Вирок № 117973088, 28.03.2024, Оболонський районний суд міста Києва

Оболонський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2є, 4212, (044) 418-73-60

Справа № 756/12580/23

Провадження № 1-кп/756/824/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представників потерпілої: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023100050002853 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхнє Лисичанського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працевлаштованого консультантом ТОВ «Єдиний Енергостандарт», пенсіонера по інвалідності, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2023 р. приблизно о 21.35 год., за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 6-А, ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки BMW X4 д.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Богатирській зі сторони міста Вишгород, в напрямку вулиці Полярної у місті Києві, в крайній лівій смузі руху, з перевищенням швидкості, а саме зі швидкістю 84,1-105,08 км/год, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину вул. Богатирської по нерегульованому пішохідному переходу, з права на ліво відносно руху автомобіля BMW X4 д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 спричинене середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме пояснив, що 07.08.2023 р. приблизно після 21.00 він керував автомобілем марки «BMW X4» д.н. НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 у загальному потоці машин зі швидкістю, вказаною в обвинувальному акті. Попереду був пішохідний перехід, автомобіль попереду прийняв вправо, а він прийняв ліворуч, а там була пішохід, і він вчинив наїзд на неї. Зазначив, що вину визнає, розкаюється. Цивільний позов визнає частково на суму моральної шкоди 50 000,00 грн., суму 47 000,00 грн. від добровільно сплатив потерпілій.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумнівну щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження всіх доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежившись наданими обвинуваченим показаннями, а також документами, які характеризують особу обвинуваченого та документами на підтвердження цивільного позову.

Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, що виявилось у визнанні обвинуваченим своєї вини, його позиції під час розгляду справи, добровільним частковим відшкодуванням шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Із наданих прокурором документів встановлено, що ОСОБА_4 є раніше не судимим, за місцем проживання негативних відомостей на нього не надано, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, є пенсіонером по інвалідності ІІ групи, займається волонтерською діяльністю. Обвинувачений у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває.

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 ст. 286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з призначенням передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний строк.

Також, у даному кримінальному провадженні потерпілою заявлений цивільний позов, з урахуванням збільшення позовних вимог:

- до цивільного відповідача ПрАТ «СК «УНІКА» про стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 100201,00 грн. та моральної шкоди 2192,00 грн., та

- до ОСОБА_4 про стягнення суми матеріальної шкоди - 339869,00 грн., моральної шкоди 121,5 мінімальних заробітних плат на момент ухвалення рішення; судові витрати стягнути з ОСОБА_4 в розмірі 47000,00 грн.

Так, в частині матеріальної шкоди, потерпілою вказано, що витрати на лікування та реабілітацію складають 186752,00 грн., з яких: медичні препарати за період лікування - 41125,00 грн., вартість поїздок до поліклініки на таксі - 2715,00 грн., втрачений дохід у виді неотриманої заробітної плати - 46894,50 грн., шкода, заподіяна мобільному телефону потерпілої - 9467,00 грн. і сукупно вказані витрати підлягають стягненню зі страхової компанії.

Також, за рекомендаціями лікарів були придбані реабілітаційні засоби на загальну суму 3896,00 грн.; курс масажів та ЛФК - 47300,00 грн.; комплекс медичних препаратів та вітамінів на період відновлення - 43716,00 грн.; послуги доглядальниці - 48000,00 грн., втрачений дохід у виді неотриманої заробітної плати - 196957,00 грн., витрати по оплаті психотерапії - 7700,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_4

Заявлена моральна шкода обґрунтована отриманими тілесними ушкодженнями, зміною звичного способу життя, моральними переживаннями, неможливістю вести активний спосіб життя.

В судовому засіданні, обвинувачений цивільний позов визнав частково на суму моральної шкоди 50 000,00 грн., з урахуваннях сплаченої ним раніше суми 47000,00 грн., представник цивільного відповідача АТ «СК «УНІКА» у відзиві зазначив про недоведеність позовних вимог належними доказами, та просив врахувати цю позицію.

Відповідно до статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом встановлено, що згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 213010604, цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу марки BMW X4 д.н. НОМЕР_1 , на момент кримінального правопорушення була застрахована ПрАТ «СК «УНІКА», страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю - 320 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену забезпеченим автомобілем, належним відповідачем в частині відшкодування матеріальної шкоди у межах страхового ліміту правильно визначено страхову компанію.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 13461, ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні з 07.08.2023 р. до 22.08.2023 р. з діагнозом: закритий уламковий перелом обох кісток лівої гомілки на межі с/3-н/3 зі зміщенням уламків; забійно-рвана рана правої молочної залози; поширене осадження шкірних покровів лівої гомілки та стопи. Проведена операція: закрита репозиція уламків, МОС лівої в/гомілкової кістки ітрамедулярним блокованим стержнем. Рекомендовано: ходьба за допомогою ходунців, перев`язки; детралекс 1 місяць, остеогенон 2-4 місяці, ЛФК, масаж.

На підтвердження суми витрат на лікування потерпілою були надані касові і товарні чеки, виписка з історії хвороби.

Серед проаналізованих судом фіскальних і товарних чеків, та виписки з історії хвороби, суд приймає як підтверджені: витрати на придбання модульної конструкції з титану для інтрамедулярного остеосинтезу гомілкової кістки за 17300,00 грн., препарати детралекс на суму 434,80 грн., остеогенон на загальну суму 3467,96 грн., милиці на суму 998,00 грн. Наведені витрати у загальному розмірі 22 200,76 грн. є обґрунтованими і підтверджені випискою з історії хвороби.

Проте, в іншій частині витрат суд зазначає, що з наданих розрахункових документів неможливо однозначно встановити, що перелічені у них медикаменти пов`язані саме з подією кримінального правопорушення, і призначались лікарем саме у придбаному обсязі. Так, наказом МОЗ України № 435 від 29.05.2013 року затверджено форму первинної облікової документації, і зокрема, форму листка лікарських призначень, який є основним обліковим документом, що призначається для реєстрації режиму перебування хворого в стаціонарі, призначеного йому дієтичного харчування, методів обстеження, медикаментозного лікування, фізіотерапевтичних та психотерапевтичних процедур.

Проте, жодних належних і достовірних доказів на підтвердження обсягу і кількості призначених в установленому порядку медичних препаратів, крім тих, які визнані судом обґрунтованими, потерпілою не надано.

Крім того, у наданих потерпілою чеках вказані також пігулки від болю у горлі, мінеральна вода, і доказів належності цих препаратів до цього кримінального провадження не надано. Так само, відсутні докази того, що вказані у фіскальних чеках перев`язочні матеріали стосуються лікування саме потерпілої у цьому кримінальному провадженні.

Також, не підлягають задоволенню: - вимоги про стягнення оплати за таксі, оскільки з наданих рахунків неможливо встановити, хто і куди пересувався; - вимоги про стягнення відшкодування вартості мобільного телефону, оскільки відсутні належні докази неможливості його ремонту та докази оцінки вартості такого ремонту; - курс масажів та ЛФК, оскільки не надано доказів щодо конкретного обсягу і виду рекомендованих лікарем масажів, та фактичного проходження курсу масажів і доказів сплати їх вартості; - витрати на оренду ходунків, оскільки з наданої розписки неможливо встановити вартість оренди, основний договір не надано, належних доказів оплати не надано.

Також, не підлягають задоволенню заявлені витрати на оплату психолога, оскільки відсутні докази медичних показань для відвідування психолога та у заявленому обсязі, а також не надано доказів наявності медичної кваліфікації у фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 .

В частині вимог про стягнення неотриманої заробітної плати в порядку ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд зазначає, що відповідно до листків непрацездатності, потерпіла знаходилась на лікуванні з 10.08.2023 р. по 09.11.2023 р., у лікарняних листах вказано, що вони або оплачені, або готові до оплати. Водночас, суду не надано доказів, яку суму коштів за цей період непрацездатності було оплачено потерпілій. Оскільки відшкодуванню підлягає різниця між доходом, який мав бути отриманий і фактично отриманим доходом у меншому розмірі, а доказів про суми фактично отриманих доходів за вказаний період не надано, в цій частині позов також слід відхилити за недоведеністю.

Також, суд відхиляє позов в частині послуг доглядальниці, оскільки заявлені витрати не підтверджені належними доказами про оплату, та відсутні відомості про необхідність цих витрат.

Таким чином, з цивільного відповідача ПрАТ «СК «УНІКА» на користь потерпілої підлягає стягненню сума матеріальної шкоди 22 200 грн. 76 коп., та відповідно 1110 грн. моральної шкоди.

Оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, позовні вимоги в іншій частині матеріальної шкоди суд вважає недоведеними.

Згідно з наданим представником потерпілого висновком експерта № 062 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 27.11.2023 р., ситуація, що склалась є психотравмуючою для ОСОБА_6 . За умов ситуації, яка досліджується по справі, спричинені страждання. Можливий грошовий еквівалент компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) становить 121,5 мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається рівнем розміру мінімальної заробітної плати, прийнятої в Україні на момент винесення рішення.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», 121,5 мінімальних заробітних плат складають 862650,00 грн.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.12.2022 р. у справі № 214/7462/20 зазначено, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Надаючи оцінку доводам позову в частині моральної шкоди, суд вважає, що безперечно у зв`язку з кримінальним правопорушенням та отриманими тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, зміною способу життя, неможливістю повноцінно пересуватись, потерпіла зазнала моральних страждань. При цьому, висновок експерта щодо визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим для суду, та містить висновок лише про ймовірний грошовий еквівалент моральної шкоди.

Тому, на підставі статей 23, 1167 ЦК України, виходячи з обставин цієї справи, а саме те, що обвинувачений здійснив наїзд на потерпілу на пішохідному переході, враховуючи характер отриманих травм, які пов`язані з тривалим обмеженням потерпілої у можливості вільно пересуватись, перенесену нею операцію і лікування, суд оцінює завдану моральну шкоду у загальному розмірі 150 000,00 грн., що на переконання суду є достатнім та співмірним обставинам правопорушення і його наслідкам. Водночас, з урахуванням фактично сплаченої обвинуваченим суми 47 000,00 грн. та суми 1100,00 грн., яка підлягає стягненню зі страхової компанії, слід стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в сумі 101 900,00 грн.

При вирішенні заявлених потерпілою судових витрат, пов`язаних із цивільних позовом, в розмірі 47 000,00 грн., які складаються з витрат на правничу допомогу 21 000,00 грн. та на проведення судової експертизи 26 000,00 грн., суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, та присуджує до стягнення судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог щодо кожного з відповідачів, тобто в сумі 5405,00 грн. - з відповідача ПрАТ «СК «УНІКА», та 1880,00 грн. - з відповідача ОСОБА_4

Клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлено.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 2672 грн. за судово-медичну експертизу, 2390,00 грн. за автотехнічну експертизу, 2390,00 грн. - за судову фототехнічну експертизу, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі ст. 174 КПК України, арешт з автомобіля BMW X4 д.н. НОМЕР_1 слід скасувати і повернути його власнику.

Питання про інші речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 7452 (сім тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 00 коп., з яких: 4780 грн. 00 коп. на рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України по 24060300 «Інші надходження» (МФО 899998); 2672 грн. 00 коп. на рахунок UA878201720314241002201048145, Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, код ЄДРПОУ 23698049.

Стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, Олени Теліги, 6 літ. В корп. 4) на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , суму відшкодування шкоди в загальному розмірі 23310 (двадцять три тисячі триста десять) грн. 76 коп., з яких: 22200,76 грн. - відшкодування матеріальної шкоди, 1110,00 грн. - відшкодування моральної шкоди

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 101 900 (сто одна тисяча дев`ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: м. Київ, Олени Теліги, 6 літ. В корп. 4) на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , судові витрати в розмірі 5405 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , судові витрати в розмірі 1880 грн. 00 коп.

Скасувати арешт з автомобіля BMW X4 д.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 17.08.2023 р.

Речові докази у справі:

- автомобіль марки BMW X4 д.н. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити у володінні ОСОБА_4 .

- диск із відеозаписами - залишити у матеріалах кримінального провадження у розпорядженні сторони обвинувачення.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1