Рішення № 11796255, 04.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.10 Справа № 24/62/10

Суддя

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс, ЛТД” (69006, м. Запоріжжя, вул. Константина Великого, 2)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Придніпровська залізниця” (49600, МСП, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

про виселення та стягнення суми 90001,91грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

Від позивача – Петрякова А.В. (дов. № 01/160 від 26.07.2010р.);

Від відповідача –в судове засідання 04.08.2010 р. не прибув.

Від третьої особи – в судове засідання 04.08.2010 р. не прибув.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету Жовтневого району неустойки в сумі 90001,91 грн. та виселення відповідача з державного нерухомого майна –вбудованих в перший поверх залізничного вокзалу Запоріжжя-2 нежитлових приміщень площею 204,58 кв.м. та другого поверху площею 43,22 кв.м, загальною площею по внутрішньому обміру 247,80 кв. м. відповідно до плану першого та другого поверху будинку вокзалу Запоріжжя-2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. К.Великого, 2, та про повернення його, на підставі акту приймання-передачі, Запорізькому будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню державного підприємства “Придніпровська залізниця”.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/62/10, судове засідання призначено на 24.02.2010р. Ухвалою господарського суду від 24.02.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.03.2010р. Ухвалою суду від 19.03.2010р. у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 24/62/10, призначений на 22.03.2010р. перенесено на 26.03.2010р. Ухвалою суду від 26.03.2010р. в порядку ст. 79 ГПК України провадження у справі № 24/62/10 зупинено до вирішення по суті господарським судом Запорізької області спору у справі № 17/100д/10 та набрання рішенням по цій справі законної сили. Ухвалою суду від 19.07.2010р. в прядку ст. 79 ГПК України провадження у справі № 24/62/10 поновлено з 04.08.2010р., судове засідання призначено на 04.08.2010р.

04.08.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити на підставі ст. 785 ЦК України ст.ст. 17, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п.п. 2. 5, 5.13, 9.3, 10.1, 10.5, 10.6 договору оренди державного нерухомого майна № 2208/д від 29.12.2006р.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, зокрема, про наступне. По-перше, позивач не надав доказів направлення письмового попередження відповідачу про припинення договору у встановлений законом строк, а отже твердження позивача, що дія договору нібито припинилася 21.12.2008р. є безпідставним. По-друге, вважає, що у позивача не було жодних обґрунтованих підстав для надсилання відповідачу листа від 19.01.2009р. за вих. № 11-13-00266 про припинення дії договору у зв’язку з наступним. У листі про припинення договору позивач посилався лише на одну підстав для припинення дії договору –ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, згідно з якою, передача в оренду державного та комунального майна у 2009р. здійснюється виключно на конкурсних засадах. Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду держмайна”, ч. 4 ст. 284 ГКУ, ст. 764 ЦКУ у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. У рішенні ж Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-пр/2008 зроблено висновок, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів. Він не повинен регулювати відносити в інших сферах суспільного життя. Конституція не надає закону про держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Крім того, норми ст. 17 Закону про оренду держмайна є спеціальними, тому при вирішенні питання щодо продовження строку дії договору оренди комунального чи державного майна, необхідно керуватися насамперед законом про оренду держмайна, згідно якого, за конкурсом передаються в оренду тільки цілісні майнові комплекси. До того ж, ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не забороняє пролонгацію вже діючих договорів оренди, а також не зобов’язує орендодавця та/або балансоутримувача направляти орендарям повідомлення про припинення договірних відносин після закінчення строку дії договору оренди. Враховуючи викладене, у позивача не було жодних підстав для надсилання відповідачу листа від 19.01.2009р. за вих. № 11-13-00266 про припинення дії договору. Просить у позові відмовити.

Також, у додаткових запереченнях на позову заяву, що надійшли до суду 03.08.2010р. відповідач, в т.ч., вказав, що позивач в порушення ст. 258 ЦКУ звернувся з позовною вимогою про стягнення неустойки після спливу річного терміну, що є підставою для відмови у позові.

Третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та зазначає про необхідність зобов’язати ТОВ “Альянс, ЛТД” повернути ВСП “Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління” Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області, орендоване майно.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2006 року між регіональним відділення ФДМУ по Запорізькій області (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс, ЛТД” (орендар, відповідач у справі) був укладений договір оренди № 2208/д державного нерухомого майна, а саме: вбудовані в перший поверх залізничного вокзалу Запоріжжя-2 нежитлові приміщення площею 204,58 кв. м. та другий поверх площею 43,22 кв. м, загальною площею по внутрішньому обміру 247,80 кв. м. відповідно до плану першого та другого поверху будинку вокзалу Запоріжжя - 2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. К.Великого, 2 що перебуває на балансі Запорізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління державного підприємства “Придніпровська залізниця”.

Згідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п.10.6 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувачу, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно до п.10.5 договору він припиняє свою дію у разі закінчення строку на який він був укладений.

Строк дії договору, у відповідності до п.10.1 договору, з 29.12.2006р. по 25.12.2007р.

У відповідності до п.10.6 договору, строк дії договору було продовжено до 21.12.2008р.

19.01.2009 орендодавець направив на юридичну адресу орендаря лист № 11-13-00266 щодо припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна по акту приймання - передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, орендар приміщення не повернув, акт приймання - передачі не надав.

У відповідності до п.2.5 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта прийому - передачі та його погодження орендарем з балансоутримувачем. Обов'язок по складанню акта прийому - передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Згідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За період з 22.12.2008 по 25.01.2010 орендарю нарахована неустойка у розмірі 103863,25 грн.

Орендарем проведена часткова оплата на суму 13861,34 грн., а саме: 21.01.09 -861,34 грн., 16.07.09 - 13000,00 грн.

Отже, сума неустойки, яка підлягає оплаті становить 90001,91 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності за вимогою про стягнення неустойки спростовується наведеним вище.

Крім того, суд звертає увагу на те, що неустойка, яка визначена ст. 785 ЦК України, являє собою особливий вид неустойки, який встановлений нормами матеріального права, і за своєю правовою природою не є ані штрафом, ані пенею до якої відповідно до ст. 258 ЦК України застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс, ЛТД” (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого,2, код ЄДРПОУ 19280611) на користь державного бюджету Жовтневого району (р/р 31114094700003 МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, банк одержувача УДК у Запорізькій області, одержувач - Державний бюджет Жовтневого району, 22080300) суму 90001 грн. 91 коп. неустойки.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “Альянс, ЛТД” з державного нерухомого майна - вбудованих в перший поверх залізничного вокзалу Запоріжжя-2 нежитлових приміщень площею 204,58 кв. м та другого поверху площею 43,22 кв. м, загальною площею по внутрішньому обміру 247,80 кв. м відповідно до плану першого та другого поверху будинку вокзалу Запоріжжя - 2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. К.Великого, 2, та на підставі акту приймання - передачі повернути його Запорізькому будівельно - монтажному експлуатаційному управлінню Державного підприємства “Придніпровська залізниця”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс, ЛТД” (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого,2, код ЄДРПОУ 19280611) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 985 грн. 02 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс, ЛТД” (69002, м. Запоріжжя, вул. Костянтина Великого,2, код ЄДРПОУ 19280611) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі “16”.08.2010 р.