Рішення № 11796172, 07.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.10 Справа № 14/57/09-1/100/09-15/152/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод” (юридична адреса: 14021 м. Чернігів, вул. І. Франка, 1-А; фактична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А, корп. В, оф. 308)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” (72300, м. Мелітополь, Запорізької області, вул. Кірова, 175)

про стягнення заборгованості у розмірі 41215,33 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Філіппенков А.М., представник довіреність №12/Д від 21.04.2010р.

від відповідача: Слятіна Д.О., представник довіреність б/н від 05.02.2010р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод”, м. Чернігів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія”, м. Мелітополь Запорізької області про стягнення заборгованості у розмірі 41215,33 грн.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області О.І. Немченко № 364 від 12.05.2010р., у зв’язку із скасуванням постановою Вищого господарського суду України постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 10.12.2009р. та рішення господарського суду Запорізької області від 21.09.2009р. у справі № 14/57/09-1/100/09, передано на новий розгляд судді Горохову І.С. справу № 14/57/09-1/100/09

Ухвалою господарського суду від 17.05.2010р. справа №14/57/09-1/100/09 прийнята до провадження з привласненням №14/57/09-1/100/09-15/152/10 та призначено судове засідання на 07.06.2010р. Розгляд справи відкладався. В засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні від 07.07.2010р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Первісно позивачем заявлялись позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 21250 грн., 3% річних в розмірі 739,73 грн., втрати від інфляційних процесів –2656,25 грн., пеня –5839,05 грн., всього 40485,03 грн.

В подальшому позивачем було збільшено розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму основного боргу –31250 грн., 3% річних -2034,24 грн., втрати від інфляційних процесів –7843,75 грн., пеню –3691,34 грн., всього –45379,86 грн.

В судовому засіданні 05.07.2010р. позивачем надано заяву про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 31250 грн. за отриманий товар за рахунком –фактурою №POL00000000124 від 01.04.2008р., видатковою накладною № POL00000000114 від 01.04.2008р., довіреністю серії ЯОЧ №425452 від 31.03.2008р., а також 3% річних –2121,58 грн., втрати від інфляційних процесів –7843,75 грн., всього 41215,33 грн.

Фактично вказана заява є заявою позивача про зміну підстав позову, яка відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Під звукозапис позивачем підтверджено про зміну підстав позову.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням наданої заяви про зміну підстав позову в обґрунтування яких зазначив наступне: враховуючи те, що в рахунку –фактурі №POL00000000124 від 01.04.2008р., видатковій накладній №POL00000000114 від 01.04.2008р., довіреності серії ЯОЧ №425452 від 31.03.2008р. відсутні посилання на договір купівлі-продажу №31/03/08-1 від 31.03.2008р., що свідчило б про отримання відповідачем товару на суму 45200 грн. –20 тон кормових дріжджів саме за договором купівлі-продажу, а також з урахуванням позиції Вищого господарського суду України викладеній в постанові від 22.02.2010р. у справі №14/57/09-1/100/09 просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар враховуючи вчинений між сторонами право чин. Відповідачем взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару виконані не в повному обсязі. Просить стягнути суму основного боргу в розмірі 21250 грн., а також 3% річних –2121,58 грн. втрати від інфляційних процесів –7843,75 грн.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що предметом даного позову був, і на думку відповідача залишається договір купівлі-продажу дріжджів кормових, який залишається як підстава для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу та є підставою для доказування вини відповідача щодо не виконання умов договору і як наслідок стягнення грошових коштів за договором.

Норми чинного ГПК України не передбачають подання заяв про уточнення позовних вимог, так саме як норми чинного ГПК України не містять саме поняття –уточнення позовних вимог.

Заява позивача за своєю суттю –є заявою про зменшення позовних вимог, решта фактів викладених в Заяві є фактичним дублюванням первісної позовної заяви позивача, які у свою чергу жодним чином не змінюють ані предмет позову, ані підставу позовних вимог.

Також зазначив, що протягом 2007 –2008 р. р. між позивачем та відповідачем існували договірні відносини щодо купівлі –продажу дріжджів кормових які оформлювалися практично щотижня виключно письмовими договорами, тобто, будь-яких інших форм укладення угод на поставу дріжджів між позивачем та відповідачем не існувало і не існує.

За таких обставин, відповідач виключає можливість існування будь-яких документів –рахунків фактур, видаткових накладних, тощо які б могли існувати у відносинах між позивачем та відповідачем поза договорів купівлі –продажу дріжджів кормових, оформлених між позивачем та відповідачем в простій письмовій формі, яким в даному випадку по цій справі є договір.

Підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних відсутні без встановлення вини, яка в даному випадку, на думку відповідача, відсутня.

Вважає, вимоги позивача недоведеними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Просить в позові відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

31.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліський виробничо –експериментальний завод»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № 31/03/08-1, надалі (Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець, зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар на таких умовах: дріжджі кормові кількістю 20 тон, на загальну суму 45200,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору, покупець сплачує продавцеві 100% вартості товару в безготівковій формі протягом п’яти днів з дати поставки товару.

Поставка товару здійснюється продавцем автомобільним транспортом. Продавець зобов’язаний поставити товар до цеху покупця на адресу: м. Мелітополь, вул. Кирова, 175 (п. 3.1. Договору).

Прийом по кількості і якості здійснюється покупцем в момент поставки товару (3.4. Договору).

Відповідно до п. 7.2. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання обов’язків сторонами.

Позивачем було поставлено на адресу відповідача товар дріжджі кормові –20 тон на суму 45200 грн., який відповідачем отримано про що свідчать наступні документи: рахунок-фактура № POL00000000124 від 01.04.2008 р. зі строком платежу до 15.04.2008р.; видаткова накладна №POL00000000114 від 01.04.2008р.; довіреність серії ЯОЧ №425452 від 31.03.2008р. отримував Белинський Г.А.

Як вбачається з наданих позивачем витягів щодо руху коштів на рахунку в банку, 14.04.2008 р. відповідачем за виставленим рахунком було здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 13950,00 грн.

Неоплаченим за рахунком №POL00000000124 від 01.04.2008 р. залишився товар в сумі 31250,00 грн. Доказів оплати якого відповідачем не надано.

Як свідчить видаткова накладна №POL00000000114 від 01.04.2008р. в ній зазначено –замовлення –рахунок –фактура №POL00000000124 від 01.04.2008 р., умова продажу - попередня оплата. В рахунку - фактурі №POL00000000124 від 01.04.2008 р. зазначено –рахунок дійсний до сплати до 15.04.2008р.

В податковій накладній від 01.04.2008р. №117 наданій позивачем та ТОВ «Агропромислова компанія»умови поставки товару зазначено –рахунок №POL00000000124 від 01.04.2008 р., форма розрахунків –оплата з розрахункового рахунку.

В наданих до матеріалів справи документах рахунку –фактурі, видатковій накладній та податковій накладній відсутні посилання на договір №31/03/08-1 від 31.03.2008р. Згідно із банківською випискою оплата відповідачем за отриманий товар також здійснювалась з посиланням на призначення платежу –«Сплата за кормові дріжджі рахунок №124 від 01.04.2008р.»

Також, як вже зазначалось, в п. 2.1 договору від 31.03.2008р. №31/03/08-1 сторони передбачили, що покупець сплачує продавцеві 100% вартості товару в безготівковій формі протягом п’яти днів з дати поставки товару, а в видатковій накладній №POL00000000114 від 01.04.2008р. умовою продажу вказана –попередня оплата.

Тим самим встановити, а також стверджувати про те, що поставка товару яка відбулась за рахунком-фактурою №POL00000000124 від 01.04.2008р., видатковою накладною №POL00000000114 від 01.04.2008р., довіреність серії ЯОЧ №425452 від 31.03.2008р. саме на виконання умов договору №31/03/08-1 або якогось іншого договору з яким є неможливим.

За будь-яких обставин, факт отримання відповідачем товару –20 тон кормових дріжджів відповідачем не оскаржується та не спростовується.

Разом з тим, враховуючи всі обставини справи та надані сторонами документи бухгалтерської звітності та податкову накладну суд вважає, що між сторонами відбувся право чин.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, ст. 205 Цивільного кодексу України.

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом на встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між позивачем та відповідачем склались господарські зобов’язання з купівлі-продажу товару –20 тон дріжджів кормових на загальну вартість 45200 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити з нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, в даному випадку в рахунку-фактурі №POL00000000124 від 01.04.2008р. –45200 грн. за 20 тон дріжджів кормових.

Згідно із ст. 663 Цивільного кодексу України, строк виконання продавцем обов’язку передати товар покупцеві встановлюється у договорі, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідачем товар отримано 01.04.2008р. - про що свідчать видаткова накладна №POL00000000114 від 01.04.2008р. та довіреність серії ЯОЧ №425452 від 31.03.2008р.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В рахунку-фактурі №POL00000000124 від 01.04.2008р. зазначено строк оплати - рахунок дійсний до сплати до 15.04.2008р. тобто відповідач повинен був оплатити отриманий товар у строк до 15.04.2008р. чого в повному обсязі здійснено не було.

Вчинення правочину між сторонами також підтверджується частковим виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань з оплати отриманого товару.

На день вирішення спору в суді залишок неоплачених коштів за отриманий товар становить 31250 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити пну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в розмірі 31250 грн. обґрунтованими, доведеними належними та допустимими засобами доказування, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем з урахуванням вимог ст.. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, нараховано відповідачу за користування чужими котами 3% річних в розмірі 2121,58 грн. за період з 01.04.2008р. по 05.07.2010р. та суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 7843,75 грн. за період з травня 2008р. по травень 2010р.

Суд вважає, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню внаслідок невірності розрахунку, а саме в сумі 2081,22 грн. за період з 15.04.2008р. по 05.07.2010р., а щодо втрат від інфляційних процесів підлягає задоволенню в розмірі заявленому позивачем.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги заявлені позивачем є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог є безпідставними в силу викладеного.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

Вирішив:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»(72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова буд. 175, код ЄДРПОУ 31914947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський виробничо-експериментальний завод»(юридична адреса: 14021, м. Чернігів, вул. Франка І., 1А, код ЄДРПОУ 33336034, фактична адреса: 14020, м. Чернігів, вул. Малиновського 32-А) заборгованість за отриманий товар в розмірі 31 250 грн., втрати від інфляції грошових коштів в розмірі 7843,75 грн., 3% річних в розмірі 2081,22 грн., судові витрати в розмірі 529,63 грн. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 09.07.2010р.