Рішення № 11794483, 04.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.10 р.                     Справа № 29/30                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювенал Плюс”, м.Донецьк

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів”, м.Слов’янськ, Донецька область

про: стягнення 407632,72грн.

за участю:

представника Позивача – Шарий А.М. (за довіреністю від 23.09.2010р.)

представника Відповідача – Мар’єнко М.С. (за довіреністю №10/1-4 від 21.09.2010р.)

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 29.09.10р. по 04.10.10р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ювенал Плюс”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів”, м.Слов’янськ, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення 407632,72грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №1п поставки від 05.01.2008р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №1п від 03.01.2008р., видаткових накладних, договору відступлення права вимоги (цесії) від 01.04.2010р., правоустановчих документів.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 512, 514, 203, 526, 525, 625, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 20 Господарського кодексу України.

29.09.2010р. Відповідач через канцелярію суду надав копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів”.

29.09.2010р. Позивач через канцелярію суду надав копії наступних документів: акту звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

04.10.2010р. Позивачем через канцелярію суду були надані копії наступних документів: листа №19/03-2010/1 від 19.03.2010р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 407632,72грн., листа від 01.04.2010р. повідомлення про відступлення права вимоги, видаткових накладних.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову не заперечує.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2008р. між Товариством о обмеженою відповідальністю „Сектор-Е” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів” (Покупець) було укладено договір поставки №1п. Відповідно п.1.1 договору Постачальник зобов’язується поставити Покупцю товар, а Покупець оплатити та прийняти його на умовах даного договору.

Предметом поставки за даним договором є продукція (далі по тексту – „товар”) у кількості, по найменуванню та цінам відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною даного Договору (п.1.3 договору). Сума договору – 3 000000,00грн. (три мільйони грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ. (п.1.4 договору). Строк дії даного Договору – з 03 січня 2008р. по 31 грудня 2008р. (п.1.5 договору).

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку оплати:

- Покупець зобов’язаний оплатити товар по договірним цінам, вказаним у накладних відповідно до п.1.4 даного договору, які є невід’ємною частиною даного Договору, у національній валюті України (п.4.1 договору);

- Покупець зобов’язується оплатити товар у встановлені строки відповідно з вимогами ст.530 Цивільного кодексу України (п.4.2 договору);

На виконання умов вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю „Сектор-Е” було поставлено товар Відкритому акціонерному товариству „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів” на суму 407632,72грн., що підтверджується підписаними з обох сторін видатковими накладними (а.с.11-41). Внаслідок цього обов’язок передачі постачальником товару вважається виконаним.

Відкрите акціонерне товариство „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів” отримало продукцію на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.

19.03.2010р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено листа №19/03-2010/1, з вимогою погасити заборгованість у семиденний строк у розмірі 407632,72грн.

Відповідачем в порушення умов договору не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає більш ніж три місяці.

01 квітня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сектор –Е” (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ювенал Плюс” (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно п.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває права вимоги від Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів” (код ЄДРПОУ 00214652) (надалі іменується „Боржник”) сплати грошових коштів в розмірі 407 632 гривень 72 копійок (чотириста сім шістсот тридцять дві гривні 72 копійки) відповідно до Договору поставки №1-п від 03 січня 2008 року укладеного між Цедентом та Боржником.

За даним договором Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов’язку щодо сплати грошових коштів Цеденту за Договором поставки №1-п від 03 січня 2008 року (п.2 договору).

Право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується: Договором поставки №1-п від 03 січня 2008 року із додатками та додатковими угодами, а також іншими документами, що підтверджують наявність боргу (п.3.1 договору).

До Цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов’язків Боржника (п.4 договору).

Цедент зобов’язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності даним Договором (п.6 договору).

Позивачем на адресу Відповідача 01.04.2010р. було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов’язанні з одночасною вимогою оплатити заборгованість у розмірі 407632,72грн. Відповідачем не було здійснено плату за поставлену продукцію.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору №1п від 03.01.2008р., з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №1п від 03.01.2008р., Товариством з обмеженою відповідальністю „Сектор-Е” було поставлено товар Відкритому акціонерному товариству „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів” на загальну суму 407632,72рн. Відповідачем не було здійснено оплат за поставлений товар, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 407632,72рн.

19.03.2010р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено листа №19/03-2010/1, з вимогою погасити заборгованість у семиденний строк у розмірі 407632,72грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист №19/03-2010/1 від 19.03.2010р., який направлений відповідачу з вимогою погасити заборгованість у розмірі 407632,72грн. є вимогою оплатити заборгованість.

Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов’язанні вчинюється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з договору відступлення права вимоги (цесії) від 01 квітня 2010р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сектор-Е” (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ювенал Плюс” (Цесіонарій), відповідно п.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває права вимоги від Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів” (код ЄДРПОУ 00214652) (надалі іменується „Боржник”) сплати грошових коштів в розмірі 407 632 гривень 72 копійок (чотириста сім шістсот тридцять дві гривні 72 копійки) відповідно до Договору поставки №1-п від 03 січня 2008 року укладеного між Цедентом та Боржником.

01.04.2010р. на адресу Відповідача було направлено повідомлення, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Сектор-Е” довело до відома Відповідача, що згідно договору цесії від 01.04.2010р. права вимоги заборгованості у розмірі 407632,72грн. належить Позивачу. Таким чином, Позивач, надав Відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні, що зумовлює відсутність права у боржника не виконувати свого обов’язку щодо сплати заборгованості за договором новому кредитору, що передбачено умовами ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання договору відступлення права вимоги (цесії) від 01 квітня 2010р., була здійснена заміна кредитора у зобов’язанні.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 407632,72рн. які задовольняє повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювенал Плюс”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів”, м.Слов’янськ, Донецька область про стягнення 407 632,72рн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів”, (84105, Донецька область, м.Слов’янськ, вул.Краматорська, буд.79 ідентифікаційний код 00214652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювенал Плюс” (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, буд.117А, ідентифікаційний код 36512343, р/р 26005010301651 у ДФ ПАТ „АКБ Банк” МФО 335764) заборгованість у розмірі 407632,72рн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Слов’янський завод високовольтних ізоляторів”, (84105, Донецька область, м.Слов’янськ, вул.Краматорська, буд.79 ідентифікаційний код 00214652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювенал Плюс” (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, буд.117А, ідентифікаційний код 36512343, р/р 26005010301651 у ДФ ПАТ „АКБ Банк” МФО 335764) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 4076,33грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 04.10.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.10р.