Рішення № 11795399, 12.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.10 р.                     Справа № 14/184                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донелектромаш”, м.Донецьк

про стягнення 696002грн.80коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бурмістрова О.А. – провідний юрисконсульт (за довіреністю №288 від 27.01.2010р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донелектромаш”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 696002грн.80коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 656002грн.80коп. та штрафу в розмірі 40000грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду №214 від 29.09.2006р. з додатками до нього, додаткові угоди №1 від 17.10.2006р., б/н від 20.11.2006р., б/н від 18.01.2008р., договір №05/08 від 21.01.2008р., акт передачі-приймання обладнання в ремонт від 22.01.2008р., претензію-вимогу.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

29.09.2006р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Коменергосервіс”, м.Київ укладений договір підряду №214, відповідно з яким замовник (позивач) доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання на установку перетворювачів частотних статичних електричних на котельнях замовника: котельня „Магістральна”, котельня „Цвіточний-2” та котельня „Іоніна” (п.1.1 договору).

Додатковою угодою б/н від 18.01.2008р. до договору підряду №214 від 29.09.2006р., сторони доповнили наведений договір п.6.4, відповідно до якого у разі виходу із строю обладнання у період дії гарантії, підрядник зобов’язується із залученням виробника обладнання, у термін не більше 3-х місяців, виконати ремонт чи заміну обладнання та провести його випробування.

21.01.2008р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, Товариством з обмеженою відповідальністю „Коменергосервіс”, м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донелектромаш”, м.Донецьк укладений договір №05/08, відповідно до п.1 якого сторона-1 (позивач) у рамках дії гарантійного терміну експлуатації частотних перетворювачів, що були виготовлені стороною-3 (відповідачем), та встановлені стороною-2 на котельні сторони-1 згідно із договором №214 від 29.09.2006р., передає на підставі акту приймання передачі стороні-3 у ремонт частотні перетворювачі.

За твердженням позивача, останній на підставі договору підряду №214 від 29.09.2006р. та договору №05/08 від 21.01.2008р. передав відповідачу спірні частотні перетворювачі для подальшого ремонту та випробувань, у зв’язку з виявленням у процесі експлуатації недоліків, що підтверджується актом передачі-приймання обладнання в ремонт від 22.01.2008р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений акт підписаний сторонами і Товариством з обмеженою відповідальністю „Коменергосервіс”, м.Київ без заперечень та скріплений печатками підприємств, однак з наведеного акту не вбачається, що спірні частотні перетворювачі передані відповідачу у якості виробника, проте з письмових пояснень позивача №3145 від 29.09.2010р. вбачається, що виробником перетворювачів частотних є відповідач.

Також, п.1 договору №05/08 від 21.01.2008р. встановлено, що частотні перетворювачі були виготовлені Товариством з обмеженою відповідальністю „Донелектромаш”, м.Донецьк.

Ухвалою від 20.09.2010р., суд витребував у позивача докази того, що виробник, який прийняв частотні перетворювачі за актом передачі-приймання обладнання в ремонт б/н від 22.01.2008р., є відповідач, надати докази передачі частотні перетворювачі за актом передачі-приймання обладнання в ремонт б/н від 22.01.2008р. на підставі договору №05/08 від 21.01.2008р.

30.09.2010р. позивачем додані до матеріалів справи паспорти на перетворювачі частоти ІЕ – 0945, ІЕ – 0975, ІЕ – 0990, ІЕ – 09110, які видані відповідачем до спірних перетворювачів, що зазначені у акті передачі-приймання обладнання в ремонт від 22.01.2008р.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що спірні частотні перетворювачі прийняті відповідачем для подальшого ремонту та випробувань на підставі договору підряду №214 від 29.09.2006р. та договору №05/08 від 21.01.2008р., зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Відповідно до п.2 договору №05/08 від 21.01.2008р., сторона-3 приймає вищезазначене обладнання, та зобов’язується у строк 3 (три) місяця з моменту підписання акту прийому-передачі у ремонт відремонтувати вказане обладнання, провести його випробовування та повернути обладнання стороні-1. У разі неможливості виконати ремонту обладнання сторона-3 надає стороні-1 технічний висновок про неможливість ремонту та у 3 (три) місячний строк з моменту підписання акту прийому-передачі у ремонт, замінити обладнання на аналогічне.

Наразі, у матеріалах справах відсутні технічний висновок про неможливість ремонту та відомості щодо заміни обладнання на аналогічне, проте суд вважає, що ремонт та/або заміна обладнання на аналогічне не відбулись, доказів зворотного суду не представлено.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком повернення відповідачем позивачу спірного обладнання є 22.04.2008р.

У разі невиконання стороною-3, прийнятих за даним договором зобов”язань, щодо виконання гарантійного ремонту, чи заміни обладнання сторона-3 відшкодовує стороні-1 вартість обладнання у розмірі 656002грн.80коп. та сплачує штраф у розмірі 40000грн.00коп. (п.6 договору №05/08 від 21.01.2008р.)

Як зазначено позивачем, відповідач не виконав взяте на себе зобов’язання щодо повернення спірних перетворювачів, у зв’язку з чим, за останнім виникла заборгованість в розмірі 656002грн.80коп.

У зв’язку із зазначеним, 24.06.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою про відшкодування позивачу вартості обладнання в розмірі 656002грн.80коп. та штрафу в розмірі 40000грн.00коп. за твердженням позивача дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, відповідач всупереч вимогам договору свої зобов’язання щодо ремонту та повернення частотних перетворювачів позивачу не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість за договором №05/08 від 21.01.2008р. в сумі 656002грн.80коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 656002грн.80коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що передача частотних перетворювачів відповідачу та невиконання останнім умов договору №05/08 від 21.01.2008р. підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 656002грн.80коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 40000грн.00коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Як зазначено вище, п.6 договору №05/08 від 21.01.2008р. встановлено, що у разі невиконання стороною-3, прийнятих за даним договором зобов’язань, щодо виконання гарантійного ремонту, чи заміни обладнання сторона-3 відшкодовує стороні-1 вартість обладнання у розмірі 656002грн.80коп. та сплачує штраф у розмірі 40000грн.00коп.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.6 договору, розмір штрафу становить 40000грн.00коп.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 40000грн.00коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610-612 Цивільного кодексу України; ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донелектромаш”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 696002грн.80коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 656002грн.80коп. та штрафу в розмірі 40000грн.00коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донелектромаш” (за адресою: пр.Гринкевича, 9, м.Донецьк, 83050, код ЄДРПОУ 33257089) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (за адресою: вул.Постишева, 68, м.Донецьк, 83001, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, код ЄДРПОУ 33257089) заборгованість в розмірі 656002грн.80коп., штраф в розмірі 40000грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 6960грн.03коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 12.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 18.10.2010р.