Ухвала суду № 11796643, 13.10.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-8469/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бондаря В.Я.,

при секретарі Подорожній О.С.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про зобовязання визнати та призначити загальну суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про зобовязання визнати та призначити загальну суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною 19.04.2010р.

Ухвалою від 27.04.2010р. провадження за справою було відкрито та справа була призначена до розгляду в судовому засіданні.

На час подання позивачем позову, діяли положення п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України ( що була викладена в такій редакції згідно із Законом України від 18.02.2010 р. N 1691-VI), згідно якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них. Разом з тим, Верховний Суд України звертався з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень вищевказаного закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010р. №1691-VІ.

Так, згідно даних, опублікованих 14.09.2010р. на офіційному сайті Конституційного судуУкраїни( www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list;jsessionid=FF922076FE6395B2EA29F25FDBD1D090?currDir=121451 ), 09 вересня 2010 року Конституційним Судом України по справі № 1-40/2010 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ прийняте рішення, яким п. 2 ч.1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та виключений пункт 2 розділу І вказаного закону, яким п. 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України виключений.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Такми чином, на даний час, згідно ст.15 ЦПК України, суди загальної юрисдикції не мають компетенції розглядати справи з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, оскільки розгляд такої категорії справ залишилась в компетенції адміністративних судів, згідно ст.18 КАС України.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження за цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про зобовязання визнати та призначити загальну суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною підлягає закриттю, що не позбавляє позивача звернутись до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства, передбаченому ст.17 КАС України.

Крім того, як вбачається з квитанції №3223989 від 19.04.2010р. , позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3,40 гривень. Згідно квитанції №4419.497.1 від 29.04.2010р., позивачем була сплачена грошова сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.

Разом з тим, згідно п.5 ч.1 ст. 83 ЦПК України, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження по справі. У відповідності до п.4 ч.2 цієї ж статті, сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження по справі з підстав, визначених пунктом 1 ст.205 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного, а також того, що провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про зобовязання визнати та призначити загальну суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд вважає, що сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п п.4,5 ч.1 ст. 83 , п.1 ч. 1 ст.205, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про зобовязання визнати та призначити загальну суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною - закрити.

Роз’яснити позивачу його право на звернення до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства, передбаченому ст.17 КАС України.

Повернути позивачу сплачену суму судового збору в розмірі 3,40 гривень,  списавши цю суму з р/р 31412537700008 ГУДКУ в Одеській області,  код отримувача 23862106,  МФО 828011, на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Повернути позивачу сплачену суму витрат на інформаційне-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень,  списавши цю суму з р/р 31412537700008 ГУДКУ в Одеській області,  код отримувача 23862106,  МФО 828011, на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя