Рішення № 117977534, 28.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 рокуСправа №160/27977/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» (вул. Надії Алексєєнко, буд. 100, приміщення 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000039/2 від 10.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Ухвалою Дніпропетровського кружного адміністративного суду від 02.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

20.11.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. На пропозицію митниці декларантом надані додаткові документи. Однак, декларантом не надано усі документи (обов`язкові та додаткові) для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, які у своїй сукупності усувають обґрунтований сумнів митниці щодо задекларованої митної вартості товару, а отже не усунуто наведені у повідомленні митниці від 08.08.2023 №1 розбіжності. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності, розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а також наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів, що митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості, про що зазначено у ході проведення консультацій шляхом направлення електронних повідомлень митниці, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, заявлений декларантом метод визначення митної вартості товарів, не може бути застосованим, відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 МК України. У митного органу відсутня інформація щодо митних оформлень подібних товарів за ціною угоди. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. Під час дії гарантійних зобов`язань позивачем додаткових документів, які б підтвердили заявлений ним рівень митної вартості до митниці не надано. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявлених позивачем товарів, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ», код ЄДРПОУ 42634661, зареєстроване як юридична особа 19.11.2018.

Судом встановлено, що 09.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» (м. Дніпро, покупець) уклало з компанією TIANJIN BORUITE BICYCLE CO. LTD., CHINA (Китай, продавець) зовнішньоекономічний контракт №BTBB-1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту №ВТВВ-1, Специфікації №2023-2 від 16.12.2022, рахунку-фактури від 26.04.2023 року №ВТВВ-2В продавцем було здійснено поставку покупцю товарів (велосипеди).

Поставка товарів здійснена на умовах FOB, TIANJIN, Китай.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів позивачем подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) №23UA110050003418U3 від 07.08.2023, номенклатура, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД Товар №1.

Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 МК України - за основним методом, який встановлений статтею 58 МК України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; специфікація №2023-2 від 16.12.2022; рахунок-фактура від 11.04.2023 №ВТВВ-2В; пакувальний лист; технічні характеристики товару.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємством надано митниці: договір транспортно-експедиторського обслуговування №2 від 01.11.2019; заявку на перевезення від 04.05.2023 №155; коносамент від 10.05.2023 №ZJSM23050234; залізничні накладні від 06.07.2023 №33948071, від 12.07.2023 №2151036061; інвойс від 07.07.2023 №2023/PF/109; акт виконаних робіт від 03.08.2023 №11; довідку про транспортні витрати від 07.07.2023.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення про подання додаткових документів:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- копію митної декларації країни відправлення.

Листом №399 від 09.08.2023 ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці додаткові угоди №21 від 12.04.2023 року, №2 від 28.04.2023 року, №3 від 12.05.2023 року, №4 від 29.05.2023 року, комерційну пропозицію та прайс-лист, лист експедитора про помилки в інвойсі та виправлений інвойс №2023/PF/109-1, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

10.08.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000039/2, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №23UA110050003494U3 від 11.08.2023.

Загальна різниця митних платежів (ПДВ, ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 1113301,37 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до статті 337 МК України.

У графі 33 оскаржуваного рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000039/2 від 10.08.2023 зазначено наступне:

- за результатами формато - логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків ЕМД від 07.08.2023 №23UA110050003418U3 згенеровано в тому числі, обов`язкові форми контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості»;

- за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (пункт 3 статті 53 МКУ), а саме: за ЕМД від 07.08.2023 №23UA110050003418U3 заявлені товари відповідно до контракту поставки від 09.12.2022 №BTBB-1 (далі Контракт, Договір) між компанією TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD (Китай) та покупцем ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ»;

- 1. Відповідно до специфікації від 16.12.2022 № 2023-2, оплата здійснюється на умовах 100% передплати. Надане до митного контролю платіжне доручення від 27.12.2022 №1386 на суму 156672 дол.США, згідно графи 70 «призначення платежу»: по специфікації від 16.12.2022 №2023-1 (103908,00 дол.США) та специфікації 16.12.2022 №2023-2 (52764,50 дол.США). Згідно інвойсу від 26.04.2023 №BTBB-2B вартість товару складає 33239,20 дол.США. Специфікація від 16.12.2022 №2023-1 не надана, що унеможливлює пересвідчитись у розмірі сплаченої суми;

- 2. Для підтвердження розміру транспортної складової декларантом надано до митного контролю рахунок від 07.07.2023 №2023/PF/109, акт виконаних послуг від 03.08.2023 №11, заявка на перевезення від 04.05.2023 №155, довідка про транспортні витрати від 07.07.2023. рахунок від 07.07.2023 №2023/PF/109 містить посилання на договір від 04.01.2023 №84, який до митного контролю не надано;

- 3. Відповідно до рахунку від 07.07.2023 № 2023/PF/109, акт виконаних послуг від 03.08.2023 №11 фрахт з урахуванням перевалки по контейнерах PONU7572030 MRSU5009291 SUDU6922008 MRSU6336600 SUDU5671675, коносаменту ZJSM23050234 за маршрутом Ксінганг, Китай Пшемисль, Польща 6500,00 доларів США. Відповідно до коносаменту від 10.05.2023 №ZJSM23050234 зазначено порт призначення GDANSK (Гданськ, Польща). Відповідно до графи 22 наданої залізничної накладної від 12.07.2023 №2151036061 (контейнери №PONU7572030, SUDU6922008, MRSU6336600, SUDU5671675) зазначено маршрут переміщення товару Гданськ Порт Полуноцний Медика Мостиська - Новомосковськ, відповідно до графи 22 наданої залізничної накладної від 06.07.2023 №33948071 (контейнер MRSU5009291) зазначено маршрут переміщення товару Гливице порт Медика Мостиська Новомосковськ. Транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів за маршрутом Гданськ Порт Полуноцний Пшемисль - митний кордон України та Гданськ - Гливице порт Пшемисль митний кордон України, до митного контролю не надано;

- 4. За результатом аналізу інтернет ресурсів встановлено, що вартість аналогічного товару (велосипеди SPARK FORESTER) на території України складає близько 5770-6938 грн/од., тоді як задекларована за ціною угоди митна вартість з урахуванням податків зазначених у графі 47 ЕМД в середньому складає 1359,08 грн/од, що майже у 5 разів перевищує заявлену митну вартість оцінюваного товару.

- враховуючи вищевикладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, з урахуванням посередницького характеру угоди, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - копію митної декларації країни відправлення;

- у відповідь на повідомлення митниці від 08.08.2023 №1 за ЕМД від 07.08.2023 №23UA110050003418U3 декларантом надано відповідь від 09.08.2023 №399, яким надано роз`яснення та копії додаткових документів, а саме: - додаткові угоди до контракту, №21 від 12.04.2023, №2 від 28.04.2023, №3 від 12.05.2023; - прайс-лист та комерційна пропозиція від 16.12.2022; - Лист експедитора від 08.08.2023 №0808/1; - рахунок на оплату транспортних послуг від 07.07.2023 №2023/PF/109/1 (виправлений); - відомості інтернет-ресурсів. Також відповіддю від 09.08.2023 №399 декларантом повідомлено митницю про відсутність у декларанта інших транспортних документів щодо перевезення контейнерів, а також зазначено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД від 07.08.2023 №23UA110050003418U3 товару у 10-денний термін надаватись не будуть;

- за результатом розгляду наданих до митного контролю документів з урахуванням додатково наданих зазначаю про наступне:

1) виходячи з відповіді декларанта від 09.08.2023 №399, додатковими угодами до контракту №21 від 12.04.2023, №2 від 28.04.2023, №3 від 12.05.2023 внесено зміни до умов оплати та зараховано оплату за товар згідно платіжної інструкції від 27.12.2022 за іншими специфікаціями, а додатковою угодою від 30.06.2023 №7 змінено строк оплати за специфікаціями від 16.12.2023 №2023-1 та від 16.12.2023 №2023-2 та визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту фактичної поставки товару, тобто строк оплати за товар спливає у січні 2024 року, у зв`язку з чим вона здійснена не була. Однак до митного контролю не надано додаткову угоду від 30.06.2023 №7, що ставить під сумнів твердження декларанта щодо зміни строків оплати за специфікаціями від 16.12.2023 №2023-1 та від 16.12.2023 №2023-2. Інші платіжні документи до митного контролю не надавались;

2) наданий декларантом виправлений рахунок на оплату транспортних послуг від 07.07.2023 №2023/PF/109/1 та лист експедитора від 08.08.2023 №0808/1 усунено розбіжність наведену у пункті 2 повідомлення митниці;

3) наведені у пункті 3 відповіді декларанта від 09.08.2023 №399 роз`яснення щодо різних маршрутів перевезення не усувають наведені у пункті 3 повідомлення митниці розбіжності, оскільки декларантом не надано митниці транспортні (перевізні документи) за маршрутом Гданськ Порт Полуноцний Пшемисль митний кордон України та Гданськ - Гливице порт Пшемисль митний кордон України та жодним чином не роз`яснено яким чином та за яким транспортним (перевізним) документом товар опинився у Пшемислі (Польща) та які операції з ним проводились. Також декларантом не надано транспортний документ за яким контейнер MRSU5009291 перевезено з порту Гданськ до порту Гливице;

4) наданий до митного оформлення прайс-лист від 16.12.2022 має адресний характер та суб`єктивну спрямованість у розумінні положень статті 52 МКУ, оскільки адресовано безпосередньо покупцеві та не може використовуватися як пропозиція до продажу будь-якому потенційному покупцю на умовах вільної конкуренції. Зазначене викликає обґрунтований сумнів, що ціна товару ґрунтується на дійсній вартості. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Надана до митного оформлення комерційна пропозиція від 16.12.2022 повністю повторює інформацію наведену у прайс-листі;

- таким чином декларантом не надано усі документи (обов`язкові та додаткові) для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, які у своїй сукупності усувають обґрунтований сумнів митниці щодо задекларованої митної вартості товару, а отже не усунуто наведені у повідомленні митниці від 08.08.2023 №1 розбіжності.

- у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення товарів, подібного оцінюваним за прямим контрактом, за другорядними методами визначення митної вартості у максимально наближений час, у співставних обсягах та комерційних рівнях: « 1.Велосипеди двоколісні, без двигуна ,з кульковими підшипниками: Стальний велосипед AURORA 29" колеса 21" рама -200шт,Стальний велосипед BRAVES 27,5" колеса 19" рама -150шт,Стальний велосипед BRAVES 27,5" колеса 17" рама -150шт,Алюмінієвий велосипед EXTREME 27,5" колеса 17" рама -44шт,Алюмінієвий велосипед EXTREME 27,5" колеса 19" рама - 150шт,Алюмінієвий велосипед FIGHTER 26" колеса 13" рама -200шт,Алюмінієвий дитячий велосипед FLAMINGO 16" колеса 220мм рама -100шт,Алюмінієвий дитячий велосипед HAMMER 16" колеса 220мм рама - 100шт,Стальний дитячий велосипед HUNTER 16" колеса 220мм рама -200шт,Стальний велосипед TMIK-26BK200 26" колеса 24" рама -48шт,Стальний велосипед VERONA 29" колеса 21" рама -300шт,Алюмінієвий велосипед VESTA 26" колеса 16" рама -150шт,Алюмінієвий велосипед WARRIOR 24" колеса 13" рама -4шт.Виробник - TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO., LTD.Країна виробництва - CNТорговельна марка - FORTE», країна походження Китай, у співставних обсягах, за прямим контрактом, за другорядним методом визначення митної вартості (резервний) за ЕМД від 12.06.2023 №23UA902080801464U1, на рівні 5,01 дол.США/кг з урахуванням всіх складових;

- з урахуванням наявної у митного органу інформації щодо вартості подібного товару за резервним методом визначення митної вартості за ЕМД від 12.06.2023 №23UA902080801464U1, на рівні 5,01 дол.США/кг (88,0285 дол.США/од) з урахуванням всіх складових. Пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598;

- враховуючи подібні фізичні характеристики товару та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-ІХ (кілограм). Відповідно до частини 4 статті 57 МКУ проведено консультацію щодо обрання методу визначення митної вартості;

- з урахуванням положень статті 64 МКУ рівень митної вартості ґрунтується на митній вартості за ЕМД від 12.06.2023 №23UA902080801464U1, на рівні 5,01 дол.США/кг (88,0285 дол.США/од) з урахуванням всіх складових. Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митних вартостях за ЕМД від 12.06.2023 №23UA902080801464U1, на рівні 5,01 дол.США/кг (88,0285 дол.США/од) з урахуванням всіх складових.

Судом під час розгляду справи встановлено, що додатковими угодами №2 від 28.04.2023, №21 від 12.04.2023, №3 від 12.05.2023 до зовнішньоекономічного Контракту від 09.12.2022 №BTBB-1, сторони дійшли згоди про зарахування валютних коштів в сумі 156672,50 дол. США, сплачених товариством продавцю відповідно до платіжного доручення №1386 від 27.12.2022, в рахунок оплати вартості товарів, що поставляються за іншими специфікаціями до цього контракту.

У листі №399 від 08.08.2023 декларантом повідомлено митницю про те, що товариством помилково надано платіжне доручення №1386 разом з ЕМД №23UA110050003418U3 від 07.08.2023, якою декларувався товар, у зв`язку з чим позивач у наданих поясненнях просив не враховувати таке платіжне доручення.

29.05.2023 сторонами зовнішньоекономічного контракту укладена додаткова угода №4 до нього, відповідно до умов якої дійшли згоди щодо зміни строку оплати вартості товарів за специфікацією №2023-1 від 16.12.2022 з попередньої оплати на відстрочення строку оплати протягом 150 днів з моменту поставки товару.

30.06.2023 сторонами зовнішньоекономічного контракту укладена додаткова угода №7, якою було змінено порядок та строки оплати товару за специфікаціями №2023-1, №2023-2 від 16.12.2022 оплата товару має бути здійснена протягом 180 днів з моменту фактичної поставки товару.

Станом на теперішній час термін оплати товарної партії за специфікаціями №2023-1, №2023-2 в редакції додаткової угоди №7 від 30.06.2023, не сплинув, а тому надання платіжного документу неможливе з об`єктивних причин.

Наведене підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

Наведені правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 11.04.2018 по справі №804/4680/16, від 20.03.2018 по справі №815/4132/17.

Твердження митниці щодо ненадання товариством транспортних перевізних документів не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що під час декларування спірних товарних партій до митниці були надані усі наявні у товариства транспортні та перевізні документи.

З наданих документів вбачається, що міжнародне морське перевезення здійснювалось від порту Xingang до порту Гданськ (Польща), що підтверджується коносаментом №ZJSM23050234, у подальшому залізницею від порту Гданськ до кінцевого пункту призначення станція Новомосковськ, що підтверджується та залізничними накладними №2151036061 від 12.07.2023 та №33948071 від 06.07.2023.

Маршрути перевезення контейнерів, зазначені в залізничних накладних, не свідчать про розбіжність в наданих документах, оскільки при укладанні договору ТЕО №2 сторони узгодили право експедитора самостійно вибирати та змінювати види транспорту та маршрут перевезення, вибирати та змінювати порядок виконання транспортно-експедиторських послуг. в інтересах клієнта (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 договору). Сторони, узгоджуючи заявку на перевезення №155 також домовились про вартість експедиторських послуг в сумі 18000 дол.США за мультимодальне перевезення 5 контейнерів за маршрутом порт Xingang (Китай) -станція Новомосковськ (Україна). У залізничних накладних зазначені прикордонні пункти переходу з польської сторони станція Медика, з української сторони станція Мостиська, на якій здійснюється перевантаження контейнерів на залізничні платформи іншої ширини колії.

Надані транспортні документи (коносамент та залізничні накладні) підтверджують факт здійснення транспортування контейнерів за узгодженим маршрутом, надані комерційні документи (інвойс, заявка на перевезення, акт виконаних робіт, довідка про транспортні витрати) підтверджують загальну вартість транспортноекспедиторських послуг, у тому числі числові значення частини транспортних витрат за межами України, як складову частину митної вартості товару. Документи не мають розбіжностей та протиріч щодо числових значень витрат.

Під час митного оформлення листом від 09.08.2023 №399 декларантом надано митниці витяг з інтернет-сторінки про ціну подібних товарів при продажі з Китаю, з якої вбачається що ціна одиниці товару суттєво змінюється в залежності від кількості товарів, що закупається і може складати від 13,24 дол.США при закупівлі товарів від 3000 шт. до 23,75 дол.США при закупівлі від 1 до 49 шт.

Таким чином, ціна одиниці товару, зазначена в специфікації, інвойсі відповідає ціні одиниці подібного товару, який пропонується для продажу на вільних платформах ринку Китаю. Крім того, митницею не враховано, що митна вартість товарів зазначається виключно в митних цілях, не враховані особливості роздрібної та оптової торгівлі (системи закупівлі та знижок вартості з урахуванням кількості оптової закупівлі товарів), а також зарахування при продажу товарів в Україні всіх витрат, понесених у ході імпортування товару в Україну, а також накладні витрати, понесені на території України.

Отже, зазначена митницею ціна одиниці товару при продажі в Україні не може слугувати підставою для коригування митної вартості, при наявності всіх наданих для підтвердження митної вартості документів, а також інформації щодо цін товарів, які продаються безпосередньо в країні експорту.

Суд також зауважує, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Відомості, зазначені у прайс-листі/комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах специфікації та інвойсі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа/комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

Оплата вартості транспортування товарів за інвойсом №2023/PF/1 здійснена після митного оформлення товару 11.09.2023, що підтверджується банківською платіжною інструкцією №1560 та випискою з банківського рахунку декларанта за вересень 2023 року.

Таким чином, позивачем під час митного оформлення надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно частини 3 статті 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 статті 53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

у графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно пункту 2.3 Правил Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішень носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оскаржуване рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16699,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1033619 від 21.09.2023.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 16699,55 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000039/2 від 10.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія ДТЗ» (вул. Надії Алексєєнко, буд. 100, приміщення 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16699,55 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна