Ухвала суду № 117954737, 27.03.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12762/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., при секретарі судового засідання Боті О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зареви Н.І., заявлений ним у межах цивільної справи №308/12762/22 за позовною заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , до Ужгородської міськоїради, код ЄДРПОУ 33868924, адреса: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача: Першої ужгородської державної нотаріальної контори, адреса: м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, та ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

22.03.2024 суддею Зарева Н.І. у межах вищевказаної цивільної справи постановлено ухвалу, за якою заяву заяву провідвід головуючомусудді вцивільній справі№ 308/12762/22за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , до Ужгородської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Першої ужгородської державної нотаріальної контори та ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , передати до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заявленого відводу у встановленому законом порядку.

19.03.2024 від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Зареви Н.І. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що справа розглядається протягом двох років, позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позову без руху, при цьому судом було відкрито провадження у справі. Окрім цього зазначає, що ним було подано заяву про залучення його до справи як належного відповідача, в чому суддею було відмовлено й залучено його до справи у якості третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Стверджує, що суддею відмовлено у задоволенні його заяви про виклик свідків. Відтак, посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, просить задовольнити його заяву про відвід судді.

Суд, керуючись положенням ч. 8 ст. 40 ЦПК України, вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись із заявою про відвід, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Статтями 36, 37 ЦПК України визначені підстави для відводу судді, у тому числі якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. При цьому за змістом частини 3 вказаної статті відвід повинен бути вмотивованим.

У відповідності до Бангалорських принципів об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема:

1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін абосудді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.

3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Однак заявником не наведено жодних обґрунтувань, які б свідчили про наявність таких обставин, а також не зазначено жодних доказів, які підтверджували вказані обставини.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії).

Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення «Кастілло Альгар проти Іспанії» ).

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК Українинезгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши доводи заявника про відвід головуючого по справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки в основу такого покладено лише суб`єктивне переконання заявника про те, що суддя, прийнявши рішення про відмову у залученні його до справи як належного відповідача й виклик свідків, упереджений при розгляді справи.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Наявність у осіб, які беруть участь у справі заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст. 36 ЦПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.

Обґрунтованих даних про те, що суддя Зарева Н.І. порушує право заявника на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом матеріали справи не містять, а наведені ним обставини не дають підстав для висновку про упередженість та необ`єктивність судді. Незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для його відводу. Тривале перебування справи в провадженні судді само по собі не може слугувати підставою для відводу.

Керуючись ст. ст. 3, 4 , 10-14, 18, 36, 40, 352, 353 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зареви Н.І., заявлений ним у межах цивільної справи №308/12762/22 за позовною заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , до Ужгородської міськоїради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача: Першої ужгородської державної нотаріальної контори та ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов