Ухвала суду № 117973453, 28.03.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5024/24

1-кп/760/2583/24

У Х В А Л А

про призначення судового засідання

28 березня 2024 року м.Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.12.2023 до Єдиного реєстру Досудових розслідувань за N? 42023110000000423 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 13.12.2023 до Єдиного реєстру Досудових розслідувань за №42023110000000423 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 до суду подала письмове клопотання про повернення обвинувального акта, в обґрунтування якого зазначає, що обвинувальний акт складений із істотним порушенням вимог ст. 291 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не відповідають дійсності, є не конкретними та не узгоджуються із формулюванням обвинувачення та встановленою правовою кваліфікацією. Також захисником подано письмове клопотання про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 16.01.2024 у справі № 757/2118/24-к, в обґрунтування якого зазначено, що 02.01.2024, в ході невідкладного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено, зокрема, телефон iPhone 12, темного кольору, на який, ухвалою Печерского районного суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 757/2118/24-к накладено арешт. В ході досудового розслідування 08.02.2024 здійснено огляд даного мобільного телефону iPhone 12 , темного кольору,який належить ОСОБА_5 та інформації, яка має відношення до кримінального провадження, відомості про яке 13.12.2023 до Єдиного реєстру Досудових розслідувань за №42023110000000423 не виявлено. З огляду на викладене даний мобільний телефон не є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, а отже арешт на дане майно підлягає скасуванню.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив суд задовольнити подані захисником клопотання.

Прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акта є можливість призначити судовий розгляд, оскільки останній відповідає вимогам КПК, кримінальне правопорушення вчинено в межах територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду міста Києва, підстави для закриття кримінального провадження відсутні. З огляду на викладене просив суд відмовити задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту. Щодо клопотання про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2024 у справі № 757/2118/24-к просив відмовити у його задоволенні, оскільки санкція статті передбачає конфіскацію майна як вид покарання.

Вислухавши доводи сторін, розглянувши заявлені клопотання, скарги та заперечення, суд виходить з наступного.

Щодо клопотання про повернення обвинувального акта прокурору суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення,висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У п. 51 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Fotiand Others v. Italy), серія А № 56, п. 53, рішення від 10.12.1982 р., та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А № 73, п. 53, рішення від 21.02.1984 р.).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 р., зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Доводи сторони захисту стосовно неконкретизованого формулювання обвинувачення фактичним обставинам справи відхиляються з огляду на те, що оцінка таких доводів може бути здійснена лише за результатами судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені 13.12.2023 до Єдиного реєстру Досудових розслідувань за N? 42023110000000423 та дослідження зібраних у ньому доказів на предмет їх належності та допустимості.

На стадії підготовчого провадження суд не може оцінювати правильність та обґрунтованість правової кваліфікації кримінального правопорушення та, більше того, наявність чи відсутність його складу, а також надавати оцінку доказам, що були зібрані на стадії досудового розслідування.

Дані твердження є тотожними із з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Суд зазначає, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення є надзвичайно важливим, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Тож суд враховує, що визначення фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вказана правова позиція узгоджується із висновками Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо некоректності викладення фактичних обставин в обвинувальному акті.

Отже, під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-5 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає, що на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні належить призначити судовий розгляд, а отже з цією метою вирішити питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Арешт майна, відповідно до вимог ч. 2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене суд переходить до розгляду клопотання захисника про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2024 у справі № 757/2118/24-к.

Відповідно до змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 757/2118/24-к встановлено, що, арешт на мобільний телефон iPhone 12, темного кольору, який виявлено та вилучено 02.01.2024 під час проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 накладено з метою забезпечення речових доказів. Відповідно до змісту доданого до клопотання протоколу огляду від 08.02.2024 встановлено, що в ході огляду мобільного телефону iPhone 12, темного кольору інформації, яка має відношення до кримінального провадження, відомості про яке 13.12.2023 до Єдиного реєстру Досудових розслідувань за №42023110000000423 не виявлено.

З огляду на викладене суд погоджується із доводами сторони захисту, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, та не бере до уваги доводи сторони обвинувачення та вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2024 у справі № 757/2118/24-к підлягає задоволенню.

Заперечень від учасників судового провадження про здійснення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні не надійшло.

Судом встановлено перелік осіб, що в судовому засіданні братимуть участь.

Заперечень від учасників судового провадження щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.

Керуючись ст. ст. 314 - 317, 369 - 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2024 у справі № 757/2118/24-к - задовольнити.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою Печерского районного суду міста Києва від 16.01.2024 у справі N? 757/2118/24-к на мобільний телефон iPhone 12, темного кольору, вилучений 02.01.2024 під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000423 від 13.12.2023.

Закінчити підготовку до судового розгляду.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені 13.12.2023 до Єдиного реєстру Досудових розслідувань за №42023110000000423 у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на 04.04.2024 о 14 годині 30 хвилин.

Судовий розгляд кримінального провадження провести одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1