Рішення № 117973099, 25.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20457/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Чепляка А. С.

справа №757/47874/23-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС»

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

представник позивача - адвокат Бабур О. П.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» заборгованість за надані послуги з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг за період із 01.12.2019 року по 31.01.2022 року в розмірі 133 603, 09 грн, а саме: 90 134, 92 грн - основної заборгованості, 37 271, 11 грн - інфляційної складової боргу, 6 197, 06 грн - 3 % річних, та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформація з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна.

ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС», основним видом діяльності якого є «Комплексне обслуговування об?єктів», до 01.02.2022 року надавав послуги з утримання будинку та його прибудинкової території, виконував функції балансоутримувача будинку, надав житлово-комунальні послуги на підставі укладених з власниками квартир, нежитлових приміщень, та машиномісць.

Відповідно до листа Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «САПЕРНЕ ПОЛЕ 3» вих. 22.01.2022 року №5 загальними зборами «САПЕРНЕ ПОЛЕ 3» від 20.11.2021 року співвласники прийняли рішення щодо початку самозабезпечення будинку АДРЕСА_1 разом з вбудованим паркінгом, який є невід?ємною частиною зазначеного будинку з 01 лютого 2022 року.

Між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» та ОСОБА_1 був укладений Договір №203-084/1 від 10.05.2018 року предметом якого є надання житлово-комунальних послуг, в т. ч. послуг з утримання будинку, прибудинкової території, послуг з централізованого постачання холодної водовідведення, додаткових послуг.

Відповідно до п. 3.1. Договору №203-084/1 від 10.05.2018 року розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого Виконавцем. Рахунок надається Споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 5.1.10. Договору №203-084/1 від 10.05.2018 року виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані Послуги пеню у розмірі, встановленому цим Договором, інфляційні збитки а три проценти річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

28.05.2018 року відповідач ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені від 28.08.2018 року, видане Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_1 .

Вказує, що відповідач користувалась та отримувала надані їй послуги, однак, не виконувала свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, включаючи інфляційну складову боргу та 3 % річних, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено на адресу сторін, крім того відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу направлено на відомі адреси електронної пошти сторін та до електронного кабінету учасника справи.

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу позивача, останній отримав копію ухвали - 10.07.2023 року, до електронного кабінету учасника справи ухвалу було доставлено - 31.05.2023 року.

Відповідно до розписки позивач отримала копію ухвали та копію позовної заяви з додатками - 09.06.2023 року.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

20.09.2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що згідно договору повинен був надавати послуги з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг. Але відповідач з моменту вводу будинку в експлуатацію по цей час нічим не користувалася, бо квартира без ремонту без комунікацій там ніхто не може проживати і не проживав. Відповідач зверталася до ТОВ«НОВОСЕРВІС» про коригування суми сплати тому що не одержувала весь перелік послуг та домагалася зменшити суми оплати. вважаючи їх не обґрунтованими та дуже завищеними. ТОВ «НОВОСЕРВІС» відмовив без пояснень, а відповідач не погодилась, та не оплачувала не обґрунтовані платежі. Також вказує, що позивач необґрунтовано виставив вимоги по оплаті заборгованості, та ще і двічі виставив рахунки за грудень 2019 року 3 667,95 грн та січень 2020 року 3 667, 96 грн, які були стягнути рішенням у справі №757/7880/20-ц, що підтверджується таблицями розрахунків заборгованості за житлово-комунальні та додаткові послуги в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в обох справах. Також вважає нарахування за опалення не обґрунтованими, оскільки в квартирі не підключена ні одна батарея і позивач, про що обізнаний позивач. Крім цього, посилається на скруте матеріальне становище відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов?язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформація з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна.

ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС», основним видом діяльності якого є «Комплексне обслуговування об?єктів», до 01.02.2022 року надавав послуги з утримання будинку та його прибудинкової території, виконував функції балансоутримувача будинку, надав житлово-комунальні послуги на підставі укладених з власниками квартир, нежитлових приміщень, та машиномісць.

Відповідно до листа Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «САПЕРНЕ ПОЛЕ 3» вих. 22.01.2022 року №5 загальними зборами «САПЕРНЕ ПОЛЕ 3» від 20.11.2021 року співвласники прийняли рішення щодо початку самозабезпечення будинку АДРЕСА_1 разом з вбудованим паркінгом, який є невід?ємною частиною зазначеного будинку з 01 лютого 2022 року.

Між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» та ОСОБА_1 був укладений Договір №203-084/1 від 10.05.2018 року предметом якого є надання житлово-комунальних послуг, в т. ч. послуг з утримання будинку, прибудинкової території, послуг з централізованого постачання холодної водовідведення, додаткових послуг.

Відповідно до п. 3.1. Договору №203-084/1 від 10.05.2018 року розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку, виставленого Виконавцем. Рахунок надається Споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 5.1.10. Договору №203-084/1 від 10.05.2018 року виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані Послуги пеню у розмірі, встановленому цим Договором, інфляційні збитки а три проценти річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

28.05.2018 року відповідач ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені від 28.08.2018 року, видане Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язання.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків ї правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт.

З огляду на вищенаведені норми Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово- комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц.

Користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою КМУ №45 від 24 січня 2006 року Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року №572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , як власниці квартири АДРЕСА_1 , відповідно до якого за період із грудня 2019 року по січень 2020 року заборгованість становить 90 134, 92 грн.

Разом з тим, суд не погоджується у повному обсязі із зазначено сумою заборгованості, оскільки відповідачем надано розрахунок заборгованості пред?явлений позивачем у справі №757/7880/20-ц про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за період із червня 2018 року по січень 2020 року, що свідчить про те, що станом на дату звернення до суду позивачем уже було пред?явлено вимогу про стягнення заборгованості за період із грудня 2019 року по січень 2020 року.

Таким чином, стягнення із відповідача заборгованості за період із грудня 2019 року по січень 2020 року не відповідають обставинам справи, оскільки вказана заборгованість уже була предметом розгляду у іншій справі, а саме №757/7880/20-ц, стосовно якої виносилось судове рішення.

Вказане спростовано позивачем, позивач не надав будь-яких доказів на спростування доводів відповідача стосовно повторного стягнення із відповідача заборгованості за період із грудня 2019 року по січень 2020 року.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за період із грудня 2019 року по січень 2020 року у розмірі 7 335, 90 грн є не доведеною та не підлягає стягненню, включаючи інфляційну складову боргу та 3 % річних нарахованих за вказаний період.

Щодо заборгованості за період із лютого 2020 року по грудень 2021 року, то суд вважає її вказаний розрахунок вірним, відповідачем на надано будь-яких доказів, які спростовували вказаний розрахунок, іншого розрахунку суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що доказів, які б спростовували факт надання та отримання житлово-комунальних послуг щодо квартири відповідача, як і доказів невірності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості відповідача, відповідачами не надано, а судом таких обставин не встановлено.

При цьому, відповідач заперечуючи проти вказаної заборгованості не надає суду належних доказів, що вона у встановленому чинним законодавством порядку відмовилася від послуг, які надавались їй позивачем. Разом з тим, відповідач не заперечує, що нею не в повній мірі сплачувались житлово-комунальні послуги, надані позивачем.

Посилання відповідача на те, що нарахування за опалення не обґрунтованими, оскільки в квартирі не підключена ні одна батарея, суд не бере до уваги, оскільки із долучених позивачем розрахунків до рахунку на сплату комунальних послуг та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу не нараховувалась плата за опалення.

Щодо твердження відповідача про неможливість сплати послуг через скрутне матеріальне становище, то суд зазначає, що вказане не є підставою для звільнення споживача від сплати житлово-комунальних послуг та не може бути доказом у справі.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах заборгованість відповідача перед позивачем за надані житлово-комунальні послуги за період із лютого 2020 року по грудень 2021 року у розмірі 82 799, 02 грн є обґрунтованою, а обов`язок відповідача оплачувати дані послуги випливає з вимог закону.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних від неповернутої суми та інфляційної складової боргу, суд зазначає наступне.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються в тому числі на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Доказів виконання зобов`язання відповідачем перед позивачем матеріали справи не містять.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12.

У частині 2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Тобто базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 року у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 року у справі №924/312/18, а також постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 року у справі №905/600/18.

Так, оскільки судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем у загальному розмірі 82 799, 02 грн виникла за період із лютого 2020 року по грудень 2021 року, то розрахунок інфляційної складової боргу та 3 % річних не є вірним, та не береться судом до уваги.

Суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок інфляційної складової боргу та 3 % річних з урахуванням наданих позивачем сум боргу за період із лютого 2020 року по грудень 2021 року за кожен місяць.

Сума інфляційної складової та 3 % річних розраховується станом на момент виникнення боргу та до дати звернення позивача до суду із вказаним позовом, а саме до 09.05.2023 року.

Так, станом на лютий 2020 року сума боргу становила 3 667, 95 грн, період виникнення заборгованості 31.03.2020 року - 09.05.2023 року.

Розрахунок здійснюється за формулою: ІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

З врахування, вище формул судом було здійснено розрахунок інфляційної складової боргу та 3 % річних, відповідно до якого інфляційна складова боргу за весь період заборгованості становить 33 559, 86 грн, 3 % річних - 5 485, 80 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір в розмірі 2 447, 79 грн (91, 20 % від 2 684, 00 грн) підлягає стягненню із відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 322, 509, 526, 610, 611, 612, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 1, 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» заборгованість за надані послуги з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг за період із лютого 2020 року по грудень 2021 року у розмірі 82 799, 02 грн - основної заборгованості, 33 559, 86 грн - інфляційної складової боргу, 5 485, 80 грн - 3 % річних.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» судовий збір у розмірі 2 447, 79 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС», адреса: вул. Андрія Верхоляда (Михайла Драгомирова), 16, прим. 270, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 33303255.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Г.О. Матійчук