Рішення № 11795596, 07.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" жовтня 2010 р.Справа № 8/988

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кімак З.К. - дов. №6247/16 від 20.08.10р.

від відповідача Іваненко М.В. - дов. №3114 від 06.10.10р.

Розглянув справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Житомирського обласного військового комісаріату (м.Житомир)

про стягнення 85042,39 грн.

Розгляд спору продовжено за погодженням сторін.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 85042,39 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, з яких 78795,53 грн. - сума основного боргу, 932,71 грн. - інфляційні нарахування, 693,92 грн. - 3% річних та 4620,23 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Надав довідку №7921/16 від 07.10.10р. про те, що станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті послуги з теплопостачання складає 78795,53 грн.

Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №84 від 01.10.09р., розрахунки суми боргу, акти на надання послуг, відзив на позовну заяву, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.09р. між сторонами був укладений договір на постачання теплової енергії №84 від 01.10.09р. (а.с.11-14), відповідно до умов якого позивач зобов'язується постачати відповідачеві (споживачу) теплову енергію, а відповідач зобов'язаний оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 4.8 договору, всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Згідно з п. 5.1 даного договору, розрахунки по договору проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок постачальника.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач протягом періоду з листопада 2009р. по квітень 2010р. надав відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 78795,53 грн., про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно із вимогами підпункту 5 пункту 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 78795,53 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4620,23 грн. пені, 693,92 грн. 3% річних та 932,71 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі несплати вартості використаної теплової енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву суму боргу визнав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирського обласного військового комісаріату, 10001, м.Житомир, вул. Баранова, 4, р/р 35211050000004 УДК у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 07873079

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, р/р 26003052004 в ЖФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 303741, код ЄДРПОУ 35343771

- 78795 грн. 53 коп. - основного боргу;

- 4620 грн. 23 коп. - пені;

- 693 грн. 92 коп. - 3% річних;

- 932 грн. 71 коп. - інфляційних нарахувань;

- 850 грн. 42 коп. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: "____" ____ 2010 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу