Рішення № 11795404, 06.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.10 р.                     Справа № 36/209                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія”, м. Макіївка

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ

про стягнення 13568грн.24коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Єрмак В.О. – представник (за довіреністю б/н від 01.09.2010р.);

від відповідача: Кравченко С.О. – юрисконсульт (за довіреністю б/н від 30.07.2009р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія”, м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в розмірі 13568грн.24коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 10675грн.45коп., 3% річних в розмірі 503грн.17коп. та інфляційних витрат в розмірі 2389грн.62коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №48/6-16 від 19.11.2007р., специфікації №1 від 19.11.2007р., №2 від 19.12.2007р., №4 від 01.10.2008р. та додаткові угоди від 22.12.2009р., 23.03.2009р. до наведеного договору, видаткові накладні №РН-0000278, №РН-0000279 від 19.05.2008р., №РН-0000281, №РН-0000282, №РН-0000287 від 21.05.2008р., №РН-0000567, №РН-0000568, №РН-0000569, №РН-0000570 від 07.08.2008р., №РН-0000624, №РН-0000625, №РН-0000626, №РН-0000628 від 21.08.2008р., №РН-0000668 від 04.09.2008р.,№РН-0000802, №РН-0000803 від 29.10.2008р., №РН-0000829, №РН-0000837 від 06.11.2008р., №РН-0000136 від 24.03.2009р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПА №874443 від 16.05.2008р., ЯПА №874496 від 20.05.2008р., ЯПЗ №687255/971 від 07.08.2008р., ЯПЗ №687366/1082 від 18.08.2008р., ЯПЗ №687558/1274 від 03.09.2008р., ЯПО №879010/1725, ЯПО №879011/1726, ЯПО №879012/1727 від 28.10.2008р., ЯПО №879622/2339 від 24.03.2009р., рахунки-фактури №СФ-0000328 від 14.04.2008р., №СФ-0000372 від 30.04.2008р., №СФ-0000405 від 13.05.2008р., №СФ-0000584 від 24.06.2008р., №СФ-0000597 від 26.06.2008р., №СФ-0000621 від 03.07.2008р., №СФ-0000635, №СФ-0000636 від 07.07.2008р., №СФ-0000851 від 21.08.2008р., №СФ-0000863, №СФ-0000864 від 27.08.2008р., №СФ-0000904 від 04.09.2008р., №СФ-0000930 від 09.09.2008р., №СФ-0001078 від 24.10.2008р., №СФ-0000217 від 18.03.2009р., банківські виписки за 15.05.2008р., 20.03.2009р.

Відповідач 06.10.2010р. надав відзив на позовну заяву вих.№08/113 від 05.10.2010р., відповідно до якого останній визнає позов частково в сумі основного боргу – 10675грн.45коп., 3% річних – 75грн.46коп. та інфляційних витрат – 300грн.73коп.

06.10.2010р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 10675грн.45коп. та інфляційні витрати в розмірі 1794грн.47коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги відповідно до вищевказаної заяви.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

19.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія”, м. Макіївка та Відкритим акціонерним товариством „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ укладений договір поставки №48/6-16, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов’язується у порядку та на умовах, визначених даним договором поставити товар, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити товар (п.1.1 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №48/6-16 від 19.11.2007р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник відвантажує товар у адресу покупця автотранспортом на умовах DDU (склад ВАТ „СКМЗ”) згідно „Інкотермс 2000” на протязі 3-х днів після отримання попередньої оплати. Дострокова поставка допускається тільки за узгодженням з покупцем.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 21217грн.99коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000278, №РН-0000279 від 19.05.2008р., №РН-0000281, №РН-0000282, №РН-0000287 від 21.05.2008р., №РН-0000567, №РН-0000568, №РН-0000569, №РН-0000570 від 07.08.2008р., №РН-0000624, №РН-0000625, №РН-0000626, №РН-0000628 від 21.08.2008р., №РН-0000668 від 04.09.2008р.,№РН-0000802, №РН-0000803 від 29.10.2008р., №РН-0000829, №РН-0000837 від 06.11.2008р., №РН-0000136 від 24.03.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищезазначених видаткових накладних в графі „Получил(а)” та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПА №874443 від 16.05.2008р., ЯПА №874496 від 20.05.2008р., ЯПЗ №687255/971 від 07.08.2008р., ЯПЗ №687366/1082 від 18.08.2008р., ЯПЗ №687558/1274 від 03.09.2008р., ЯПО №879010/1725, ЯПО №879011/1726, ЯПО №879012/1727 від 28.10.2008р., ЯПО №879622/2339 від 24.03.2009р. (копії довіреностей наявні в матеріалах справи) та прийнята відповідачем без заперечень.

Наразі зазначені видаткові накладні не мають безпосереднього посилання на договір поставки №48/6-16 від 19.11.2007р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаних поставок є саме договір поставки №48/6-16 від 19.11.2007р., оскільки довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПА №874443 від 16.05.2008р., ЯПА №874496 від 20.05.2008р., ЯПЗ №687255/971 від 07.08.2008р., ЯПЗ №687366/1082 від 18.08.2008р., ЯПЗ №687558/1274 від 03.09.2008р., ЯПО №879010/1725, ЯПО №879011/1726, ЯПО №879012/1727 від 28.10.2008р., ЯПО №879622/2339 від 24.03.2009р. видані відповідачем на отримання у позивача продукції за договором поставки №48/6-16 від 19.11.2007р. та видаткові накладні №РН-0000278, №РН-0000279 від 19.05.2008р., №РН-0000281, №РН-0000282, №РН-0000287 від 21.05.2008р., №РН-0000567, №РН-0000568, №РН-0000569, №РН-0000570 від 07.08.2008р., №РН-0000624, №РН-0000625, №РН-0000626, №РН-0000628 від 21.08.2008р., №РН-0000668 від 04.09.2008р., №РН-0000802, №РН-0000803 від 29.10.2008р., №РН-0000829, №РН-0000837 від 06.11.2008р., №РН-0000136 від 24.03.2009р., у свою чергу, містять посилання на наведені довіреності.

На виконання умов договору позивачем виставлені рахунки-фактури №СФ-0000328 від 14.04.2008р., №СФ-0000372 від 30.04.2008р., №СФ-0000405 від 13.05.2008р., №СФ-0000584 від 24.06.2008р., №СФ-0000597 від 26.06.2008р., №СФ-0000621 від 03.07.2008р., №СФ-0000635, №СФ-0000636 від 07.07.2008р., №СФ-0000851 від 21.08.2008р., №СФ-0000863, №СФ-0000864 від 27.08.2008р., №СФ-0000904 від 04.09.2008р., №СФ-0000930 від 09.09.2008р., №СФ-0001078 від 24.10.2008р., №СФ-0000217 від 18.03.2009р. (копії рахунків залучені до матеріалів справи).

Наразі у матеріалах справи відсутні докази направлення (виставлення) відповідачу наведених рахунків, проте: п.3.4 договору передбачено, що разом з товаром постачальник зобов’язаний надати покупцю: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, сертифікат якості, податкову накладну; зазначені видаткові накладні містять посилання на відповідні рахунки-фактури та вони підписані уповноваженим представником відповідача без заперечень, у зв’язку з чим, суд вважає, що рахунки-фактури №СФ-0000328 від 14.04.2008р., №СФ-0000372 від 30.04.2008р., №СФ-0000405 від 13.05.2008р., №СФ-0000584 від 24.06.2008р., №СФ-0000597 від 26.06.2008р., №СФ-0000621 від 03.07.2008р., №СФ-0000635, №СФ-0000636 від 07.07.2008р., №СФ-0000851 від 21.08.2008р., №СФ-0000863, №СФ-0000864 від 27.08.2008р., №СФ-0000904 від 04.09.2008р., №СФ-0000930 від 09.09.2008р., №СФ-0001078 від 24.10.2008р., №СФ-0000217 від 18.03.2009р. надавались позивачем відповідачу разом із видатковими накладними №РН-0000278, №РН-0000279 від 19.05.2008р., №РН-0000281, №РН-0000282, №РН-0000287 від 21.05.2008р., №РН-0000567, №РН-0000568, №РН-0000569, №РН-0000570 від 07.08.2008р., №РН-0000624, №РН-0000625, №РН-0000626, №РН-0000628 від 21.08.2008р., №РН-0000668 від 04.09.2008р.,№РН-0000802, №РН-0000803 від 29.10.2008р., №РН-0000829, №РН-0000837 від 06.11.2008р., №РН-0000136 від 24.03.2009р.

Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву доданий підписаний останнім та акт звіряння взаєморозрахунків станом на 06.09.2010р., з якого вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 10675грн.45коп. за спірними видатковими накладними.

Також у судовому засіданні 06.10.2010р. представник відповідача зазначив, що продукція, яка поставлена позивачем за спірними видатковими накладними, та рахунки, на які посилається позивач, прийняті відповідачем (протокол судового засідання від 06.10.2010р.).

Пунктом 2.5 договору поставки №48/6-16 від 19.11.2007р. та специфікаціями №1 від 19.11.2007р., №2 від 19.12.2007р., №4 від 01.10.2008р. до наведеного договору сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється у наступному порядку: 30% – передоплата на протязі 3-х днів після підписання договору та виставлення рахунку; 70% – на протязі 15 банківських днів з моменту отримання продукції.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином кінцевим строком оплати за кожною видатковою накладною є:

За видатковими накладними №РН-0000278, №РН-0000279 від 19.05.2008р. – 09.06.2009р.;

За видатковими накладними №РН-0000281, №РН-0000282, №РН-0000287 від 21.05.2008р. – 11.06.2009р.;

За видатковими накладними №РН-0000567, №РН-0000568, №РН-0000569, №РН-0000570 від 07.08.2008р. – 28.08.2009р.;

За видатковими накладними №РН-0000624, №РН-0000625, №РН-0000626, №РН-0000628 від 21.08.2008р. – 11.09.2009р.;

За видатковою накладною №РН-0000668 від 04.09.2008р. – 25.09.2009р.;

За видатковими накладними №РН-0000802, №РН-0000803 від 29.10.2008р. – 19.11.2009р.;

За видатковими накладними №РН-0000829, №РН-0000837 від 06.11.2008р. – 27.11.2009р.;

За видатковою накладною №РН-0000136 від 24.03.2009р. – 14.04.2009р.

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції. Однак, всупереч вимогам договору та закону відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 10675грн.45коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 10675грн.45коп.

Одночасно, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 10675грн.45коп.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 10675грн.45коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем вказаної заборгованості, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія”, м. Макіївка в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10675грн.45коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 1794грн.47коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат становить суму в розмірі 1794грн.47коп. за період прострочення з листопада 2008р. по березень 2010р. включно.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 1794грн.47коп. за період прострочення з листопада 2008р. по березень 2010р. включно підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія”, м. Макіївка до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в розмірі 950030грн.30коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 10675грн.45коп. та інфляційних витрат в розмірі 1794грн.47коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” (за адресою: вул.Горького, 2, м.Краматорськ, Донецька область, 84302, р/р 26003190480001 „Приватбанк”, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05763642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська торгівельно-промислова компанія” (за юридичною адресою: пров.Низьмений, продбаза, с.Войково, м.Макіївка, Донецька область, 86115; за поштовою адресою: пр.Ілліча, 89, к.401, м.Донецьк, 83003, р/р 26002119417980 у філії ДРУ банка „Фінанси та кредит”, МФО 335816, код ЄДРПОУ 32866329) суму основного боргу в розмірі 10675грн.45коп., інфляційні витрати в розмірі 1794грн.47коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 124грн.70коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216грн.90коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 06.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 11.10.2010р.