Рішення № 117949984, 26.03.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 р. № 400/12054/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу роботи в Комунальому підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» за період з жовтня 2007 року до червня 2019 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайськводоканал» за період з квітня 2022 року до червня 2023 року; зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача періоди роботи в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» за період з жовтня 2007 року до червня 2019 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал» за період з квітня 2022 року до червня 2023 року, та зарахувати при призначенні пенсії суми заробітку (отриманої заробітної плати) за період роботи у Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» за період з жовтня 2007 року до червня 2019 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайськводоканал» за період з квітня 2022 року до червня 2023 року.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємствами-роботодавцями обов`язку із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, саме несплата його роботодавцями внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування було підставою для відмови в зарахуванні відповідачем періодів роботи до страхового стажу позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на статтю 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), зазначає про несплату роботодавцями позивача внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за спірні періоди, тобто про відсутність підстав для зарахування цих періодів до страхового стажу позивача.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

16.08.2023 позивач, досягнувши віку 60 років, звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком.

Рішенням від 25.08.2023 № 142850006010 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю в позивача страхового стажу, а саме: з необхідних 30 років страхового стажу позивач, за підрахунком відповідача, має 25 років 08 місяців 06 днів.

У рішенні від 25.08.2023 № 142850006010 зазначено про наявність даними реєстру застрахованих осіб періодів роботи позивача, за які нараховано заробітну плату, але не сплачено страхові внески: з жовтня 2007 року до червня 2019 року в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» та з квітня 2022 року до червня 2023 року в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал». При цьому, зазначається в рішенні, січень - лютий 2010 року, жовтень грудень 2010 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року зараховані до страхового стажу, оскільки за ці періоди страхові внески за позивача сплатили інші підприємства (роботодавці).

У трудовій книжці позивача містяться записи, які свідчать, що в спірні періоди позивач працювала в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» за період з жовтня 2007 року до червня 2019 року та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал» за період з квітня 2022 року до червня 2023 року.

Зазначені періоди до страхового стажу позивача не зараховані, за винятком періодів з 30.01.2010 до 28.02.2010, з 31.10.2010 до 31.12.2010, з 01.11.2012 до 30.11.2012, з 01.12.2013 до 31.12.2013, за які страхові внески за позивача сплатили інші роботодавці.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Стаття 8 Закону № 1058-IV передбачає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частина друга статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Частина друга статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) у сукупності з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI також покладає обов`язок своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на роботодавців.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцями позивача обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за період не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина п`ята статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII „Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальникамм свого обов`язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а тому наявність відповідної заборгованості підприємств не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача її періодів роботи в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал».

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача таких періодів трудової діяльності:

- в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» за період: з 01.10.2007 до 29.01.2010, з 01.03.2010 до 30.10.2010, з 01.01.2011 до 31.10.2012, з 01.12.2012 до 30.11.2013, з 01.01.2014 до 30.06.2019;

- в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал» за період з 01.04.2022 до 30.06.2023.

Вищенаведені періоди сукупно становлять більше 12 років.

Оскаржуваним рішенням від 25.08.2023 № 142850006010 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю в позивача страхового стажу, оскільки, на його думку, з необхідних 30 років страхового стажу позивач має 25 років 08 місяців 06 днів.

Тобто, з позиції органів Пенсійного фонду, позивачу не вистачає менше 5 років страхового стажу.

Як установив суд, до страхового стажу позивача належить зарахувати не менше 12 років. За такого стаж роботи позивача становитиме не менше 30 років, як того вимагає стаття 26 Закону № 1058-IV.

Отже, оскільки єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком була відсутність страхового стажу, рішення від 25.08.2023 № 142850006010 належить скасувати, а відповідача - зобов`язати призначити позивачу пенсію за віком з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку 60 років, тобто з 03.08.2023.

Ухвалюючи таке рішення, суд користується правом виходу за межі позовних вимог (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України) та виходить з того, що спосіб захисту права повинен бути ефективним.

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Ураховуючи наявність підстав для зарахування зазначених вище періодів до страхового стажу, суд вважає обгрунтованим урахування також заробітної плати позивача за ці періоди для обчислення пенсії.

Отже, позовну заяву належить задовольнити частково, оскільки позовні вимоги щодо періодів з 30.01.2010 до 28.02.2010, з 31.10.2010 до 31.12.2010, з 01.11.2012 до 30.11.2012, з 01.12.2013 до 31.12.2013 до задоволення не підлягають. Як зазначив суд вище, ці періоди враховані до страхового стажу позивача як такі, за які страхові внески сплатили інші роботодавці.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з цим судовий збір у сумі 1 073,60 грн підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код - 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 25.08.2023 № 142850006010.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 01.10.2007 до 29.01.2010, з 01.03.2010 до 30.10.2010, з 01.01.2011 до 31.10.2012, з 01.12.2012 до 30.11.2013, з 01.01.2014 до 30.06.2019 та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал» з 01.04.2022 до 30.06.2023, з урахуванням заробітної плати за даними реєстру застрахованих осіб.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 03.08.2023 призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу роботи в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 01.10.2007 до 29.01.2010, з 01.03.2010 до 30.10.2010, з 01.01.2011 до 31.10.2012, з 01.12.2012 до 30.11.2013, з 01.01.2014 до 30.06.2019 та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал» з 01.04.2022 до 30.06.2023 та з урахуванням зазначеної в реєстрі застрахованих осіб заробітної плати ОСОБА_1 , нарахованої в ці періоди.

5. У задоволенні позовних вимог щодо періодів роботи з 30.01.2010 до 28.02.2010, з 31.10.2010 до 31.12.2010, з 01.11.2012 до 30.11.2012, з 01.12.2013 до 31.12.2013 відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код - 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна