Рішення № 117971672, 27.03.2024, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/586/24

провадження 2-а/527/15/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Левицької Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Львівській області, інспектора Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Цендровського Івана Михайловича,про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2024 рокупозивач звернувся до відповідачапро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 13.02.2024 року, близько 12:00 год, він рухаючись автомобілем марки VOLVO, р.н. НОМЕР_1 , в районі с. Баня Лисовицька на трасі Стрий-Чернівці був зупинений відповідачем - старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 . Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2024 року серії ЕНА № 1444708, за порушення п. 8.4 ПДР його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн. Вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки відповідач не оголосив, яка справа розглядається, не роз`яснив йому права та обов`язки, не заслухав осіб, які беруть участь у справі, не дослідив та не ознайомив з доказами по справі, не вирішив клопотання, тобто фактично розгляду справи, як того вимагає КУпАП не було. Також він не визнає порушення дорожнього знаку 3.41 КОНТРОЛЬ, оскільки його було встановлено з порушенням розміщення, а саме з порушенням п. 14.5.25, 14.5.33, 14.2.9 ДСТУ 4100:2021. Крім того, не було попереджувального знаку 3,29.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд постанову інспектора Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Цендровського Івана Михайловича, серії ЕНА № 1444708 від 15.02.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу скасувати.

В судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину своєї неявки, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд розглядає справу відповідно положень ст.205та ст.286 КАС України.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом на підставі поданих заяв по суті справи, наданих письмових доказів встановлені наступні факти та обставини.

15.02.2024 року інспектором Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Цендровського Івана Михайловичавинесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1444708, відповідно до якої ОСОБА_1 , 15.02.2024 року об 11:42 год керуючи транспортним засобом VOLVO, р.н. НОМЕР_1 , в с. Баня Лисовицька, дорога Н10 Стрий-Чернівці, порушив вимогу дорожнього знаку 3.41 КОНТРОЛЬ, чим порушив п. 8.4. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Вимогами статті 245КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З положень ст.247КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Згідно до ст.278КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст.252КУпАП дослідити докази, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП, та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).

Статтею 72КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч вимогам ст.77,78 КАС Українивідповідачем у даній справі суду не надано взагалі доказів на підтвердження вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, зокрема у матеріалах справи відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення, покази свідків або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Крім того, відповідач будучи належним чином повідомленим про місце та час проведення судового розгляду, своїм правом на подання відзиву на позов не надав.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у оскаржуваній постанові та не підтверджується жодними іншими належними доказами. Тобто, суд констатує, що відповідач не надав суду жодних доказів щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, відсутність фото - відеофіксації події, відсутність пояснень свідків, відсутність інших доказів не дає суду можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23.12.2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак, відсутні докази вчинення позивачем інкримінованих правопорушень та, відповідно, особа має вважатися невинуватою.

Згідно п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.5, 6, 8, 9, 10, 14,139,205, 229, 241, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 15 лютого 2024 року серія ЕНА№1444708, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122КУпАП - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Львівській області (місцезнаходження: 79000, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833), інспектор Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Цендровський Іван Михайлович (місцезнаходження: 79000, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3).

Суддя Т. В. Левицька