Рішення № 11796707, 13.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.10 Справа № 3/18/10

Суддя

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, м. Запоріжжя

до відповідача: “Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу в сумі 96 682,06 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретері Василенко В.В.

Представники:

від позивача: Рушинець А.О., юрисконсульт, довіреність № 11805 від 23.12.2009р.

від відповідача: не з’явився

КП “Водоканал” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до “Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя” про стягнення боргу в сумі 96 682,06 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 981/2 від 04.01.2006р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України ст. 2, 5 ГПК України та умовами договору № 981/2.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/18/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 13.10.2010р. об 11 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 13.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15.10.2010р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявив.

В судовому засіданні 13.10.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги зазначені у позові № 6807 від 08.09.2010р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 981/2 від 04.01.2006р. у сумі 96 682,06 грн. та судові витрати.

Також позивач надав акт звірки взаємних розрахунків від 30.09.2010р., який підписаний представниками обох сторін. Згідно вказаному акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем складає 96 682, 06 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі № 3/18/10 від 20.09.2010р., направлена відповідачу рекомендованим, листом вручена 24.09.2010р. за довіреністю уповноваженій Петраковській, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п. 3.6 Роз’яснення Вищого господарського суду України № 02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

КП “Водоканал” (Водоканал) та “Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя” (абонент) було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 981/2 від 04.01.2006р., за яким Водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також прийом стічних вод по майданчикам вул. Жовтнева, 4 –КЕВ та вул. Анголенко, 2 –Військова прокуратура. (п. 1.1 Договору).

Згідно Розділу 2. Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.

В період з квітня 2010р. по липень 2010р. позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами від 19.04.2010р. по 23.07.2010р. на загальну суму 134 797,84 грн. (копії даних актів залучено до справи).

Відповідно до п. 3.2.1 договору № 981/2 від 04.01.2006р. абонент зобов’язується своєчасно сплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно п. 5.1 договору № 981/2 від 04.01.2006р. абонент зобов’язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу у сумі вказаній в акті.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги у сумі 38 115,78 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії залучено до справи). В результаті заборгованість відповідача перед позивачем складає 96 682,06 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 981/2 від 04.01.2006р.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку абонент зобов’язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок водоканалу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 981/2 від 04.01.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання “Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя” грошових зобов’язань за договором № 981/2 від 04.01.2006р., вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 96 682,06 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з “Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, р/р 35215003002835 в УДІ Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 07809992) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, р/р 26002045720001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03327121) 96 682 (дев’яносто шість тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 06 коп. основного боргу, 966 (дев’ятсот шістдесят шість) грн. 82 коп. витрат на держмито та 236 (триста дванадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 15.10.2010р.