Рішення № 11795823, 06.10.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.2010                                                             Справа № 2/83

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд”, с. Солочин Свалявського району

ДО Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживсіплки, м. Ужгород

ПРО стягнення суми 308000грн. заборгованості по оплаті за договором позики від 19.02.2008р., а також суми 24405грн. інфляційних втрат та 244,05грн. трьох відсотків річних

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог ст. 22 ГПК України щодо їх уточнення)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –Гісем Т.В. –представник за довіреністю №48 від 09.09.2010р.

від відповідача – Мущинка О.І. –представник за довіреністю №59 від 09.09.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, просить взяти до уваги те, що відповідач, незважаючи на закінчення терміну договору про надання позики та виникнення обов’язку по її поверненню суму 308000грн. не повернув, що в свою чергу, завдає позивачу збитків у вигляді неотримання того, на що він очікував при укладенні даного договору. Також вказує на зростання інфляційних процесів в Україні, і неповернення суми наданої фінансової позики відповідачем спричиняє знецінення даної суми та зменшення її купівельної спроможності порівняно з тією, що була на момент укладення договору.

Представник відповідача в поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що прострочення повернення грошової позики виникло через важке матеріальне становище підприємства та відсутністю обігових коштів. У поданому суд письмовому поясненні по суті уточнених позивачем позовних вимог просить суд у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних відмовити.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

19 лютого 2008 р. між TOB «Карат Буд»та СП «Ужгородська пересувна будівельно - комерційна фірма», було укладено договір позики на суму 200 000грн.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2010 року по справі № 2/83

Термін позики визначався п.4.1. Договору з 19.02.2008 р. по 31.12.2009 р.

У листопаді 2009 р. СП «Ужгородська пересувна будівельно комерційна фірма»було перейменовано у Мукачівську ПМК Закарпатської облспоживспілки, на підставі чого було видано Свідоцтво про державну перереєстрацію № 598975 від 18.11.2009 р., про що позивача було повідомлено відповідачем. Мукачівська ПМК Закарпатської Облспоживспілки є правонаступником СП «Ужгородська пересувна будівельно - комерційна фірма»(лист-повідомлення від 18.01.2010 р.).

18.02.2009 р. сторони домовились укласти Доповнення до Договору від 19.02.2009р., за умовами якого сума позики збільшилась і становила 350 000, грн.

Згідно платіжних доручень від 19.02.2008 р., 11.07.2008 р., 28.07.2008 р., 30.09.2008 р., 30.10.2008 р., 29.12.2008 р., 30.01.2009 р., 27.02.2009 р., 17.04.2009р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму в розмірі 308 000,00 грн.

Не дивлячись на неодноразові звернення до відповідача з проханням повернути заборговані кошти, борг Позивача повернутий так і не був.

Таким чином станом на 1 серпня 2010 р. відповідач боргує позивачу суму в розмірі 308 000, 00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути заборговані кошти, а також надіслав Претензію від 10.06.2010 р. з вимогою повернути борг. Проте кошти позивачу так і не були повернуті.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 175 господарського кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2010 року по справі № 2/83

(термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 5.1 договору позики сторонами було узгоджено, що після закінчення терміну, зазначеного в пункті 4.1 даного договору (закінчення терміну позики 31.12.2009р.), позичальник зобов’язується протягом 10 календарних днів повернути суму позики.

Однак, відповідач у термін до 10.01.2010р. не повернув позивачу кошти, отримані за угодою, у зв’язку з чим позивач звернувся з вимогою про її примусове стягнення з відповідача.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором позики від 19.02.2008р. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 308000грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача суми 24405грн. інфляційних втрат та 244,05грн. трьох відсотків річних за період з 01.01.2010р. по 01.09.2010р., які підлягають задоволенню частково в сумі 13377,73грн. інфляційних втрат та 5923,73грн. три відсотки річних з огляду на те, що факт виникнення у відповідача обов’язку по поверненню отриманих коштів виник не 01.01.2010р., а 10.01.2010р.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 327301,46грн., в тому числі 308000грн. заборгованості по оплаті за договором позики від 19.02.2008р., а також сума 13377,73грн. інфляційних втрат та 5923,73грн. три відсотки річних, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

1.1 Стягнути з Мукачівської пересувної механізованої колони Закарпатської облспоживсіплки, м. Ужгород, вул. Огарьова, 1 (код ЄДРПОУ 01753240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд”, с. Солочин Свалявського району (код ЄДРПОУ 32787071) суму 327301,46грн., в тому числі 308000грн. заборгованості по оплаті за договором позики від 19.02.2008р., 13377,73грн. інфляційних втрат та 5923,73грн. три відсотки річних, а також суму 3273,01грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта