Рішення № 117958461, 28.03.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/60/24

Провадження № 2/210/562/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 березня 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, в порядку ч.2 ст.247ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» в особі директора Макєєва В.М. звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що 29.12.2021 року міжТовариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2752625. 26 липня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» передала право вимоги за договором №2752625 від 29.12.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» у порядку прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №27072023 від 26 липня 2023 року. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передав позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10.10.2023 року.

Посилаючись наненалежне виконання ОСОБА_1 своїх грошовихзобов`язань,позивач просивстягнути звідповідача заборгованістьза договоромкредиту,яка складає65312,00 грн., а також відшкодувати понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2024 року, вказана справа надійшла до провадження суддя Вікторович Н.Ю.

Ухвалою суду від 17 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлялася належним чином про перебування в провадженні суду даної цивільної справи, шляхом направлення ухвали суду від 17 січня 2024 року про відкриття провадження, яка не отримана відповідачем та повернулась на адресу суду 26 березня 2024 року з поштового відділення з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Відзиву на адресу суду ОСОБА_1 не подано.

Відповідачвважається належним чином повідомленою про розгляд справи відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"при розгляді справи, ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами,утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно дост. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 29 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №2752625 про надання коштів на умовах споживчого кредиту,відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні н умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обв`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів за сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процента ставка становить 1,99 % в день, знижена процента ставка становить 0,50% в день. Орієнтовна реальна процента ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 8346,09 % річних, орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою 65312,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 61252,40 грн. (а.с. 10-13)

29 грудня 2021 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту. (а.с. 14)

Відповідно до Листа вих. №2643_230818143039 від 18-08-2023 за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» яким повідомлено ТОВ «Лінеура України», що між вказаними підприємства укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, відповідно до зазначеного договору було успішно переказано кошти на платіжну карту клієнта: 29-12-2021 19:10:28 на суму 8000,00 грн. на карту НОМЕР_1 . (а.с.15)

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року судом було задоволено клопотання позивача та витребувано від Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію по рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , розширену виписку із зазначенням контрагентів за період з 29.12.2021 року по 01.01.2022 року включно. (а.с. 29)

Відповідно до наданої на виконання ухвали суду інформації АТ «КБ «ПриватБанк» по рахунку НОМЕР_2 , 29.12.2021 року на вказану карту надходили кошти в розмірі 8000,00 грн. з описанням транзакції «Зарахування переказу на карту». (а.с. 33)

26 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» укладено Договір факторингу №27072023 у відповідності до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «УМ Факторинг» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «УМ Факторинг» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 та Договору факторингу №27072023 від 26 липня 2023 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2752625 від 29.12.2021 року. Відповідно до п. 3 вказаного Реєстру, фінансування, тобто належне до сплати Клієнту за цим Реєстром прав вимоги та визначено згідно пункту 3.1 Договору, складає 137203,64 грн. (а.с. 8)

Відповідно до Платіжної інструкції №302 від 24.08.2023 року, ТОВ «УМ Факторинг» сплатив на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» 137203,64 грн., з призначенням платежу; згідно договору факторингу №1 від 20 липня 2023 року та реєстру прав вимоги №1 від 20 липня 2023 року. (а.с. 11)

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до п.5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Ст.ст.7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Ч.6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний кредитний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

У нижньому рядку Кредитного договору наявний рядок «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором №…. » (а.с.10зв.).

Таким чином, без здійснення вказаних дій кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі сторін.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 (пр. № 61-2902св21), від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» кредитного договору від 29.12.2021 р. із дотриманням вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, у зазначеному Кредитному договорі сторони погодили суму договору у розмірі 8000 грн., строк кредиту - 360 днів, стандартну процентну ставку за користування позикою (п.1.2, 1.3, 1.4 договору).

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі).

У позовній заяві позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 65312,00 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 57312,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до приписів ч.1ст.76ЦПКУкраїнидоказамиєбудь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 р. по справі № 367/4970/13-ц, пр. № 61-19992 св заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

В процесі розгляду справи відповідач не надала доказів на спростування розрахунку позивача.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не подала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю"УМФакторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором №2752625 від 29 грудня 2021 року в розмірі 65312 грн., з них: 8000,00 грн. сума заборгованості з основною сумою боргу; 57 312 грн. сума заборгованості за процентами.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом відповідно до платіжного доручення №619 від 18.12.2023 року в сумі 2684,00 грн. (а.с.22).

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі № 61-3416св18.

У рішення Верховного суду від 17.09.2019 року у справі №810/2806/18 «Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16»

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, а саме у рішенні Верховного суду від 04.02.2020 року у справі №1.380.2019.001036 зазначено наступну позицію Верховного суду «Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Верховного суду від 26.06.2019 року у справі №200/14113/18-а «При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємна даних послуг, ціни позову та (або) значенню справи.»

Згідно з практикою Європейськогосуду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

18 вересня 2023 року між ПозивачемТОВ «УМ Факторинг» та адвокатами Судейкіною Іриною Володимирівно, укладений договір про надання правової допомоги №18/09/Юр. Відповідно до п. 4.1вказаного Договору, за правову допомогу, передбачену цим договором, Клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), визначену Актом/актами приймання-передачі наданих послуг відповідно до цього Договору. (а.с. 19)

25 вересня 2023 року між Адвокатом Судейкіною І.В. та ТОВ «УМ Факторинг» було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №46 до Договору№18/09/Юр про надання правової допомоги від 18 вересня 2023 року. З змісту вказаного акту вбачається, що виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги: підготовка позовної заяви (в т.ч. з вивчення матеріалів справи, судової практики та зібрання відповідних доказів) та подання позовної заяви до суду відносно ОСОБА_1 - 4000 грн.

Відповідно до Платіжної інструкції №362 від 28.09.2023 року ТОВ «УМ Факторинг» сплатила на рахунок ОСОБА_2 суму у розмірі 4000,00 грн.(а.с. 21)

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги складність справи та виконаних робіт, котрі на думку суду не є складними, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, котрі є незначними, критерії розумності їхньої вартості, неминучості, обґрунтованості, а також думку відповідача про не співмірність витрат зі складністю справи та приходить до висновку про дійсну не співмірність розміру витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витрачених адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих послуг, тобто завищення їхнього розміру, тому суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат та стягнення із відповідача в користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», код ЄДРПОУ: 40274286, місце знаходження: місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/1, суму заборгованості в розмірі 65312,00 грн. (шістдесят п`ять тисяч триста дванадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», код ЄДРПОУ: 40274286, місце знаходження: місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/1, судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», код ЄДРПОУ: 40274286, місце знаходження: місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/1, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок)

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», код ЄДРПОУ: 40274286, місце знаходження: місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/1;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович