Рішення № 117954455, 27.03.2024, Селидівський міський суд Донецької області

242/2069/23

2/242/75/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Носаль А.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2023 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 ..Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з двокімнатної квартири та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 22 грудня 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса Селидівського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Петрової О.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та отримання свідоцтва про право на спадщину, якою було заведено спадкову справу № 19/2021(номер у Спадковому реєстрі 68905197) від 22.12.2021. До теперішнього часу він не має можливості отримати свідоцтво про право власності та розпорядитися своїм майном. Він звернувся з письмовою заявою до приватного нотаріуса Петрової О.М. та Головного територіального управління юстиції в Донецькій області. Отримав відповідь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій зазначено, що територія Селидівської міської територіальної громади з 24.02.2022 віднесена до території можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004. Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09 червня 2023 року № 350/7 «Про припинення приватної нотаріальної діяльності Петрової О.М. » діяльність приватного нотаріуса Петрової Оксани Миколаївни по Покровському районному нотаріальному округу Донецької області припинена з 12 червня 2023 року. Пунктом третім вищезазначеного наказу Петрову О.М. зобов`язано підготувати та передати всі документи нотаріального діловодства та архіву до Донецького обласного державного нотаріального архіву за актом приймання-передавання та один примірник надати до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протягом строку, визначеного частиною п`ятою статті 301 Закону України «Про нотаріат», з урахуванням безпекової ситуації. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Петрової О.М. до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались. Відповідно до вимог підпункту 4.14 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві. юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з відсутністю доступу до вже заведеної спадкової справи, що перешкоджає на теперішній час отриманню свідоцтва про право на спадщину, йому запропоновано визнати право власності на спадкове майно в судовому порядку. У зв`язку з чим, просить визнати за ним право власності на квартиру, загальною площею 42,15 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Заяви та клопотання сторін.

Позивач надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22.12.2023 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 30.01.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15.02.2024 року витребувано докази по справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі„ розумності строку".

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 14.07.2003 року; Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

З витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі вбачається, що у вказаному реєстрі зареєстровано спадкову справу, заведену Приватним нотаріусом Петровою О.М. 22.12.2021 року, номер у реєстрі 68905197, спадкодавець ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно заяви, позивач 05.09.2023 року звернувся до приватного нотаріуса Петрової О.М. з вимогою повідомити про стан спадкової справи.

Позивач також звертався до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якому було надано відповідь від 18.10.2023 року, зазначено, що територія Селидівської міської територіальної громади з 24.02.2022 віднесена до території можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004. Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09 червня 2023 року № 350/7 «Про припинення приватної нотаріальної діяльності Петрової О.М. » діяльність приватного нотаріуса Петрової О.М. по Покровському районному нотаріальному округу Донецької області припинена з 12 червня 2023 року. Пунктом третім вищезазначеного наказу Петрову О.М. зобов`язано підготувати та передати всі документи нотаріального діловодства та архіву до Донецького обласного державного нотаріального архіву за актом приймання-передавання та один примірник надати до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протягом строку, визначеного частиною п`ятою статті 301 Закону України «Про нотаріат», з урахуванням безпекової ситуації. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Петрової О.М. до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались. Відповідно до вимог підпункту 4.14 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві. юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з відсутністю доступу до вже заведеної спадкової справи, що перешкоджає на теперішній час отриманню свідоцтва про право на спадщину, позивачу запропоновано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Згідно відповіді першої селидівської державної нотаріальної контори та Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру інформація за заповітами/спадковими договорами відсутня; зареєстровано спадкову справу, заведену Приватним нотаріусом Петровою О.М. 22.12.2021 року, номер у реєстрі 68905197, спадкодавець ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно постанови державного нотаріуса Першої фастівської державної нотаріальної контори № 131/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на законом після смерті матері ОСОБА_2 на підставі наявності спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Петровою О.М., яка на цей час не працює.

Спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, спадкуванню підлягає майно, яке належало спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Отже, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, є спадкоємцем майна померлої за законом, останній не має можливості оформити в установленому законом порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, оскільки приватний нотаріус, у якого зберігалася спадкова справа та свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю якого припинено, не передав документи нотаріального діловодства та архів до державного нотаріального архіву, що є перешкодою для набуття права ним власності на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно у нотаріуса, тому за ним, як єдиним спадкоємцем, слід визнати право власності в порядку спадкування за законом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 Цивільного Кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 316 цього Кодексу зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, спадкуванню підлягає майно, яке належало спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, місцезнаходження: Донецька область, м.Селидове, вул..Європейська, 8, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру, загальною площею 42,15 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя