Ухвала суду № 117969687, 27.03.2024, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/711/23

У Х В А Л А

27 березня 2024 року м.Борщів

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення сплаченого судового збору у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що при подачі позову ним було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн на розрахунковий рахунок UA988999980313171206000019707, банк отримувача ГУК у Тернопільській області, ЄДРПОУ 37977599. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» просить розглянути питання та винести ухвалу про повернення йому суми судового збору, у зв`язку з наявністю у нього пільги по сплаті судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», як в учасника бойових дій.

Вивчивши матеріали цивільної справи №594/711/23, суд встановив наступні факти.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовлено. Вирішено питання судових витрат, а саме судові витрати по справі покладено на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Рішення суду набрало законної сили 26 жовтня 2023 року.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, з платіжного документа від 29 травня 2023 року про проведення операції через мобільний банкінг АТ «Ощадбанк» (Тернопільська філія) ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовною заявою було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн на розрахунковий рахунок UA988999980313171206000019707, банк отримувача ГУК у Тернопільській області, ЄДРПОУ 37977599.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Визначені у законі підстави для повернення судового збору є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду та розглянута судом, за результатами розгляду ухвалено судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, вирішено питання судових витрат, а саме судові витрати по справі покладено на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

У відповідності до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Оскільки рішення суду набрало законної сили, правових підстав для повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду немає.

Окрім того, доводи ОСОБА_1 , що при пред`явлені позову він був звільнений від сплати судового збору у повному обсязі, є безпідставними.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір"передбачено пільги щодо сплати судового збору. Відповідно до пункту 13 частини 1ст. 5 Закону України " Про судовий збір", учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Водночас ця норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".Статтею 22 цього Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений устатті 12 цього Закону.

Отже, аналіз пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону "Про судовий збір"в сукупності з частиною другоюстатті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Але статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

У постанові від 12 лютого 2020 року (справа №545/1149/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір"суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VIвикладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір"необхідно враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Предметом позовуу даній справі єзменшення розміру аліментівна утримання дитини.

Оскільки ОСОБА_1 у межах цієї справи не заявлено позовних вимог, пов`язаних з порушенням його прав,а тому він не звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону.

Враховуючи, що судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, підстави для ухвалення повторного рішення суду по даному питанню відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про повернення судового збору є необґрунтованою тане підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 133, 141, 260, 353 ЦПК України,ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментівзалишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала суду набираєзаконної силинегайно післяїї підписаннясуддею таможе бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня повного складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повна ухвала складена 27 березня 2024 року.

Головуючий: