Рішення № 11797532, 13.02.2007, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 р. Справа № П-3/273

За позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави –Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15

До відповідачів 1.          Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім.           Пастернака, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 31

          2.ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку», м. Івано-Франківськ,           вул. Грушевського, 31

Суддя М.М.Фрич

При секретарі судового засідання І.В.Толочко

Представники:

Від відповідача: Вербовський О. С. - представник УкрНДІгірліс, (довіреність № 14/1-07 від 23.01.07 року)

Від відповідача: Кузьмин В. М. - представник ЗАТ "РАЕР"

Від позивача: Гайдей В. В. - юрист, (довіреність від 20.12.2006 року)

          Суть справи: позивачем заявлено позов про:

–          визнання недійсним договору оренди державного майна № 5 від 01.02.2000 року між Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва та ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку»з моменту звернення заступника прокурора з позовною заявою до суду;

–          стягнення з з ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку»15532,35грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди державного майна № 5 від 01.02.2000р.

                    В судових засіданнях 08.02.07, 12.02.07 оголошувалась перерва.

          В обгрунтування заявлених вимог позивач вказуює на:

–          проведену прокуратурою перевірку дотримання Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;

–          статтю 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якого Орендодавцями є: а) Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; б) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; в) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.;

–          укладення спірного договору всупереч чинному законодавству України, а саме неналежним орендодавцем;

–          порушення умов договору щодо сплати орендної плати, що призвело в свою чергу до наявності заборгованості.

          Відповідачі в судовому засіданні проти заявленої вимоги заперечують вказуючи на:

–          правомірність пролонгації 02.02.06 договору оренди, посилаючись при цьому на ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якої орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.;

–          звільнення займаних приміщень з 01.11.2006 року у зв»язку з припиненням дії договору оренди.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи чинне законодавство, суд вважає за правильне в спірному випадку взяти до уваги наступне:

          Згідно ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об'єктом оренди за цим Законом є, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць); нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

          Відповідно до п. 1.1 укладеного між відповідачами Договору оренди державного майна № 5 від 01.02.2000 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування приміщення загальною площею 115,74 кв. м. Згідно п. 9.1 Договору, даний Договір діє з 01.02.2000р. до 01.02.2002 року.

          Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          При цьому, позивач зазначає, що відповідач (Івано-Франківське державне об»єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості) як неналежний орендодавець продовжив термін дії спірного договору з 02.02.06 на новий термін неправомірно, всупереч ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

          А відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями є, підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м. на одне підприємство.

          Тобто, вказана норма права передбачає можливість укладення орендодавцем договору оренди щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м. без погодження з відповідними державними ораними вказаними в ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

          А згідно п. 1.1 Договору, загальна площа орендованих нежитлових приміщень становить 115,74 кв. м., що не суперечить ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

          Крім того, в судовому засіданні відповідачами вказано, що займане згідно договору оренди приміщення 01.11.06 звільнене відповідачем (ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку») у зв»язку з його припиненням на підставі акту приймання-передачі.

          Таким чином, на момент звернення заступника прокурора м. Івано-Франківська з позовною заявою до суду (13.12.06) про визнання недійсним договору оренди на майбутнє, дію спірного договору припинено, відповідачем звільнено займане приміщення і вимоги заступника прокурора є нереальними в часі, а отже необгрунтованими та такими, що не підлягяють до задоволення.

          Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі, суд вважає за правильне вказати на наступне:

          Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

          Проте, як вказав позивач, відповідач - 2, всупереч умовам договору та вимог законодавства, оренду плату сплачував несвоєчасно, внаслідок чого заборгованість згідно поданого на вимогу суду акту звірки розрахунків становить 4848грн. 75коп., доказів погашення якої не подано.

          За таких обставин, враховуючи неспростування відповідачем (ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку») доводів позивача та неподання доказів сплати заборгованої суми по орендній платі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача в частині стягнення 4848грн. 75коп. заборгованості по орендній платі.

          Судові витрати, відповідно до ст. 49ГПК України покласти на Відповідача - ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку».

          На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 33, 49, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ

          позов задоволити частково.

          Стягнути з ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку», м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 31 (код ЄДРПОУ 20550672) в дохід державного бюджету –4848грн. 75коп. заборгованості по орендній платі.

          Стягнути з ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку», м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 31 (код ЄДРПОУ 20550672)в дохід державного бюджету одержувач: ВДК, м. Івано-Франівськ; банк одержувача: УДК в Івано-Франківській області, код платежу 22090200, 095; код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31116095600002) –102грн.витрат по сплаті державного мита.

          Стягнути з ЗАТ «Регіональне агенство економічного розвитку», м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 31 (код ЄДРПОУ 20550672) на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр”( р/р 26002014180001, МФО 325707 у ВАТ «Банк Універсальний», м.Львів, код ЄДРПОУ 30045370) –118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази суду видати після набрання рішенням законної сили.

          В частині вимоги про визнання недійсним Договору оренди державного майна № 5 від 01.02.2000 року - в позові відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                    СУДДЯ                     М.М. ФРИЧ

                                                                                                     16.02.07

Виготовлено в “Діловодстві”

Кучер Н.М.