розрахунку грошового забезпечення. У випадку наявності вказаної довідки надати пояснення чому досі не зроблено належного перерахунку пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 20.10.2023 року №51950-41374/Д-01/8-0400/23 позивачу повідомлено, що станом на день надання відповіді довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року на ім`я ОСОБА_1 , про яку йдеться мова у запиті, яка надана Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області, на адресу пенсійного органу не надходила.

Не погодившись з відмовою відповідача у видачі довідки станом на 01.01.2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначався постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі за текстом - постанова Кабінету Міністрів України №704), згідно з п.4 якої у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01.03.2018 року.

На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 п.4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18.

Тобто, з 29.01.2020 року, враховуючи дату ухвалення цього судового рішення, була відновлена дія п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, котра запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.

У той же час, 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За змістом пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Під час розв`язання колізії між нормами п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Оскільки норма п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Подібні правові висновки щодо розв`язання колізії норм права (п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 року (справа №240/4946/18).

Таким чином, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, в редакції і після скасування п.6 постанови Кабінету Міністрів України №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для застосування з 29.01.2020 року при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIII.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити те, що фактично суть спору у цій справі полягає у тому, який саме прожитковий мінімум (станом на 01.01.2018 року або станом на 01.01.2023 року) підлягає застосуванню для розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , якою п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.

Таким чином, у зв`язку з ухваленням судового рішення від 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділуІІПрикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленийзакономна 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Верховний суд в постанові від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21 з урахуванням наведеного, дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року, зокрема, згідно ізЗаконом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

- встановлене положеннями пункту 3 розділуІІПрикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленийзакономна 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Отже, з огляду на відсутність правових підстав для застосування такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата та приймаючи до уваги відновлення дії положень постанови Кабінету Міністрів України №704, які діяли до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103, суд доходить висновку про наявність правових підстав для перерахунку позивачеві складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2023 року.

За правилами частини 2статті 51 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023 року.

Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача.

Дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

В свою чергу під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

Як вже було зазначено, 31.10.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання довідки станом на 01.01.2023 року. Однак, відповідачем відповіді на вказану заяву позивача та довідку станом на 01.01.2023 року не надано.

Таким чином, не здійснивши позивачу перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України у Дніпропетровської області щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року згідно вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб для обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з урахуванням розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Управління служби безпеки України у Дніпропетровської області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року згідно вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб для обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з урахуванням розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Під час розгляду справи, відповідачем не доведено правомірності відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України у Дніпропетровської області щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року згідно вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб для обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з урахуванням розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Зобов`язати Управління служби безпеки України у Дніпропетровської області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 20001496) надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року згідно вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб для обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з урахуванням розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління служби безпеки України у Дніпропетровської області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 20001496) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна