Ухвала суду № 117949483, 21.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 березня 2024 року № 320/4287/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 21.03.2024 о 14:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 21.03.2024, з`явився представник відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

04.03.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивач надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач просить суд провести судове засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з проходженням ним військової служби.

Розглянувши вказане клопотання, суд звертає увагу позивача на те, що Кодекс адміністративного судочинства України ділить письмові заяви учасників справи на дві групи: заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до частин першої та другої статті 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення (ч.1 ст. 163 КАС України).

У свою чергу, статтею 166 КАС України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно зі статтею 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, подана позивачем відповідь на відзив є заявою по суті справи, у той час як заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є заявою з процесуальних питань.

При цьому суд звертає увагу на те, що з огляду на окреме процесуально-правове регулювання, Кодекс адміністративного судочинства не передбачає можливості поєднання в одному документі заяви по суті справи із заявою з процесуальних питань.

Наведене, у свою чергу, потребує подання учасником процесу заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у вигляді окремого процесуального документа з дотриманням вимог статті 167 КАС України, чого позивачем зроблено не було.

Крім того, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої - третьої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі-Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 45 розділу 3 Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує: 1) відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо); 2) можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя.

Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Відповідно до пункту 46 розділу 3 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно з пунктом 49 розділу 3 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Пунктом 50 розділу 3 Положення визначено, що суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Суд зазначає, що на день звернення позивача з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Київському окружному адміністративного суді наявне велике завантаження технічної системи для здійснення режиму відеоконференції, що фактично унеможливлює її проведення 21.03.2023, тобто у суді відсутня технічна можливість для безумовного задоволення кожного клопотання учасника процесу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, з огляду на недостатність технічного обладнання для цього.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також суд зауважує, що предметом позову у даній справі є оскарження бездіяльності Кабінету Міністрів України в ухиленні зазначення у відповідях на звернення позивача органу державної влади, який є правонаступником органів податкової міліції ДФС, зокрема, податкової міліції Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, з урахуванням укладеного передавального акта з Бюро економічної безпеки. Вказаною бездіяльністю, за твердженням позивача, порушуються його "інформаційні права".

З матеріалів справи вбачається, що на звернення позивача, адресовані Кабінету Міністрів України, відповіді надавали Міністерство фінансів України та Бюро економічної безпеки України (листи від 02.01.2023 №16040-03/Р-2253/2 та від 03.03.2023 №400/0/12).

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Враховуючи вказане, суд вважає, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки Бюро економічної безпеки України та Міністерства фінансів України, у зв`язку з чим вказані органи державної влади мають бути залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 було витребувано від позивача нормативно обґрунтовані та документально підтверджені письмові пояснення про те, яким саме чином бездіяльність відповідача порушує права та інтереси позивача.

19.02.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких позивач зазначив, що відповідач порушив інформаційні права ОСОБА_1 .

Так, позивач зазначив, що він неодноразово звертався до Кабінету Міністрів України з метою визначення правонаступника податкової міліції ДФС.

Однак, Кабінет Міністрів України ухиляється від відповіді на звернення позивача.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Враховуючи вищевказані пояснення позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача уточнити прохальну частину позовної заяви та зазначити реквізити звернень до Кабінету Міністрів України, неналежний розгляд яких, за твердженням позивача, порушив його "інформаційні права".

Пунктом 2 частини другої статті 181 КАС України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання по справі на іншу дату.

У судовому засіданні 21.03.2024 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Керуючись статтями 49, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Бюро економічної безпеки України (ідентифікаційний код 44168316, місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.31) та Міністерство фінансів України (ідентифікаційний код 00013480, місцезнаходження: Київ, 04071, вул. Межигірська, 11).

3. Зобов`язати позивача направити протягом двох днів з моменту отримання копії цієї ухвали (або тексту ухвали) на адресу третіх осіб копію позовної заяви з додатками та надати суду докази такого направлення.

4. Встановити третім особам п`ятиденний строк для надання пояснень по справі, який обчислюється з моменту отримання копії позовної заяви з додатком.

5. Встановити іншим учасникам справи п`ятиденний строк для надання відповіді на пояснення третіх осіб, який обчислюється з моменту отримання пояснень третіх осіб.

6. Зобов`язати позивача уточнити прохальну частину позовної заяви та зазначити реквізити звернень до Кабінету Міністрів України, неналежний розгляд яких, за твердженням позивача, порушив його "інформаційні права".

7. Встановити для позивача п`ятиденний строк для виконання вищевказаного обов`язку, який обчислюється з моменту отримання копії ухвали.

8. Відкласти підготовче засідання до 23.04.2024 до 15 год. 00 хв.

9. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 26.03.2024.

Суддя Дудін С.О.