Ухвала суду № 117959733, 28.03.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5717/24

Провадження № 2-а/344/90/24

У Х В А Л А

28 березня 2024 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі судді Мелещенко Л.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції за представництвом Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Повх Ігор Дмитрович звернувся до суду з позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції за представництвом Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2024 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених устаттях 36-38цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частинами першою-другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики визначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу, і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України»), важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Враховуючи викладене, а також те, що 22 грудня 2023 року ОСОБА_1 була надана рекомендація Вищій кваліфікаційний комісії суддів України щодо кандидатки на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_2 ,з метою недопущення сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Мелещенко Л.В. під час розгляду даної справи, вважаю вказану обставину, як наявність інших обставин, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливлює подальший розгляд даної адміністративної справи, у зв`язку з чим заявляю самовідвід.

З метою забезпечення повного, об`єктивного, неупередженого розгляду і вирішення справи, суд приходить до висновку, що заява головуючого судді Мелещенко Людмили Василіївни про самовідвід є вмотивованою, а відтак підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву головуючого судді Мелещенко Людмили Василіївни про самовідвід в адміністративній справі № 344/5717/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції за представництвом Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі.

Передати адміністративну справу № 344/5717/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції за представництвом Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі для визначення іншого складу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, згідно з вимогами статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Мелещенко Л.В.