Ухвала суду № 117948684, 26.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 березня 2024 року Справа №160/7263/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення у справі №160/7263/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/7263/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 89649,56 гривень (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сорок дев`ять гривень п`ятдесят шість копійок), що визначена без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 27 червня 2023 року.

15 березня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд». В своїй заяві відповідач зазначає, що не зовсім зрозумілим є рішення суду в частині того на кого даним рішенням покладений обов`язок за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Згідно ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Вирішуючи вказану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Передусім суд зазначає, що системне тлумачення положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз`ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.02.2022 року у справі №160/3964/20.

Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.

Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.10.2023 року у справі №640/23825/20.

Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.

Надаючи правову оцінку рішенню Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, суд приходить до переконання, що воно постановлено у межах заявлених позовних вимог, резолютивна частина викладена чітко і зрозуміло та повністю узгоджується із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому розширеного тлумачення шляхом роз`яснення цього судового рішення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

У свою чергу, подана заява про роз`яснення судового рішення не містить змістовних посилань на те, що резолютивна частина рішення суду викликає труднощі в їх розумінні.

Судом ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача визначену суму, при цьому уточнено, що ця сума визначена без утримання податків.

Отже, суд не визначав суб`єкта сплати податків, натомість визначив суму до стягнення до сплати таких податків.

Щодо податку на доходи фізичних осіб положеннями пп. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14, пп. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168, п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України визначено суб`єкта сплати податку.

Щодо військового збору такого суб`єкта визначено пп. 1.1., 1.5. п. 16-1. Підрозділу 10. «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Щодо ЄСВ такого суб`єкта визначено п. 10 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, щодо усіх незрозумілих для відповідача податків та зборів законодавством визначено суб`єкта їх сплати. В цій справі рішення суду не стосувалося суб`єкта сплати податків. В рішенні суду визначено суму, яка підлягає сплаті, а також уточнено, що ця сума визначена без сплати податків (тобто, з неї мають бути обчислені та сплачені податки, а залишок має бути виплачений позивачу). В свою чергу заявлена відповідачем незрозумілість фактично стосується питання про те, чи поширюється на відповідача вказані вище норми законодавства щодо суб`єкта сплати податків та зборів.

Рішення суду не стосувалося суб`єкта сплати податків та зборів стосовно спірної середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Водночас, рішення суду жодним чином не створює незрозумілість або невизначеність, оскільки не стосувалося відповідних питань.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про роз`яснення судового рішення у справі №160/7263/20 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко